Зелена відбудова — це не про далеке майбутнє після війни. Це про рішення, які громади змушені ухвалювати вже зараз: як забезпечити людей водою, як відновлювати інфраструктуру без поглиблення екологічних криз і як залучати мешканців до формування власного майбутнього. Саме цим питанням був присвячений підсумковий захід «Від оцінки потреб — до рішень: зелена відбудова постраждалих від війни громад України»дворічного проєкту «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів», який реалізовувався у 2024–2025 роках за підтримки чеських партнерів.
Дивиться запис заходу за посиланням ТУТ>>
Від співпраці до стійкості: чому громади — в центрі відбудови
Проєкт реалізовувався в межах ініціативи «Зелена відбудова України» та став підсумком дворічної роботи команд програми «Чисте повітря для України», громадських організацій «Центр безпеки та відновлення», EcoCity та чеської НГО Arnika за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
Відкриваючи захід, експерт з екології програми «Чисте повітря для України» Олексій Ангурець наголосив: попри те, що війна триває, робота з відновлення не може чекати на її завершення.
«Ми всі сподівалися, що на цей момент війна вже закінчиться. Реальність внесла корективи. Але те, чим ми займаємося, лежить в основі нашого спротиву — це питання вибору шляху, якості життя і принципів подальшого розвитку», — зазначив він.
За словами Ангурця, саме громади є базисом стійкості України, а децентралізація, попри всі виклики, дала можливість людям на місцях визначати пріоритети власного розвитку.
«Люди, які живуть у громадах, мають повне право визначати, яким буде їхнє життя. Саме тому ми працюємо з громадами, визначаємо їхні критичні потреби і намагаємося допомогти в межах наших можливостей», — підкреслив експерт.
Проєкт у цифрах і сенсах: що вдалося зробити
Максим Кущ, член команди проєкту та експерт з екології, у своєму виступі наголосив, що саме громада є тим рівнем, на якому можна побачити реальну картину екологічних ризиків, пріоритетів і обмежень.
«Громада — це той рівень, на якому ми можемо побачити реальні ризики, реальні пріоритети громади, реальні обмеження. Не завжди в Києві видно багато проблем на місцях».
За його словами, центральний рівень ухвалення рішень часто не має повної картини локальних викликів, тоді як громади найкраще розуміють, що для них є критичним саме зараз і на що варто спрямовувати зусилля в першу чергу.
Саме тому протягом двох років реалізації проєкту команда працювала безпосередньо з громадами — через живі зустрічі, виїзди на місця та спілкування з головами громад і профільними спеціалістами. Загалом співпраця охопила понад 31 громаду у Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Харківській областях — як звільнені, так і ті, що залишаються під окупацією.
Такий формат роботи дозволив не лише зібрати дані, а й побачити ситуацію «на землі» — у конкретних умовах війни, руйнувань і нестачі ресурсів.
Загальна мета проєкту — підтримка сталого відновлення постраждалих від війни регіонів України із залученням громадськості до ухвалення рішень.
Основні напрями роботи включали:
оцінку екологічних і техногенних загроз у громадах;
формування планів сталої відбудови;
навчальні заходи та обмін досвідом, зокрема навчальний візит до Чехії;
розширення громадського екологічного моніторингу, зокрема якості повітря.
«Ми працювали не лише з тими громадами, які вже звільнені, а й з тими, які досі перебувають в окупації, але потребують планів відновлення на майбутнє», — пояснив Максим Кущ.
На основі зібраної інформації для кожної громади було сформовано індивідуальний профіль, що містить оцінку критичних проблем і значущих екологічних ризиків. Зміст цих профілів не є публічним, адже йдеться про чутливі дані, однак узагальнений аналіз дозволив виокремити спільні тенденції.
За словами Максима Куща, попри різні регіони, екологічні проблеми громад часто виявилися дуже схожими. Найгострішими серед них стали:
- водопостачання та водовідведення
- відходи та відходи руйнації
- пожежі та розмінування
Від збору даних — до планів відновлення
Узагальнивши дані з громад, команда проєкту провела аналітичну роботу та надала підтримку у підготовці документів для повоєнного відновлення. Зокрема:
підготовлено два аналітичні матеріали зі стратегій управління відходами (Покровська та Підгородненська громади);
проведено аналіз ризиків і розроблено покроковий план екстреної ремедіації для окупованої нині Пологівської громади (Запорізька область), з урахуванням деокупації;
спільно з чеською компанією Dekonta на основі супутникових знімків визначено пріоритетні локації для відновлення.
