Команда “Чистого повітря” розпочала перший етап реалізації проєкту «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів» в Запорізькій області. Так, координаторка програми Marcela Cernochova (чеська НГО “Арніка”) разом з експертами відвідали дві громади регіону, одна з яких наразі окупована росіянами. Безпосередньо на місцях дізналися про основні екологічні виклики громад, відібрали проби, описали потенційні забруднювачі, щоб надалі внести їх до карти інвентаризації.
Комишуваха
Перша зупинка нашої місії у Запорізькій області — громада за 30 км від лінії розмежування. А навпростець, за словами місцевих, і того ближче — 18 км. Мова про Комишуваську об’єднану територіальну громаду Оріхівського району, яка від початку повномасштабного вторгнення потерпала від обстрілів.
Разом із заступницею селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, Надією Заяц, наші експерти обговорили нагальні проблеми стану навколишнього природного середовища в громаді, зокрема вплив війни на довкілля.
Основний виклик степової зони — посушливий клімат та відсутність централізованого водопостачання, розповіла Надія Заяц.
«Потрібно розуміти, що в нашій місцевості немає тієї норми питної води, яку має вживати людина за добу. І якщо йдеться про якісну питну воду, то потрібно говорити про зменшення навантаження на бюджет громади, тобто які кошти ми повинні закласти в бюджет, якщо будемо воду подавати централізовано. Який відсоток йтиме на забезпечення та допомогу незахищеним верствам населення. Тобто екологічні виклики потрібно прописувати, враховуючи економічний ефект, який своєю чергою перетинається із соціальним», — сказала заступниця селищного голови.
Марцела Чернохова, координаторка проєкту, зазначила, що саме тому опитувальники проєкту для громад враховує соціальні, екологічні та економічні виклики. Причому для об’єктивної оцінки первинних даних наша команда створила два окремих опитувальники: один — для органів місцевого самоврядування, інший – для жителів громади.
Експерт з екології, Олексій Ангурець, так само зауважив щодо важливості впровадження саме сталого розвитку під час відбудови України. Оскільки всі ці питання не можна розривати, а вирішувати тільки комплексно.
Якщо посуха, відсутність достатньої кількості лісових насаджень, централізованого водопостачання та ерозія ґрунтів були на порядку денному і до повномасштабного вторгнення. То після 24 лютого 2022 року вони тільки посилились. Але ще й додалися нові екологічні виклики в громаді.
Поїздка в село Зарічне (Комишуваської селищної громади) підсвітило один з таких викликів, який з’явився вже після початку повномасштабного вторгнення — будівельне сміття, якого стало в рази більше через уламки розбитих та демонтованих будинків.
Зруйнована школа в с.Зарічне, пряме влучання російського снаряда
Згідно із даними реєстру пошкодженого і зруйнованого майна, по Комишуваській громаді пошкоджено до 800 будинків, зруйновано 8 адміністративних будівель, з яких декілька шкіл.
Нині у громади є проєкт створення полігону будівельних відходів, де планується їх і переробляти.
«Якщо ми говоримо про негативний вплив війни, то він колосально впливає на стан ґрунтів, води та здоров’я людей. Тому ми готуємо план відновлення з урахуванням довгострокових впливів, намагаємося їх прорахувати наскільки це можливо», — сказала Надія Заяц, заступниця селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Комишуваської ТГ.
Також експерти проєкту разом із заступницею голови Комишуваської громади обговорили і перспективу оснащення об`єктів соціально-культурної сфери громади (школи, дитсадки, лікарні тощо) альтернативними джерелами енергії. Це допоможе закладам функціонувати в умовах енергетичної кризи в Україні.
Наразі команда проєкту планує продовжити роботу на території громади. Наступний крок — відбір проб ґрунтів та води і проведення польових досліджень.
Пологи
Після Комишуваської громади нас чекала ще одна — Пологівська. Згідно із даними гугл карти, за півтори години можна дістатися з першої в другу. Але щоб зустрітися із представниками Пологівської ТГ нам довелося повернути назад — до Запоріжжя. Оскільки Пологи майже від початку повномасштабного вторгнення росії перебувають під окупацією, то більша частина громади разом із виконавчим апаратом евакуювалися до обласного центру.
«Комишуваха — це майже лінія фронту, а ми (Пологівська громада) — окуповані. І, на жаль, поки що не звільнені. Ми розуміємо, що допомогти нам складно через окупацію, і це не буде завтра. Тому ми дуже вдячні вам, що ви приїхали саме до нас, не побоялися такого виклику», — почав нашу зустріч голова Пологівської громади, Коноваленко Юрій.
Пологівська ТГ — сільська територія, але Пологи — це промислове місто серед усіх сільських громад області. На території громади є об’єкти, які можуть нести загрозу навколишньому середовищу та здоров’ю людей. Тому питання екологічних викликів та ризиків стоїть гостро для місцевої влади.
