Чому громадяни України страждають від забруднення повітря, а ситуація не змінюється? Дослідження чеських та українських громадських організацій виявляє, що роздробленість законодавства та неефективний державний апарат є однією з головних причин. Компетенція розподілена між багатьма державними органами, і, як наслідок, ніхто не несе відповідальності. Для ефективної боротьби із забрудненням повітря необхідний комплексний підхід та послідовність, як показує дослідження «Брудне небо над головою: Законодавство у сфері охорони атмосферного повітря в Україні та ЄС». Хоча протягом останнього року було затверджено кілька суттєвих змін у до законопроектів, українське законодавство необхідно привести до європейських стандартів.
Дослідження порівнює законодавство та політику в ЄС із системою екологічних дозволів в Україні та пропонує практичні поради з Чехії та інших країн. Крім того, основна увага приділяється питанням моніторингу забруднення повітря та функціонуванню державної екологічної інспекції. «В рамках української екологічної політики більшість галузевих стратегій та планів дій не мають пріоритетів, реалістичних цільових показників та чітких часових рамок для досягнення цілей без ефективних механізмів реалізації. Щодо екологічного законодавства, на жаль, кількість часто передує якості», – пояснює провідний автор дослідження Шарка Гавранкова, юристка, експертка з питань участі громадськості у прийнятті рішень (Чехія)
Дослідження проводилось протягом 2018-2019 років. Незважаючи на те, що автори знають про швидкі зміни законодавства України у 2020 році, не вдалося включити до аналізу всі події. «Законодавство наближається до рамок ЄС. У вересні до Верховної ради України подано законопроект про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення. Хоча уряд працює над іншими законами, цей процес слід пришвидшити. Державні органи та міська влада на місцях ще не готові до впровадження законодавства за своєю структурою та можливостями. Ухвалення затримується Верховною Радою. Правозастосування практично не існує ”, – пояснює Олександр Ярощук, екологічний журналіст, консультант чеської експертки Гавранкової.
«Україна приєдналася до Протоколу PRTR Орхуської конвенції у 2016 році. Однак громадяни досі не мають доступу до інформації про викиди з промислових джерел. Недоступність даних є однією з основних перешкод на шляху до покращення навколишнього середовища», – додає Павліна Філіпповова, координатор проєкту “Чисте повітря для України» від чеської громадської організації «Арніка».
“Регулювання в Україні та ЄС також є однією з тем Промислового забруднення повітря Україна 2020” – онлайн-конференція, організована в рамках проекту “Чисте повітря для України”, яку проводить чеська громадська організація “Арніка” у співпраці з місцевими громадськими ініціативами у промислових містах України, з фінансовими підтримка Програми сприяння переходу Міністерства закордонних справ Чеської Республіки та Національного фонду демократії (США). Повний порядок денний (щовівторка до 15 грудня) та безкоштовна реєстрація доступні тут.