Також було розроблено плани моніторингу якості атмосферного повітря для громад — документи, що містять аналітичну оцінку територій, джерел забруднення та рекомендації щодо розміщення станцій моніторингу.
Ознайомитися і завантажити презентацію М.Куща:
Нові ініціативи: вода і «гарячі точки» забруднення
Зібрана база даних стала підґрунтям для формування нових проєктних ініціатив на 2026 рік за підтримки Чеської Республіки. Серед ключових напрямів:
системне опрацювання проблем управління водними ресурсами — від стану водопостачання до ризиків забруднення;
проєкт Hotspots, спрямований на ідентифікацію та наукову оцінку осередків екологічного забруднення, спричинених воєнними діями.
«Ми відбираємо місця, де була нанесена реальна екологічна шкода — обстріли нафтобаз, підприємств критичної інфраструктури, промислових об’єктів».
У межах цього проєкту проводяться аналізи ґрунтів і вод у європейських лабораторіях, що дозволяє створювати карти забруднення та обґрунтовані плани відновлення. Наразі даний проєкт реалізується в Дніпропетровській області.
Чому саме Чехія і чому зелена відбудова
Під час презентації окремо порушувалося питання: чому Чехія допомагає Україні саме в екологічному напрямі.
За словами Максима Куща, Чехія вже пройшла складний шлях екологічної трансформації після розпаду Радянського Союзу — з високими промисловими викидами, проблемами водоочищення та накопиченими історичними забрудненнями.
«Чехія має досвід модернізації довкілля, інституційних змін і закріплення екологічних рішень на законодавчому рівні. Це той шлях, який Україні ще належить пройти», — зазначив він.
Окрім солідарності, така співпраця є для Чехії частиною її ролі в Європейському Союзі та розвитку міжнародного партнерства.
Обмін досвідом і посилення спроможності громад
Окремим важливим блоком проєкту став обмін досвідом. У 2024 році було організовано навчальний тур до Чехії для представників українських громад, а також міжнародну конференцію у Львові з участю експертів із Чехії, Фінляндії та Великої Британії.
За словами Максима Куща, саме такі формати дозволяють громадам не лише переймати успішні практики, а й адаптувати їх до українського контексту — з урахуванням війни, ресурсних обмежень і безпекових ризиків.
Питання – відповіді: що турбувало учасників заходу
❓ Чому в окремих громадах Херсонщини складно забезпечити доступ до води?
Одна з ключових проблем — зниження рівня підземних вод. Якщо раніше свердловини бурили на глибину близько 60 метрів, то зараз вода може залягати на глибині понад 100–120 метрів. Ситуацію ускладнюють кліматичні зміни та наслідки руйнування Каховської ГЕС.
Експерти наголошують: підземні води не є безкінечним ресурсом, а гідрогеологічна вивченість багатьох територій залишається недостатньою.
Чи отримають громади результати досліджень і профілі?
Так. Усі громади-учасниці отримають власні профілі, підготовлені в межах проєкту. Частина узагальнених матеріалів буде доступна публічно, з урахуванням безпекових обмежень.
Чи можливі екологічні рішення без великих коштів?
Більшість системних рішень, зокрема у сфері водопостачання, потребують значного фінансування. Проте міжнародні проєкти можуть відігравати ключову роль на підготовчому етапі — в аналізі, плануванні та формуванні обґрунтованих заявок для донорів.
Чи враховується кліматичний чинник?
Хоча проєкт не мав окремого кліматичного фокуса, експерти визнають: неможливо планувати відбудову без урахування зміни клімату, особливо у вододефіцитних регіонах півдня та сходу України.
Висновки: зелена відбудова як вибір майбутнього
Підсумковий захід показав: зелена відбудова — це не абстрактна концепція, а практичний інструмент роботи з громадами в умовах війни. Вона поєднує екологію, безпеку, участь громадян і стратегічне планування.
«Громади — це базис стійкості України. Саме тут формуються перспективи розвитку країни», — резюмував Олексій Ангурець.
Попереду — нові виклики, розширення географії роботи та пошук ресурсів для реалізації напрацьованих рішень. Але вже зараз зрозуміло: відбудова, яка ігнорує екологічні та соціальні аспекти, лише відтворить старі проблеми. Натомість зелена відбудова дає шанс закласти фундамент для якісно іншого, безпечнішого життя в українських громадах.
Захід відбувся за фінансування Програми «Transition» та Чеського агентства розвитку в рамках Розвитку Міжнародного Співробітництва Чеської Республіки.
