Навіть у складних умовах війни українські громади не чекають «кращих часів», а впроваджують практичні рішення для енергонезалежності, відновлення природи та відповідального поводження з відходами. Вебінар «Громади для громад: практики сталого розвитку у форматі “рівний рівному”», організований у межах міжнародного проєкту «Чисте повітря для України» за підтримки чеської НУО Arnika, став простором чесної розмови про те, що вже працює — з помилками, ризиками й реальними результатами.
Учасники заходу почули три практичні кейси від громад Дніпропетровської та Харківської областей — Яворницької, Томаківської та Дергачівської. Ці історії показали: малі інвестиції, правильні пріоритети й обмін досвідом між громадами можуть запускати системні зміни.
Формат «рівний рівному»: без теорії, але з довірою
Захід було побудовано у форматі передачі досвіду від громади до громади. Без абстрактних стратегій і «успішного успіху» — натомість із конкретними цифрами, технічними рішеннями та чесними зізнаннями про те, що не спрацювало з першого разу.
«Ми намагаємося створювати платформу для діалогу, де громади можуть напряму передавати одна одній досвід у тому, в чому вони вже сильні і де мають рішення, які вже працюють», — зазначили організатори на початку вебінару.
Відеозапис заходу можна переглянути на нашому Ютуб-каналі ТУТ>>
Яворницька громада: енергонезалежність як питання стійкості
Першим спікером став Дмитро Екзархов, Яворницький селищний голова (Дніпропетровська область). Він поділився досвідом системного впровадження енергоефективних рішень і сонячної енергетики в громаді, яка сьогодні живе в умовах постійних енергетичних ризиків.
За його словами, ще до повномасштабної війни громада почала інвестувати у мережеві сонячні електростанції, а згодом перейшла до гібридних систем із накопиченням електроенергії — для ЦНАПу, пунктів незламності та соціальних закладів
«У мирний час питання економії коштів було б номером один. Але під час війни головне — стабільність і здатність працювати під час блекаутів», — наголосив Дмитро Екзархов.
Один із ключових об’єктів — будівля селищної ради з пунктом обігріву. Сонячна станція потужністю 14 кВт з акумуляторами дозволяє будівлі автономно працювати до шести годин навіть у складних погодних умовах.
«Міф про те, що сонячні панелі не працюють у туман, — це міф. Вони працюють і дають генерацію», — підкреслив голова громади.
Загалом Яворницька громада інвестувала в енергоефективність близько 5,5–5,8 млн грн, заощадивши майже пів мільйона гривень. Ці перші кроки стали підґрунтям для подальшої донорської підтримки.
«Якби ми не вклали власні кошти, ми б ніколи не отримали благодійної допомоги на мільйони гривень», — зазначив спікер.
Завантажити презентацію Дм.Екзархова:
Томаківська громада: простір біорізноманіття з бюджетом до 300 тисяч
Світлана Коваль, провідна спеціалістка відділу інвестиційної діяльності Томаківської селищної ради (Дніпропетровська область), розповіла про реалізацію проєкту «Простір біорізноманіття», який перетворив деградовану зелену зону на інклюзивний рекреаційний простір.
Громада зіткнулася з типовою проблемою урбанізованих територій: одноманітні насадження, ерозія ґрунтів і фактична відсутність біорізноманіття. Опитування мешканців підтвердило запит на якісний зелений простір.
«Наша мета — відновити екологічний баланс, підвищити біорізноманіття та створити комфортне середовище для мешканців громади», — зазначила Світлана Коваль.
Проєкт було реалізовано за підтримки «Чистого повітря для України». Основний фокус зробили на довгострокові рішення: місцеві види рослин, систему автоматичного поливу та елементи для підтримки фауни.
У межах ініціативи створили три зони — хвойну, луки біорізноманіття та дубовий гай. Частина саджанців не прижилася, але громада відкрито говорить і про ці виклики.
«Ми не завжди можемо впливати на природу. Частина дубів загинула, але ми їх замінили і продовжуємо догляд», — пояснила Світлана.
Особливу увагу приділили фауні: у парку з’явилися готелі для комах, гніздівлі для птахів і навіть в одному з будиночків поселилася рідкісна бджола-тесляр фіолетовий.
Проєкт також має освітній і соціальний ефект — парк став відкритим простором для навчання, відпочинку й взаємодії мешканців.
Переглянути і завантажити презентацію С.Коваль:
Дергачі: шлях до екологічної трансформації через органічні відходи
Третій кейс представили Ярослав Голіздра, директор КП «Дергачіекоресурс» Дергачівської міської ради (Харківська область), та Анна Прокаєва, представниця «Нуль відходів Харків».
Вони розповіли про пілотний проєкт зі збору та утилізації органічних відходів — напрям, який залишається складним для більшості громад, але водночас має великий потенціал.
Дергачівська громада на Харківщині — прифронтова. Тут будь-яке рішення з управління відходами — це не лише про екологію, а й про ефективність ресурсів, безпеку та виживання системи.
«Понад 40% побутових відходів — це органіка. Сьогодні вона просто потрапляє на полігон і створює екологічні ризики. Ми вирішили змінити цю логіку й перетворити органіку на ресурс», — Ярослав Голіздра, директор КП «Дергачіекоресурс» Дергачівської міської ради.
У межах пілоту в громаді:
встановили 5 стаціонарних компостерів біля багатоквартирних будинків;
передали 55 контейнерів мешканцям приватного сектору;
вибудували систему комунікації та контролю якості органіки.
«Це не експеримент для галочки. Ми тестуємо реальну модель з реальними людьми, щоб зрозуміти, як вона працює, і лише потім масштабувати її на всю громаду», — додає Ярослав.
Важливу роль у проєкті відіграє робота з мешканцями, каже Анна Прокаєва, Zero Waste Харків:
«Зміна культури поводження з відходами не відбувається швидко. У Люботині нам знадобилося п’ять років постійної комунікації, щоб громада не просто прийняла ці рішення, а почала їх захищати».
І зауважує, що органіка — це не проблема, а потенційне добриво, яке може працювати на саму громаду, якщо з нею правильно поводитися.
Для Дергачів цей проєкт — перший практичний крок до системних змін, який поєднує екологію, економію ресурсів і залучення людей навіть у складних прифронтових умовах.
Проєкт реалізується у партнерстві комунального підприємства та громадського сектору і перебуває на етапі впровадження. Його мета — зменшити навантаження на полігон, показати цінність органіки як ресурсу та поступово змінювати поведінку мешканців.
Представниця Zero Waste Харків Анна Прокаєва наголосила:
«Зміна культури не відбувається за кілька місяців чи завдяки встановленню декількох компостувальних контейнерів. Це роки постійної комунікації з громадою — і це працює».
Цей кейс став прикладом того, як громади можуть починати екологічну трансформацію без ідеальних умов — через пілотні проєкти, кооперацію, тестування та роботу з помилками.
Висновки: чому досвід громад важливіший за стратегії
Усі три кейси, представлені на вебінарі, об’єднує спільна логіка: сталі зміни починаються з локальних рішень. Енергонезалежність, відновлення біорізноманіття чи робота з відходами не потребують мільйонних бюджетів на старті — вони потребують сміливості почати, системності й обміну досвідом.
Формат «рівний рівному» дозволив громадам говорити чесно — не лише про успіхи, а й про ризики, втрати та коригування рішень у процесі.
Саме такий обмін:
- зменшує ризики повторення помилок;
- дає готові інструменти для впровадження;
- підсилює горизонтальні зв’язки між громадами;
- створює основу для масштабування локальних рішень на регіональному рівні.
Досвід Яворницької, Томаківської та Дергачівської громад доводить: зелена відбудова України вже відбувається — крок за кроком, на місцях, завдяки людям, які готові ділитися тим, що працює.
Захід організовується чеською неурядовою організацією «Арніка» в рамках програми «Чисте повітря для України», що фінансується Міністерством закордонних справ Чеської Республіки в рамках Програми Transition.
