Чеська екологічна організація Arnika спільно з українськими партнерами за підтримки Чеської агенції розвитку впродовж 2 останніх років реалізує масштабне дослідження екологічних загроз у Дніпропетровській області. Йдеться як про наслідки десятиліть промислового забруднення, так і про нові ризики, спричинені повномасштабною війною.
Попри постійні загрози, мешканці регіону прагнуть жити звичайним життям. Для них важливо не лише вижити, а й мати доступ до базових речей: чистого повітря, безпечної питної води та здорового середовища для дітей.Саме ці потреби лежать в основі екологічного моніторингу. Адже війна не скасовує щоденних ризиків — вона їх лише посилює.
Міжнародне дослідження охоплює близько 40 потенційно небезпечних локацій. Головна мета проєкту — зібрати дані, що допоможуть місцевим громадам уникати ризиків, а органам влади — підготувати ефективні рішення для безпечного повоєнного відновлення.
До однієї з польових експедицій Arnika у Дніпропетровській області також долучилися чеські журналісти. Вони працювали разом із командою дослідників безпосередньо на місцях, де фіксуються екологічні наслідки війни та довготривалого промислового забруднення.
Детальніше про це в репортажі ТУТ>>
Поєднання старих і нових екологічних загроз
Дніпропетровська область є одним із найбільш індустріалізованих регіонів України. У таких містах, як Кривий Ріг, значні території зайняті відвалами, хвостосховищами, териконами та іншими видами промислових відходів.
Це — спадщина радянської індустріалізації, коли охорона довкілля не була пріоритетом. Основна увага приділялася розвитку виробництва, тоді як екологічні наслідки ігнорувалися. Сьогодні ці території залишаються джерелами довготривалого забруднення — зокрема через шахтні води, токсичні відкладення та накопичені відходи.
«Наприклад, у Кривий Ріг довжина міста сягає 150 кілометрів, і приблизно третину його території займають промислові відходи — відвали, шламонакопичувачі та терикони. Окрім цього, існує проблема шахтних вод», — в коментарі журналістам розказала координаторка громадської спілки ДТКР Олена Шафранова.
І додала, що за часів Радянського Союзу охорона довкілля не була пріоритетом. Головною метою було розширення промисловості. Гаслом було «наздогнати і перегнати». Ані люди, ані природа тоді не мали особливої цінності. Саме тому сьогодні ми маємо таку спадщину, з якою потрібно працювати. І ми це робимо.
Ці наслідки також досліджують українські органи влади. Ми ж частково допомагаємо, оскільки в Чехії маємо лабораторії та методи для визначення деяких видів забруднення, яких в Україні поки що немає. Водночас це додає результатам міжнародної незалежності.
Міжнародна експертиза та незалежність даних
Arnika працює в Україні з 2017 року, починаючи з моніторингу якості повітря. Після початку повномасштабного вторгнення організація тимчасово зосередилася на гуманітарній допомозі, однак згодом розширила екологічні проєкти.
Сьогодні мережа моніторингу включає не лише датчики якості повітря, а й сенсори радіації та системи раннього попередження. Завдяки співпраці з місцевими громадами та органами влади, команда може оперативно реагувати на кризові ситуації.
«Організація співпрацює з місцевими організаціями та органами самоврядування, завдяки чому може швидко реагувати на кризові ситуації. Наприклад, після руйнування Каховської ГЕС. Ми були одними з перших, хто попередив, що може виникнути проблема забруднення донних відкладень. Це забруднення спричинене не лише воєнними діями, а й, на жаль, старими екологічними проблемами. Було виявлено високі концентрації ДДТ, нафтопродуктів та різних органічних хімічних сполук», — розповіла чеським журналістам Марцела Чернохова, координаторка проєкту «Чисте повітря для України» та представниця НГО Арніка.
До досліджень залучена чеська компанія Dekonta, яка спеціалізується на аналізі складних типів забруднення. Використання сучасних лабораторій і методик дозволяє отримувати точні результати навіть у складних умовах. Крім того, міжнародна участь забезпечує незалежність досліджень і підвищує довіру до отриманих даних, що є критично важливим для подальшого планування відновлення.
Окремий напрям роботи — документування екологічних наслідків бойових дій. Війна суттєво ускладнила ситуацію. Бойові дії відбуваються саме в регіонах із високою концентрацією промислових об’єктів, де зберігаються або використовуються небезпечні хімічні речовини. Ураження таких об’єктів може призводити до масштабного забруднення ґрунтів і водних ресурсів.
Зокрема, після ударів по нафтобазах і складах пального виникає високий ризик витоку нафтопродуктів. Частина речовин не згорає під час вибухів і проникає в ґрунт. Звідти вони потрапляють у підземні води та можуть поширюватися на великі відстані, забруднюючи довкілля і створюючи довготривалу небезпеку для населення.
Небезпечні знахідки: спадщина, що загрожує і сьогодні
Під час польових досліджень в одній з прифронтових громад команда отримала інформацію про нелегальне захоронення пестицидів. Цей факт підтвердився.
На місці було виявлено зразки ДДТ — токсичної речовини, яка давно заборонена, але досі становить серйозну загрозу для здоров’я людей і довкілля. Дослідження тривають, і фахівці не виключають, що масштаби забруднення можуть бути більшими.
«Ми розпочали проєкт з картування забруднених територій у Дніпропетровській області. Його мета — з’ясувати, які проблеми існують, і надати достатньо даних та інформації місцевим громадам і регіональним органам влади, щоб вони могли підготувати проєкти з очищення та усунення цих наслідків», — каже Марцела Чернохова.
Мартін Полак – експерт із забруднення ґрунту та води у «Dekontа» додав, що в громаду приїхали за запрошенням старости:
«Він показав нам потенційне місце забрудення і розповів, що тут закопано невідому кількість пестицидів. Сам він навіть не хотів туди заходити. Ми обстежували територію і зрештою знайшли ці речовини — фактично викопали чистий ДДТ. Поки що виявлено лише слідові кількості пестицидів, але дослідження тривають. Я думаю, що ми знайдемо більше, адже ще не обстежили всі ділянки».
В цей же час журналістам розповіли місцеві мешканці, особливо родини з дітьми, що їх турбує якость води, продуктів харчування та загальної екологічної безпеки.
Дані для відновлення країни
Усі зібрані дані мають практичне значення. Вони стануть основою для розробки програм очищення територій, мінімізації ризиків і планування відновлення після війни.
Йдеться не лише про ліквідацію наслідків, а й про створення безпечнішого середовища для життя в майбутньому.
«Хочу подякувати чеському народу за всю допомогу. Лише разом ми зможемо протистояти ворогу, який напав на Україну. Ми щиро вдячні вам за це. Миколаївська громада глибоко вдячна чеському народу. Вірю, що разом — завдяки любові та рішучості — ми зможемо витіснити війну» — висловила свою позицію Оксана Рижко, представниця ОМС Підгородненьскої громади (Дніпрпоетровщина).
Попри всі виклики, люди продовжують жити, працювати і будувати плани на майбутнє. Вони вірять у відновлення країни — і ця віра підкріплюється конкретними діями.
«Я займаюся цим із переконанням, що Україна переможе — не лише заради довкілля, а й заради перемоги моральних і демократичних цінностей, — каже Марцела Чернохова. — Я вірю, що Україна переможе. Інакше нам доведеться вирішувати значно серйозніші проблеми, ніж екологія».
Екологічний моніторинг у таких умовах — це не лише про науку. Це про відповідальність перед людьми, які живуть сьогодні, і перед поколіннями, які житимуть тут після війни.
