29 квітня 2025 року відбувся онлайн-семінар «Управління відходами: виклики громад, місцеві рішення та європейський досвід», організований Програмою «Чисте повітря для України» у співпраці з чеською громадською організацією Arnika. Захід об’єднав представників громад, муніципалітетів, екологічних департаментів, експертного середовища та міжнародних партнерів для обговорення актуальних викликів та шляхів трансформації системи поводження з відходами в Чехії та Україні.
Марцела Чернохова, координаторка міжнародної чесько-української програми «Чисте повітря для України» (ГО «Арніка», Чехія).
«Один із проєктів – «Зелена реконструкція постраждалих від війни регіонів України», покликаний для того, щоб допомогти громадам у підготовці до процесу відновлення. Головним чином, надати їм перелік екологічних ризиків, допомогу та підтримку у розробці планів післявоєнного відновлення. Також частиною проекту є презентації та семінари на теми, які виникли під час наших візитів та обговорень у громадах та адміністраціях. І саме тому ми запрошуємо як чеських, так і українських експертів поділитися досвідом та передовим досвідом, а також створити платформу для обговорення, — зазначила Марцела. — Сьогодні ми поговоримо про управління відходами. Актуальну тему, яку кожен раз під час моїх візитів озвучував кожен муніципалітет та адміністрація».
Чеська громадська організація Arnika вже понад 20 років працює над реформою поводження з відходами:
проводить освітні заходи, публікує брошури;
організовує конкурс «Сміттєвий Оскар» для муніципалітетів;
підтримує громади у протидії будівництву спалювачів;
бере участь у міжнародних угодах (Базельська, Стокгольмська конвенції);
здійснює моніторинг токсичних речовин.
У своїй доповіді Мирослава Йопкова, експертка з питань токсичних речовин і відходів ГО Arnika (Чехія), окреслила шлях Чехії — від відсутності системного підходу до управління відходами в період до 1989 року до впровадження європейських стандартів і запуску системи розширеної відповідальності виробника (EPR). Одним із головних чинників змін стало приєднання Чехії до Європейського Союзу.
«Сьогодні в Чехії діє чітка ієрархія управління відходами: від запобігання утворенню до повторного використання, переробки, енергетичного спалення і лише в останню чергу — захоронення. Але викликів залишається багато, зокрема щодо нелегального імпорту і переробки пластику та біовідходів», — зазначила Йопкова.
До 1989 року в Чехословаччині централізоване управління відходами було фактично відсутнє. Весь процес обмежувався збором і вивезенням відходів на численні полігони, більшість яких не відповідали жодним стандартам. Промислові відходи не контролювалися взагалі.
«Перелом стався після падіння комуністичного режиму. У 1991 році був ухвалений перший закон про відходи. Тоді в країні нараховувалося понад 8500 сміттєзвалищ, з яких лише 122 відповідали нормам. На сьогодні залишилося 180 офіційних полігонів, що працюють», — розповіла експертка.
Основний механізм, який діє в Чехії на сьогодні — система розширеної відповідальності виробника (EPR). Мирослава зазначає, що EKO-KOM — це національна система, створена в країні у 2002 році для забезпечення збору, сортування та переробки пакувальних відходів за кошти виробників. Вона працює за принципом “забруднювач платить”, коли вартість утилізації упаковки вже закладена у ціну товару. При цьому лише 40% побутових відходів сьогодні сортуються, попри вимогу 60% до 2025 року.
Чехія наразі виробляє близько 70 кг побутових відходів на одну особу щорічно (згідно із даними за 2021 рік), що трохи перевищує середній рівень по ЄС. З цієї кількості понад 52% відходів потрапляють на полігони, попри зобов’язання ЄС значно зменшити цей показник. Одним з головних проблем в Чехії є перероблення текстилю та пластику, переробка останнього в країні складає менше половини пластикових відходів, решта спалюється.
«Країна має чотири великі сміттєспалювальні заводи, проте спалення вважається крайнім заходом, оскільки залишає до 25% токсичних решток, які потребують подальшого захоронення. Ще один виклик — це біовідходи. Чехія викидає до 50кг харчових продуктів на рік на одну людину», — додає Мирослава Йопкова.
У Чехії — понад 6000 муніципалітетів, і кожен сам відповідає за свою систему збору відходів, що ще більше створює проблем із переробкою та утилізацією відходів. Це призводить до таких наслідків:
фрагментованість підходів,
нестача кадрів та інфраструктури,
труднощі з досягненням цілей ЄС.
Мирослава розповіла про ієрархію управління відходами за європейським зразком. В основі системи — 6 рівнів дій, які визначають пріоритетність:
Запобігання утворенню відходів (освіта, зміна стилю життя, екодизайн)
Зменшення кількості відходів
Повторне використання, ремонт
Сортування і компостування
Спалення з отриманням енергії
- Захоронення або спалення без енергетичної вигоди
Зазначимо, що дана ієрархія управління відходами є одним з ключових нововведень Закону «Про управління відходами» в Україні.
