28 травня 2025 року в межах проєкту «Зелена відбудова України» відбувся воркшоп «Роль лісів і лісосмуг у сталому розвитку громад України: виклики та рішення для їх збереження», який зібрав понад 200 учасників — представників громад, екологів, науковців, лісівників та держслужбовців. Звучали експертні виступи про інвентаризацію лісів, практики збалансованого природокористування, проблеми знищення природних екосистем та правові аспекти контролю за зеленими насадженнями.
Представляємо матеріали заходу.
Збереження лісів і лісосмуг у громадах сьогодні має критичне значення. В умовах кліматичних змін вони виконують роль природного бар’єра проти вітрової ерозії, зберігають вологу в ґрунтах, знижують температуру повітря та сприяють стабільності агроландшафтів.
Юрій Грицан, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища Дніпровського державного технічного університету (Кам’янське), окреслив глибину проблеми лісосмуг і лісів, яких поглинає степ, через призму свого багаторічного досвіду. Він зазначив, що ліс не може замінити степ, бо це інша географічна зона. Але екологічна відповідність лісів у степу можлива — для кліматичної стабілізації, захисту ґрунтів і водного режиму.
«Я не кажу, що треба замінити степ на ліс — це неможливо. Але створення умов зволоження, локальних вологих обігів у степу — цілком реальне завдання для лісосмуг і лісових кластерів. Стратегія лісорозведення в степу має спиратися на локальні умови: балки, байраки, заплави, схили — де природно існує лісова рослинність. Основна ідея — не заміщення, а гармонійне співіснування лісу й степу», — підкреслив учений.
На прикладі Самарського та Орільського лісів Дніпропетровщини він продемонстрував роль лісів як кліматичних буферів: зниження температур, зменшення швидкості вітру, накопичення вологи, формування сприятливих умов для агросфери.
Також Ю.Грицан розповів про важливість біофізичних та дендрологічних аспектів
«Коли ми аналізуємо річні кільця дерев, треба враховувати “дендрологічний рік”, який починається з закладки бруньок (червень–липень), а не календарний. Висота дерев визначає радіус впливу лісосмуг — до 15–20 висот дерев, тобто ~200–300 метрів. Найефективніші смуги: висотою 20–30 м і відстанню між смугами до 1 км», — розповів професор.
У центрі уваги була і тема руйнування лісів унаслідок бойових дій, назвавши їх каталізатором деградації. За словами :
«Руйнування лісосмуг, знищення національних парків — не просто втрата дерев, а злам екосистемної регуляції. Втратити, наприклад, Самарські чи Приорільські ліси — це екологічна катастрофа не тільки для України. Це місця, де збереглися представники останнього зледеніння. Їх знищення — трагедія для всієї Євразії», —каже Юрій Грицан.
Проте війна, на думку науковця, не тільки загроза, а й стимул для глибокого переосмислення підходів. Він наголосив на необхідності розробити національні правила утримання захисних лісових смуг незалежно від форм власності на землю.
«Лісосмуга з деревами з щільною кроною може частково захистити від уламків та вибухової хвилі, але ще важливіше — це її вплив на мікроклімат і збереження врожаю. Правильно спроєктована лісосмуга може дати до 15% приросту урожайності на прилеглих полях».
Доктор біологічних наук звернув увагу і на практичні підходи до лісорозведення:
- основу мають становити місцеві лісоутворюючі породи (дуб, клен, ясен, липа, ялина);
інтродуценти (організми, які були переселені з одного регіону в інший, де вони раніше не зустрічалися) — тільки екологічно безпечні: наприклад, бархат амурський підходить, а робінія, акація — руйнують екосистеми, не підтримують фауну;
потрібно відмовитись від хімії в агросекторах, яка вбиває екосистему (приклад — зникнення бджіл).
І згадав про потреби фермерів. Він зазначив, що в зонах, де поля захищені лісосмугами, дають до 15% приросту урожайності. Зокрема, при правильному підході можна зменшити ерозію і захист ґрунти.
Приклади сталих фермерських практик — Полтавська область, Дніпропетровщина (Губиниха), де фермери вже застосовують підходи “збалансованого природокористування”. Також він відзначив Снігурівську громаду (Миколаївщина), яка постраждала від війни, про вже зараз займається відновленням лісів та лісосмуг.
На завершення професор підкреслив необхідність екологічної просвіти не тільки для громад, а й для спеціалістів лісової галузі:
«Фахівець має опікуватися тим, на чому він знається найкраще. Але ми повинні дати йому інструменти — екологічну школу, знання про поведінку деревних організмів. Лише так ми зможемо формувати сталу екосистему у змінених кліматичних і соціальних умовах».
Ліс не замінить степ, але він може допомогти йому вижити, підсумував Юрій Грицан.
