Українська громадянська мережа. Різні промислові міста – однакові проблеми.
Все про повітря

Уряд схвалив не допрацьований законопроєкт “Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення”

12. 8. 2020,

В рамках проекту “Чисте повітря для України” ведеться моніторинг змін в законодавстві. 23 вересня Уряд схвалив на своєму засіданні законопроєкт “Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення”. Спеціалісти “Досить труїти Кривий Ріг” надали зауваження та пропозиції після опрацювання даного законопроєкту, і вважають, що він потребує детального доопрацювання, оскільки наразі він є здебільшого перекладом  Директиви ЄС, проте мало адаптований до положень та норм чинного законодавства України.

Законопроєкт мав на меті запровадити оптимізований, прозорий і прогресивний підхід до контролю та скорочення промислового забруднення. Впровадження правил директиви є одним із зобов’язань України згідно з Угодою про асоціацію з ЄС. Передбачається впровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств, які є найбільшими забруднювачами довкілля. При видачі інтегрованого дозволу буде враховано вплив підприємства на довкілля в цілому. Гранично допустимі викиди будуть визначатися на основі висновків найкращих доступних технологій та методів управління (ВАТС).

Проте сам закон містить досить велику кількість недопрацювань і неточностей. Ось деякі з них.

Так, наведені у статті 1 визначення термінів не відповідають тим, що містяться у діючих законодавчих та нормативних актах України, частково – Національному класифікатору України класифікації видів економічної діяльності  ДК 009:2010. 

В статті 3 серед вмісту реєстру інтегрованих дозволів не передбачено розміщення зауважень громадськості та звіту з громадських слухань.

Також, судячи з досвіду публікації оголошень про громадські обговорення та проведення слухань під час проведення процедур ОВД або отримання Дозволів на викиди, наразі не ефективним є публікація в друкованих засобах масової інформації. Адже кількість їх читачів та зона поширення не відповідає вимогам часу, вони не є надійним та сучасним джерелом інформації.

у ч.5 статті 27 необхідно конкретизувати, що таке  «значна загроза довкіллю або здоров’ю населення» (кратність перевищення ГДК,  її тривалість, значення індексів забруднення і т.ін.), а також вказати, хто встановлює, наскільки значна загроза. Те саме стосується й терміну «значне забруднення», який міститься в Проекті Закону.

Стаття 28 – частота проведення  моніторингу викидів для кожної окремої установки, а також  розташування точок відбору проб та вимірювання встановлюються не дозвільним органом, а згідно діючих підзаконних нормативно-правових актів, керівних нормативних документів та ін.. Моніторинг треба виконувати постійно для систематичного оцінювання ризиків.

Крім того, ч.7,8  цієї статті встановлюють  вимоги щодо автоматизованих систем моніторингу виключно для спалювальних установок. Але треба врахувати й інші види діяльності, уніфікувати статтю для всіх видів діяльності та всіх ресурсів (не тільки газоподібне паливо), базуючись на національному законодавстві.

Також, як і раніше, неврегульованим залишилось  питання достовірності встановлення переліку та вмісту забруднюючих речовин у викидах. Необхідно передбачити незалежні дослідження якісних та кількісних показників викидів перед  встановленням нормативів та отриманням уніфікованого дозволу, адже, як відомо, підприємства – забруднювачі та розробники, які працюють з ними на договірних підставах, приховують або не досліджують дійсний склад викидів. Це призводить до відсутності контролю, забруднення прилеглих територій, що є причиною  стійкого зростання захворюваності населення, в тому числі на онкологічні захворювання. Накопичення цих речовин у ґрунтах, піску дитячих майданчиків, донних відкладеннях у п’яти великих промислових містах України було підтверджено минулорічними дослідженнями.

І це наведено лише декілька недопрацювань закону.

На нашу думку, законопроєкт “Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення” потребує суттєвого доопрацювання. Пускати його в хід зараз, у такому сирому вигляді, – неприпустимо. Спеціалісти громадських організацій проєкту “Чисте повітря для України” подали ряд пропозицій для удосконалення закону.

Про нас

Чисте повітря для України

Цей проект очолюється неурядовою організацією Arnika (Чеська Республіка) у співпраці з місцевими громадськими ініціативами у промислових містах України за фінансової підтримки Transition Promotion Program Міністерства закордонних справ Чеської Республіки та National Endowment for Democracy (USA). Ви можете знайти більше інформації про нашу діяльність та можливості участі або поділитися з нами своїми думками, надіславши повідомлення на адресу info@cleanair.org.ua.

Координатори:

Партнери проекту:

Донори:

Інформаційні партнери: