Знати все неможливо, але знати важливе — необхідно. Саме про це щодня говорять у програмі «Друга кава» на Радіо Київ – 98 FM— про речі, які не можна залишати поза увагою. Особливо коли йдеться про те, чим ми дихаємо щодня. Після масованих обстрілів українських міст, питання якості повітря постає дедалі гостріше — і не лише на рівні відчуттів. Так багато людей помічають: вранці повітря змінюється, з’являється відчуття важкості, подразнення, іноді — загострення алергій. І це не суб’єктивне відчуття.
Хоча ця розмова відбулася в ефірі тижень тому між Олексієм Ангурцем, експертом з екології програми «Чисте повітря для України», головою Ради ГО «Центр безпеки та відновлення» та ведучою Лейлою Мамедовою Радіо Київ – 98 FM , вона актуальна для всієї країни.
Слухайте повний ефір ТУТ>>
Особливо це відчутно на фоні подій 25 квітня — масованої атаки на Дніпро. Місто перебувало під ударами багато годин, із застосуванням ракет і дронів, що спричинило масштабні пожежі та руйнування. У таких умовах у повітря потрапляє величезна кількість продуктів горіння — і це безпосередньо впливає на здоров’я людей. Саме тому розуміння того, що відбувається з повітрям після обстрілів, і як на це реагувати — стає базовою навичкою.
Бо повітря не має кордонів — і наслідки війни в ньому спільні для всіх.
Що відбувається з повітрям під час обстрілів
Як пояснив в ефірі експерт з екології Олексій Ангурець, ключовий фактор забруднення повітря — це горіння.
«Будь-який вибух або влучання спричиняє пожежу — складний хімічний процес, під час якого в атмосферу потрапляє суміш небезпечних речовин. І головна проблема в тому, що склад цієї суміші практично неможливо точно передбачити».
У повітря можуть потрапити:
- дрібнодисперсний пил (PM2.5 і PM10),
- чадний газ (CO),
- діоксид вуглецю (CO₂),
- оксиди азоту,
- важкі метали,
- діоксини та інші токсичні органічні сполуки.
Ці речовини впливають на дихальну та серцево-судинну систему і можуть загострювати алергії.
При цьому, які саме речовини потраплять до атмосферного повітря залежить від кількох факторів:
- типу зброї (дрони, ракети, вибухівка),
- місця влучання (житловий будинок, підприємство, склад),
- матеріалів, які горять (пластик, паливо, ізоляція, будівельні конструкції).
Чому це відчувається сильніше зранку
Погіршення якості повітря часто найбільш відчутне саме вранці. Атмосфера — дуже динамічне середовище. Забруднення можуть накопичуватися локально, а потім змінюватися залежно від вітру чи опадів.
Окрім того, виникає явище температурної інверсії — коли забруднене повітря «замикається» біля поверхні і не розсіюється. Також вночі люди менше реагують на подразники, а вранці організм чутливіший до змін.
Київ на сьогодні має одну з найбільш розвинених систем моніторингу якості повітря в Україні — державні станції високоточного вимірювання, мережі громадського моніторингу та цифрові сервіси зі сповіщеннями. Завдяки цьому мешканці столиці швидше отримують інформацію про зміни стану повітря та можуть оперативно на них реагувати. До повномасштбаного вторгнення так само потужну систему моніторингу повітря мала Донецька область.
За словами Олексія Ангурця, саме цей досвід показує, чому систему моніторингу необхідно розвивати і в інших регіонах, особливо у прифронтових.:
«Люди мають мати можливість у режимі реального часу відстежувати рівень забруднення, отримувати сповіщення через застосунки або офіційні повідомлення від влади — ідеально, коли ці канали працюють паралельно. Це особливо важливо під час влучань у нафтобази, заправки чи промислові об’єкти, коли під час горіння у повітря потрапляють чадний газ (CO), діоксид вуглецю (CO₂), оксиди азоту, дрібнодисперсний пил (PM2.5 і PM10), а також токсичні продукти згоряння пального, пластиків і будівельних матеріалів. У таких умовах оперативна інформація про стан повітря дозволяє людям вчасно зреагувати, обмежити перебування на вулиці, зачинити вікна та мінімізувати ризики для здоров’я»,— додає експерт.
Як вимірюють якість повітря
В Україні діють дві основні системи:
- державна — стаціонарні станції з точним обладнанням.
- громадська — компактні датчики чи станції, які можна встановлювати локально.
Вони можуть вимірювати різні показники і речовини, наприклад:
- PM2.5 і PM10,
- оксиди азоту,
- діоксид сірки,
- інші базові забруднювачі.
Можна придбати персональні датчики, особливо це актуально для людей з алергіями або хронічними захворюваннями. Вони дозволяють:
- бачити ситуацію біля свого дому,
- реагувати оперативно,
- краще контролювати ризики для здоров’я.
Додатково використовують для аналізу стану повітря супутникові дані, як для загальної картини, так і локально.
Не лише війна: інші джерела забруднення атмосферного повітря
Серед постійних факторів експерт називає наступні:
- транспорт,
- промисловість,
- спалювання листя та сміття.
Останнє — не лише шкідливо, а й небезпечно, і може мати серйозні наслідки.
Що можна зробити вже зараз
- стежити за показниками якості повітря,
- зачиняти вікна після обстрілів,
- обмежувати перебування на вулиці при забрудненні, особливо після атак
- використовувати маски за потреби,
- не спалювати рослинні рештки.
«І важливо пам’ятати: проблема якості повітря — це не лише про фіксацію показників, а про культуру реагування. Чим швидше люди отримують інформацію і розуміють, як діяти в конкретній ситуації, тим більше це знижує ризики для здоров’я. Тому розвиток систем моніторингу, доступність даних і прості правила безпеки — це те, що має ставати щоденною нормою, особливо в умовах війни», — наостанок зауважив експерт з екології Олексій Ангурець.