Ознайомитися і завантажити презентацію Ю. Грицана >>>
«Дякую за запрошення на цей захід. Я із задоволенням поділюся сучасною інформацією про те, що відбувається з інвентаризацією лісів. Сподіваюся, деякі аспекти моєї доповіді будуть корисні для тематики сьогоднішнього заходу», — такими словами розпочав свій виступ Віктор Миронюк, професор і експерт національної інвентаризації лісів.
У своїй доповіді Віктор Миронюк, професор кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України, розповів, що в країні відбувається кардинальна зміна в системі обліку лісів. Якщо раніше використовувалося переважно лісовпорядкування — підхід, зорієнтований на планування лісогосподарської діяльності окремих користувачів, — то тепер Україна впроваджує модель національної інвентаризації лісів.
«Усі цивілізовані країни вже давно перейшли до статистичної оцінки характеристик лісів. Це дозволяє не просто знати, де і скільки лісу є, а й розуміти, як він змінюється з часом, де спостерігається вирубка, де відновлення. Ми маємо сьогодні першу в історії України чітку в просторі оцінку лісових ресурсів», — зазначає Віктор Миронюк.
Український досвід став унікальним не лише за змістом, а й за обставинами проведення. Проєкт стартував у 2021 році — і майже одразу зіткнувся з безпрецедентним викликом: повномасштабною війною.
«Насправді те, що вдалося зробити за таких умов — вражає навіть міжнародних експертів. Україна провела першу повноцінну національну інвентаризацію лісів, використовуючи сучасні дистанційні технології і супутникові знімки», — зазначив фахівець.
Ключовим елементом стала комбінація польових інвентаризаційних ділянок — їх було близько 4000, з додатковими 700 тренувальними полігонами, розташованих у 18 областях України та безкоштовних супутникових знімків Sentinel-2 з просторовим розрізненням 20×20 м. При цьому охоплено понад 11 млн га лісів. Усі обчислення проводилися на платформі Google Earth Engine.
«Використовувався алгоритм сегментації CCDC, який дозволив вирівняти часові ряди з 2017 по 2023 рік. Таким чином ми відстежуємо як втрати, так і природне відновлення лісів. Це дозволило створити актуальну карту лісового покриву України станом на 2023 рік», — пояснив Миронюк.
Отримані результати мають широкий спектр застосувань: від екологічного моніторингу до управління територіями.
«Громади, наприклад, можуть накладати власні адміністративні межі на карту лісів і дізнаватися, скільки лісу перебуває у користуванні, які там деревні породи, який середній вік насаджень. Також можна аналізувати зміни запасу і площ та отримати дані для подальшого управління і планування», — пояснює професор.
Однак існують і проблеми. Основна — відсутність точних меж лісосмуг та їх слабка видимість на супутникових знімках. Через це складно проводити локальний моніторинг без додаткових польових даних.
«Наразі в Україні немає якісної актуальної бази даних по лісосмугах, у тому числі через відсутність оформлених земельних актів. Без цього подальший аналіз ускладнений», — додає експерт.
Професор НУБіП додав і про важливість проведення таксації лісів і лісосмуг.
«Таксація — це офіційна процедура, яку виконує ВО “Укрдержліспроект”. Вона передбачає підготовку відповідних документів та картографічних матеріалів. Її результат — не просто оцінка стану лісу чи лісосмуги, а створення правової та господарської основи для ведення лісового господарства», — пояснив Віктор Миронюк.
Він наголосив, що громади самостійно не зможуть провести повноцінну офіційну таксацію, оскільки:
потрібна фахова кваліфікація,
необхідне використання стандартизованих методик,
результати мають бути визнані на державному рівні.
«Якщо громада хоче провести орієнтовну оцінку лісів — це можливо. Але якщо мова про облік для правового оформлення чи планування, то таксацію має виконувати саме Укрдержліспроект», — підкреслив він.
За словами Миронюка, станом на 2023 рік близько 1,7 мільйона гектарів лісів знаходяться на територіях, що зазнали впливу бойових дій. Це не означає, що всі вони знищені, але лісогосподарська діяльність на них суттєво ускладнена.
«Найбільші втрати лісів зафіксовані на Сході та Півдні України, а також у Чорнобильській зоні, де відбулися масштабні пожежі», — підкреслює він.
Науковець вказує на потребу впровадження ще більш точних технологій: зокрема, лазерного сканування для фіксації вертикальної структури лісів. Це особливо актуально для планування та оцінки запасу деревини.
«Сучасні дрони вже здатні створювати тривимірні моделі лісових масивів. Це стане основою для глибших досліджень і прийняття управлінських рішень», — зазначає провідний експерт національної інвентаризації лісів.