Основними викликами системи у Чехії в секторі поводження із відходами Мирослава назвала наступне:
Відсутність єдиного національного стратегічного плану
Надмірна самостійність громад без обов’язкової координації
Недостатні потужності для переробки пластику, текстилю
Слабкий контроль і санкції щодо порушень
Застаріла система зборів, яка не стимулює зменшення обсягів відходів.
Мета Чехії до 2035 року — захоронювати не більше 10% побутових відходів, решта має перероблятися або йти на компостування. Мирослава наголосила, що насправді основна ціль — створювати якомога менше відходів.
Сергій Березань, заступник начальника управління екології та використання природних ресурсів виконавчого апарату Дніпропетровської обласної ради, розповів про формування регіональної політики у сфері управління відходами. Він підкреслив, що новий «Про управління відходами», який діє майже рік в Україні, став першим кроком до формування справжньої регіональної політики. Сергій Березань підкреслив, дане законодавство формує нову політику управління як побутовими, так і промисловими відходами. Особливо актуальним це є для таких регіонів, як Дніпропетровська область.
«Ми маємо новий закон і маємо попит. Він впроваджує ті ж принципи, які закладено в європейських директивах — запобігання утворенню, повторне використання, відновлення і видалення відходів. Але більшість місць видалення відходів у нас — несанкціоновані. Дійсних полігонів, які відповідають вимогам законодавства, — одиниці. А сортування часто відбувається вже дорогою до цих місць, формально. Це стосується як ТПВ, так і промислових відходів. Щодо останніх, ми номер один в країні за їх накопиченням, особливо в Кривому Розі».
Заступник начальника управління екології Дніпропетровської обласної ради визнає, що громади під великим навантаженням, особливо у сільській місцевості, де відсутні належні логістичні рішення.
«Часто люди просто звозять відходи “за два кілометри”, бо не мають іншого виходу. Але ж частину з цих відходів можна було б компостувати чи тимчасово зберігати з подальшою переробкою. Якщо громада де-факто користується неформальним майданчиком, значить, їй треба створити законні умови».
Серед головних завдань — затвердження регіонального плану управління відходами. Для великих міст, таких як Дніпро, Кривий Ріг чи Кам’янське, ця робота вже звична. А от для сіл — потрібно створити прості, доступні механізми, які відповідатимуть реаліям. Водночас потрібна і кооперація між громадами. За словами Березаня, лише співпраця дозволить забезпечити економічну доцільність утилізації (від 100 тис. тонн на рік) і ефективне розміщення об’єктів інфраструктури.
«Сьогодні багато викликів, які важко вирішити без партнерів. Ми вдячні за міжнародну підтримку — за допомогу, фінансування, знання, зокрема Арніці та програмі Чисте повітря. Деякі громади вже співпрацюють з міжнародними колегами напряму, і це вже дає результати», — додав він.
На останок Сергій Березань зауважив, що наразі регіональний план затверджує не обласна рада, а обласна військова адміністрація.
Яна Науменко, директорка департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОВА, окреслила поточний стан реалізації державної політики у сфері управління відходами в області, наголосивши на новому етапі, до якого Україна щойно підійшла.
«Ми лише на початку шляху, який Чеська Республіка вже частково пройшла. У грудні 2024 року був затверджений Національний план управління відходами. І згідно з новим законом ми маємо лише рік, щоб розробити та затвердити регіональний план. Ми проводимо морфологічні дослідження, збираємо пропозиції громад і аналізуємо варіанти кластеризації», — зазначила вона.
За словами директорки департаменту, кластеризація — ключовий інструмент майбутньої регіональної політики. Для цього вже розпочато морфологічний аналіз відходів, який виконано більш ніж на третині територій.
«Деякі громади навіть розглядають можливість приєднання до сусідніх областей — Харківської, Кіровоградської — для ефективнішого розміщення інфраструктури. Це свідчить про новий рівень міжрегіонального планування».
Яна Науменко додає, що вже створено робочу групу з широким залученням територіальних громад до розробки регіонального плану. На цьому етапі громади активно подають пропозиції щодо впровадження роздільного збору, створення сортувальних і переробних комплексів. При цьому вона наголошує:
«Підготовка плану має базуватись на реальних даних — від морфології до прогнозованих обсягів. Ми враховуємо не лише ТПВ, а й відходи підприємств. Це важливо з точки зору інвестицій — як для будівництва нової, так і модернізації наявної інфраструктури. Особливо це стосується переповнених полігонів — паспортизовано лише 11, і більшість з них вже вичерпали свій ресурс».