Тож, на робочу зустріч з експертами проєкту прийшли всі керівники та спеціалісти провідних відділів Пологівської ОТГ. Всі як один прагнуть повернутися додому як найскоріше та відновлювати громаду.
На початку повномасштабного вторгнення Пологи перебували під обстрілами, що додало ще більшої екологічної загрози в порівнянні з тими викликами, які вже були в громаді, зауважив голова.
«За інформацією, яку ми маємо на сьогодні, схарактеризувати загальний стан громади можна як критичний. Проте оцінити фактично наслідки та вплив війни за три роки наразі не маємо змоги через окупацію», – розповів Юрій Коноваленко.
Так, через обстріли армії агресора була зруйнована очисна станція. І як припускають спеціалісти відповідного відділу, всі нечистоти нині росіяни напряму без очистки зливають до річки Конка, яка протікає територією Пологівської ТГ. Також, за словами представників громади, є свідчення про несанкціоновані поховання в межах природоохоронних зон, що може негативно вплинути на ґрунтові води.
Чимале занепокоєння викликає у голови стан і робота складських та виробничих приміщень Пологівського олійноекстракційного заводу, який розташований на території громади.
Пан Юрій розповів, що під час російських бомбардувань, вони молилися, щоб туди не влучили. Оскільки завод є вибухонебезпечним об’єктом.
«Тож як мінімум маємо на сьогодні три виклики, про які ми знаємо, і які матимуть і короткострокові й довгострокові наслідки для навколишнього середовища та здоров’я людей. І у вирішенні цих питань вже потребуємо допомоги. І хоч поки наша громада гостює у Запоріжжі, ми готові працювати. Якщо ви скеруєте, в якому напрямку діяти, дасте рекомендації по дезактивації ґрунтів, написанні методологій тощо, це вже буде чималою базою для початку відбудови Пологівської громади одразу після деокупації», — додав голова Коноваленко.
Марцела Чернохова зауважила, що починати потрібно з маленьких кроків: «Я розумію, що говорити і працювати зараз над планами відновлення — це нескінченна робота. Ми можемо починати з маленьких кроків, які реально робити вже зараз. Наші можливості дозволяють вже зараз розробити план можливих дій та рекомендації для вже відомих критичних проблем, які ви означили. Наприклад, проблеми з підземними водами. Практичний покроковий план: аналіз води, аналіз ґрунту, розробка методології очищення тощо. Щоб це вже було готово, і після деокупації одразу можна було б діяти».
Експерт з екології Олексій Ангурець розповів, що Чехія має хороший досвід щодо деконтамінації (тобто процес проведення медико-санітарних заходів з метою усунення хімічних, радіаційних чинників та біологічних агентів), що може стати в пригоді при розробці стратегії відновлення території Пологівської громади. Міжнародна компанія Деконта, з якою співпрацює Арніка та проєкт Чисте повітря, спеціалізується на очищенні територій, пов’язаних з наслідками військових дій або забруднення військовими об’єктами.
«Вже зараз ми можемо дослідити, які забруднювачі від тих чи інших підприємств потенційно шкідливі та небезпечні, яку шкоду наносять. А після звільнення територій вже зробимо обстеження, аналізи, відбір проб. І матимемо повну картину для аналізу та подальшої роботи в розробці деконтамінації цих територій в разі необхідності», — пояснив експерт.
Під час обговорення сторони вирішили, що роботу над екологічними викликами Пологівської громади варто почати з оцінки ресурсів та викликів, які були до російського вторгнення, і аналізу поточної ситуації за наявної, хоч і неофіційної поки що, інформації.
Координаторка програми «Чисте повітря для України», Марцела Чернохова, підсумувала візити в громади в рамках проєкту «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів»:
«Звісно, я розумію, що на місцях фахівці та представники громад знають краще свої проблеми і шляхи їхнього вирішення. Але варто дивитися на дані екологічні виклики і під міжнародним кутом. Тому в нашій роботі із громадами для аналізу ситуації ми залучимо закордонних експертів. Впевнена, це допоможе в розробці стратегії відновлення. Водночас сприятиме пошуку міжнародних ресурсів, фондів, щоб отримати додаткове фінансування, кошти на програми відбудови громад».
Також експерти проєкту «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів» бачать додаткову користь від інвентаризації екологічних викликів і загроз в громадах для регіону загалом.
«Оскільки в рамках проєкту буде охоплено понад 50 громад, така мапа із загрозами та шляхами їхнього вирішення, стане в пригоді і для обласного керівництва, бо вони зможуть побачити пріоритетність громад свого регіону: на що саме в конкретній громаді потрібно звернути увагу в першу чергу, скільки коштів для цього потрібно, кого треба залучити тощо», — додав експерт з екології Олексій Ангурець.