Зокрема, науковець розповів про створення спеціального геопорталу, який надає доступ до оновлених лісових карт. За невелику щомісячну оплату можна отримати повноцінний функціонал для роботи з даними, включно з визначенням самозаліснених територій.
«Якщо є ресурси та фахівці, громади можуть використовувати ці дані для планування. Або ж звертатися до нас чи до ВО Укрдержліспроект, — підсумовує професор. — Ми відкриті до співпраці й готові допомагати на всіх етапах».
📌 Усі карти, таблиці та методичні документи оприлюднено у відкритому доступі на порталі інвентаризації лісів: https://nfi.lisproekt.gov.ua/en/rs-inventory/
Для детальнішої інформації щодо доступу до геопорталу громади можуть звертатися до приймальні ВО «Укрдержліспроект»: тел.: +38 0932230289,E-mail: office@lisproekt.gov.ua
Ознайомитися і завантажити презентацію В.Миронюка >>
Під час воркшопу обговорювали і важливість правової обізнаності та відповідальності громад. Зокрема, розглядали питання, як ефективно протидіяти правопорушенням на території лісосмуг?
Катерина ЛІТВІШКО, заступник директора Департаменту державного екологічного нагляду (контролю), начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) у сферах запобігання утворенню та управління відходами, поводження з небезпечними хімічними речовинами та земельних ресурсів, звернула увагу на типові проблеми взаємодії Держекоінспекції з органами місцевого самоврядування.
«Ми зіштовхуємося з великою кількістю проблем через недостатнє розуміння органами місцевого самоврядування своїх повноважень щодо охорони природних ресурсів. Це призводить до порушень, незаконних рубок і, відповідно, — до нарахування шкоди державі. І тому хотілося б, щоб їхній правовий кругозір розширювався», — наголосила вона.
За її словами, саме співпраця та відкритість з боку місцевих органів може стати ключовим чинником для зменшення кількості порушень і запобігання знищенню лісосмуг. Літвішко наголосила, що державна екологічна інспекція активно прагне співпрацювати з громадами, щоб забезпечити прозорість та ефективність у сфері захисту довкілля, зокрема щодо лісів.
«Ми готові до будь-якої співпраці. Працюємо з органами місцевого самоврядування, щоб мінімізувати ризики правопорушень на території лісосмуг, які, на жаль, трапляються досить часто».
Своєю чергою Сергій Заєць, заступник начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) у сферах запобігання утворенню та управління відходами, поводження з небезпечними хімічними речовинами та земельних ресурсів, акцентував на конкретних юридичних аспектах відповідальності, а також окреслив можливості посилення контролю за збереженням зелених насаджень.
«Під час перевірок ми зосереджуємо увагу на тих моментах, які найчастіше залишаються поза увагою місцевої влади. Це — облік зелених насаджень, належна охорона, а також невиконання приписів, що тягне за собою адміністративну або навіть кримінальну відповідальність. Ми вживаємо відповідні заходи реагування, включаючи приписи, розрахунки шкоди та передачу матеріалів до правоохоронних органів».
Учасникам заходу також нагадали ключові положення Лісового кодексу України, Закону «Про охорону навколишнього природного середовища», Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також підзаконних актів, що регулюють інвентаризацію, догляд і збереження захисних лісонасаджень.
«Ми зосереджуємо увагу на тих нормах, які найчастіше ігноруються: це, зокрема, вимоги щодо ведення обліку лісосмуг, оформлення документації, належної охорони територій, недопущення самовільного вирубування. За недотримання законодавства передбачено відповідальність — від штрафів до передачі матеріалів у правоохоронні органи», — зазначив Сергій Заєць, представник Держекоінспекції.
Ознайомитися і завантажити презентацію Держекоінспекції>>>
У підсумку, лісосмуги — це не лише захист полів, а й екологічні коридори, які забезпечують міграцію видів, відновлення екосистем і природну рівновагу. Вони слугують своєрідними «містками для біорізноманіття» та зменшують фрагментацію ландшафтів. Як елемент зеленого простору, лісосмуги мають значення і для якості життя населення, рекреації, здоров’я й добробуту громад. Їх збереження — це внесок не лише в екологію, а й у соціальну та економічну стійкість місцевого розвитку.
Збереження лісів і лісосмуг — це спільна відповідальність громади, держави та наукової спільноти. Для сталого розвитку необхідна системна співпраця, правова грамотність, точні дані про ресурси та інвестиції в природоохоронну інфраструктуру.
Відео заходу доступне на нашому YouTube каналі за посиланням >>
https://www.youtube.com/watch?v=9axqTiVoIsk
Захід реалізовано за підтримки Програми Transition Міністерства закордонних справ Чеської Республіки та чеської громадської організації «Арніка».