Серед викликів, директорка департаменту екології Дніпро ОВА, називає відсутність повноцінного доступу до планів підприємств і складність у прогнозуванні, оскільки національний план розрахований до 2033 року, а регіональний має діяти 10 років. Проте департамент бачить у цьому шанс для системної перебудови під європейські вимоги та залучення інвестицій.
Ірина Козлова, в.о. директора департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради, поділилася досвідом розробки місцевого плану управління відходами в місті Дніпро.
«Ми вже на етапі стратегічно-екологічної оцінки. План створюється з урахуванням нового національного плану та змін у законодавстві. Сподіваємося, що процес розробки місцевого та оновлення регіонального плану йтимуть паралельно й будуть узгоджені. Водночас він базується на реальних даних — новій морфології, оцінці купівельної спроможності населення, інвентаризації полігонів тощо. Ми заклали граничний тариф, який мешканці реально можуть платити за управління відходами», — зазначила вона.
У місті працює один полігон — “Правобережний”, загальною площею 173 га. Є зважувальна станція, невеликий компостний майданчик і сортувальна лінія.
«Ми чесно зафіксували всі наявні проблеми — від недосконалої системи збору фільтрату до низького рівня обізнаності населення щодо роздільного збору. І ці проблеми стали вихідною точкою для формування плану дій».
План передбачає перехід до сталої моделі: роздільне збирання, рециклінг, розвиток інфраструктури, зокрема для переробки відходів руйнування. Місто вже отримало обладнання від Японії й готове надавати послуги переробки не лише собі, а й громадам області.
Ірина Козлова поділилася етапами розробки місцевого плану та звернулася до громад під час свого виступу:
«Починайте вже зараз. Готуйте інформацію, визначайте потреби. Але також — не намагайтеся створити всю інфраструктуру в межах лише однієї громади. Потрібно комунікувати із сусідніми, планувати кооперацію і договірні відносини. Це буде реалістично, ефективно і стратегічно правильно».
Ознайомитися та завантажити презентацію Ірини Козлової>>>
Учасники заходу активно долучалися до обговорення після виступу кожного зі спікерів: хтось ділився своїми думками, інші — досвідом, а дехто говорив про виклики для України.
Зокрема, один із учасників семінару звернув увагу на затримку в реалізації стратегічних документів у сфері управління відходами в Україні:
«У нас дійсно існує проблема з розробкою стратегій і планів. Україна ще раніше затвердила Національний план управління відходами до 2030 року. Але я був здивований, коли нещодавно розпочалась підготовка нового — вже до 2033 року. Цей новий документ був затверджений лише в грудні 2024 року».
За його словами, відповідно до нового підходу, лише після затвердження національного плану протягом пів року мають бути розроблені регіональні стратегії, і вже на їхній основі — місцеві програми. Також він згадав, що в Україні триває реформа системи управління публічними інвестиціями, з формуванням єдиного портфеля проєктів, зокрема в галузі управління відходами, санітарії та водопостачання. Проте через нестачу координації та стратегічного планування це призводить до дублювання проєктів, нераціонального використання ресурсів і затягування реформ. Припускають, що причиною нової редакції національного плану стало включення категорії відходів від руйнувань, спричинених війною.
Запрошуємо передивитися відеозапис заходу на нашому каналі: https://www.youtube.com/watch?v=fiZuozcHOzk
Обговорення під час семінару показало, що громади України, попри складні умови, активно працюють над впровадженням сучасних практик у сфері управління відходами на базі нового законодавства. А європейський досвід Чехії підтверджує: шлях довгий, але реальний. Хоча побачили, що в Чеській Республіці теж є свої проблеми, часто ідентичні із нашою країною: виклики спільні — рішення теж можуть бути спільними.
Підсумовуючи, можна вивести наступні рекомендації (як для України, так і для Чехії)
Розробити єдину національну політику поводження з відходами
Стимулювати співпрацю між громадами
Інвестувати в переробку та компостування, зокрема біовідходів
Посилити контроль за імпортом і нелегальними потоками відходів
Впроваджувати модель “плати, якщо викидаєш більше” (PAYT)
Та найкращий спосіб боротися з відходами — не створювати їх взагалі! Це те, до чого крок за кроком іде вся Європа, зокрема і Україна вже сьогодні.
Від імені організаторів — програми “Чисте повітря для України” та ГО Arnika — дякуємо всім учасникам за конструктивний діалог і спільну роботу над екологічним майбутнім наших громад.
Семінар організовує чеська неурядова організація «Арніка» в рамках проєкту «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів» програми «Чисте повітря для України».
Українські партнери – ГО «Зелений світ – Друзі Землі» та КП Центр екологічного моніторингу Дніпропетровської обласної ради. Захід відбудеться за підтримки чеського Агентства з Розвитку та Програми «Transition» в рамках Розвитку Міжнародного Співробітництва Чеської Республіки.
