Часто люди дискутують про надійність і точність станцій громадського моніторингу якості повітря. Ми підготували відповіді експертів на найважливіші проблемні питання.
Чи можна довіряти даним громадського моніторингу?
Відповідає Максим Сорока, експерт з екологічної безпеки, науково-технічний радник проєкту “Чисте повітря для України”:
“В останні місяці активно обговорюють, що саме дані громадського моніторингу показують завищені показники забруднення в туманну погоду. Проте це лише частина правди, а подекуди дешева маніпуляція з боку промислових забруднювачів, які не бажають модернізувати системи очищення викидів, або з боку органів влади та місцевого самоврядування. Наразі, станції EcoCity – це сучасні інструменти моніторингу та оцінки якості повітря, які відповідають міжнародним настановам та рекомендаціям розвитку low-cost систем моніторингу якості повітря. Станції EcoCity обладнані фізичною системою термокомпенсації на випадок туману та спеціальним алгоритмом виявлення аномальних значень. На жаль, не всі станції громадського моніторингу повітря в Україні (особливо у базових наборах “збери сам”) проходять трирівневу систему забезпечення надійності. І це ще раз доводить важливість та нагальність впровадження Програми технічної підтримки користувачів”
Чи справді у громадському моніторингу використовують пиломіри низької якості?
Відповідає Олексій Трелевський, куратор мережі станцій громадського моніторингу EcoCity:
«У мережах громадського моніторингу якості повітря використовують пиломіри з оптичними сенсорами. У них є хороше сходження з показниками референцних систем. Оптичні сенсори використовують такий принцип дії: що коли повітря гірше просвічується лазером, а фотодіод менше сприймає світла, то і показники з сенсора будуть більшими. Відповідно, в туманну погоду, як і при забрудненні, повітря гірше просвічується лазером, а фотодіод сприймає менше світла, тому показники зростають. Частково нівелювати вплив туману на показники ми домоглись установкою термокомпенсаційного модуля перед пиломіром. Фактично від вологості в 70% ми розігріваємо повітря перед пиломіром, цим переводимо дрібнодисперсні частки води у газоподібний стан, таким чином зменшуємо вплив цих дрібнодисперсних краплин води на показники датчика. На даний час усі нові станції EcoCity мають таку термокомпенсацію».
Чому громадські станції моніторингу не сертифіковані?
Відповідає Максим Сорока, експерт з екологічної безпеки, науково-технічний радник проєкту “Чисте повітря для України:
“Пропоную звернутися до практик, рекомендацій та результатів досліджень EPA (USA) EEA (EU). Громадські мережі моніторингу повітря не підлягають прямій сертифікації. А якість даних, отриманих у таких мережа моніторингу, забезпечується комбінацією інших методів – контроль сенсорів на потужностях виробника, колокаційні градуювання, машинне навчання та інші. Наразі у Європейському союзі та США активно розробляють спеціальні стандарти та технічні умови для сертифікації та контроля якості громадських сенсорних мереж моніторингу якості повітря”.
Хочу нагадати, що в Україні відсутні технічні регламенти для сертифікації такого обладнання. Профільний центральний орган вищої виконавчої влади (Міндовкілля) не розробив настанови та вимоги у сфері законодавчо регульованої метрології. Тому я пропоную спитати, сертифікувати відповідно до чого? Загальний бюджет розробки технологічного регламенту сертифікації оцінений у понад 3,5 млн. грн. Я вважаю, що такі кошти радше витратити на виготовлення та встановлення додаткової кількості станцій моніторингу”.
Відповідає Олексій Трелевський, куратор мережі станцій громадського моніторингу EcoCity:
“Сума 300 000 грн за сертифікацію однієї станції строком на один рік не підйомна для громадян та для нас як некомерційної організації. Не можна порівнювати точність референтного обладнання державних станцій моніторингу за декілька мільйонів гривень з нашим індикативним обладнанням за тисячу гривень з копійками. Громадський моніторинг – у першу чергу індикативний, тобто є індикатором забруднення повітря та сигналом до органів місцевого самоврядування та влади досліджувати забруднення повітря референтними методами. До громадських станцій не висуваються вимоги повного розподілу фракцій та повного осушування проби. Тим не менш, ця доступна за ціною для громадян технологія дає можливість оцінки якості повітря з точністю 70-90%”.
Чи дає громадський моніторинг реальну картину забруднення в містах України?
Відповідає Максим Сорока, науково-технічний експерт проєкту «Чисте повітря для України».
“Так. Я вважаю, що зараз громадський моніторинг якості повітря є більш сучасним, незалежним, оперативним та достовірним за державний. Не можна отримати цілісної картини рівня забруднення повітря міста, спираючись на дані 2-3 референтних постів моніторингу. Особливо, якщо ці “референтні” пости спираються на технології та стандарти 60-х років. За допомогою 5-10 сучасних станцій від команди EcoCity можна отримати не тільки загальне уявлення про якість повітря, а також обчислити ризик для здоров’я населення. А в багатьох містах та селищах України відсутні будь-які пости державного моніторингу повітря. Для цих випадків громадянам на 100% доводиться довіряти громадському моніторингу.
При відповідному плануванні та використанні триангуляційних моделей можна слідкувати за переміщенням забруднених повітряних мас та локалізувати джерело забруднення. Хочу зазначити, що результати супутникового дистанційного моніторингу якості повітря добре корелюються з результатами “наземної” мережі.
У всьому світові моніторинг довкілля заснований на взаємній повазі та довірі усіх учасниках процесу. Проте в Україні і досі застосовують суб’єкт-орієнтований підхід до розбудови державної мережі моніторингу довкілля. Непоодинокі випадки, коли люди в прямому сенсі починають “бачити” повітря, яким дихають. На фоні офіційних заяв, на кшталт “якість повітря в межах норми” – починаєш довіряти незалежним від волі можновладців системам громадського моніторингу якості повітря.
Що робити далі з даними громадського моніторингу про високий рівень забруднення?
Відповідає Максим Сорока, науково-технічний експерт міжнародного проєкту «Чисте повітря для України».
“Наразі моя рекомендація складається з п’яти основних кроків:
1 – Будьте уважними! Відповідально поставитися до рекомендацій, які надають громадські системи для цього рівня забруднення. Звертайте увагу не тільки на “колір забруднення”, а також на текст рекомендацій та застережень.
2 – Не мовчіть! Поширюйте інформацію про високий рівень забруднення серед знайомих, родичів, колег, у соціальних мережах та каналах спілкування.
3 – Не мовчите! Пишіть звернення та скарги до органів місцевого самоврядування, обласної державної адміністрації та Державної екологічної інспекції.
4 – Будьте проактивними! Беріть активну участь у процедурах оцінки впливу на довкілля та процедурах отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин. Пам’ятайте, що підприємствам “дозволили” викиди забруднюючі речовини тому, що від громади не надходило претензій та зауважень.
5 – Вимагайте розвитку державної системи моніторингу якості повітря на вашій території проживання! А доки держава та місцеве самоврядування буде “чухатися” – збирайте кошти, купуйте власну станцію та долучайтеся до всесвітнього руху громадського моніторингу якості повітря.
