Минув рік від найбільшої екологічної катастрофи, яка сталася після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уночі 6 червня 2023 року війська рф підірвали греблю Каховської ГЕС. Особливістю цієї катастрофи є довготривалий екологічний вплив від її наслідків.
Одразу після підриву дамби експерти мали доволі песимістичні прогнози. Зокрема, екологи робили припущення, що на місці Каховського водосховища утвориться пустеля. І як наслідок, пилові бурі з усіма хімічними сполуками, які накопичились у мулі за 70 років, будуть розноситися повітрям на інші території.
Проте ці песимістичні сценарії не справдилися.
Експерт з екології проєкту “Чисте повітря для України” Олексій Ангурець розповідає, які ще прогнози щодо наслідків руйнації Каховського водосховища виявилися хибними.
«Опустелювання території дна Каховського водосховища не сталося, — говорить експерт. — Наразі ми не спостерігаємо значного пиління з перенесенням висушених донних осадів. Навпаки, частина колишнього дна водосховища заросла вербою, утворивши густі первинні зарості».
Ці “вербові ліси” стали майже візитівкою цієї території, демонструючи здатність природи до відновлення.
«Формування первинної природної екосистеми на місці колишнього водосховища є однією з позитивних тенденцій, які спостерігаються протягом цього року. Відбір проб донних осадів, які фахівці програми “Чисте повітря для України” провели на окремих донних майданчиках, показав, що немає значного перевищення концентрацій важких металів та органічних забруднень (ознайомитися зі звітом можна ТУТ). Це свідчить про те, що забруднення не настільки критичне, як передбачалося», — додає Олексій Ангурець.
Проте ситуація продовжує розвиватися, і вкрай важливо проводити системний екологічний моніторинг колишнього водосховища. Такий моніторинг дозволить отримати більш детальну інформацію про стан екосистеми та її подальший розвиток. Результати цих досліджень мають бути враховані при прийнятті рішень щодо доцільності відбудови Каховської греблі.
Таким чином, рік після підриву Каховської ГЕС показав, що природа здатна до самовідновлення навіть після серйозних катастроф. Проте для забезпечення сталого розвитку регіону та збереження його біорізноманіття необхідно продовжувати системний екологічний моніторинг і враховувати його результати при прийнятті важливих екологічних рішень.
Про усі можливі наслідки знищення греблі, які мають 3 етапи: короткострокові, середньострокові та довгострокові, — читайте за посиланням.
