Українська громадянська мережа. Різні промислові міста – однакові проблеми.
Все про повітря

У Краматорську відбулося обговорення планів зменшення забруднення повітря за участі чеських експертів

6. 12. 2021,

У Краматорську про те, як реалізуються плани зменшення забруднення повітря у різних областях України та які основні перешкоди потрібно подолати на шляху до чистого повітря, говорили представники влади та громадськості, науковці.

У Краматорську було презентоване дослідження «Управління якістю атмосферного повітря: від концепції до реалізації», підготоване у 2021 році експертами проєкту “Чисте повітря для України”. Автори закликали покращити моніторинг забруднення повітря та залучити громадськість, зокрема університети, до розробки регіональних стратегій зменшення забруднення.

«Відсутність інформації є основною перешкодою у пошуку вирішення проблеми забруднення в Україні. Більшість регіонів не мають сучасних систем моніторингу якості повітря на основі сучасних технологій. Якщо моніторинг існує, то дані зазвичай не є загальнодоступними», – каже провідний автор дослідження, експерт «Центру екологічного моніторингу» Дніпропетровської обласної ради Олексій Ангурець. Саме це підприємство з річним бюджетом лише близько 3 млн. грн. керує мережею з 15 стаціонарних станцій моніторингу у місті Дніпрі та публікує всю інформацію в Інтернеті. У 2019 році вони придбали сучасну пересувну лабораторію моніторингу і проводять високоточні вимірювання в більш віддалених або проблемних місцях.

У дослідженні проаналізована ситуація в п’яти областях: Київській, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій та Донецькій, які охоплюють промислові «зони» та «агломерації», що представляють собою найбільш забруднені райони країни, що потребують особливої ​​уваги.

«Ситуація в областях значною мірою залежить від того, наскільки пріоритетним є забруднення для їхнього політичного представництва. Якщо в Харківській області ще навіть не почали готувати план захисту повітря, то в Дніпропетровську чи Запоріжжі плани практично завершені. Поки що рано оцінювати їх якість, але там, де область готова залучати експертів, університети та неурядові організації, заходи більш продумані та реалістичні», – каже Мартін Скальський, голова чеської громадської організації Arnika та експерт із забруднення повітря.

Автори дослідження зазначили, що залучення громадськості до обговорення регіональних планів є недостатнім. Наприклад, у Дніпропетровській області до складу комісії, створеної з питань забруднення повітря, входить лише один громадянин. У Київській області громадськість взагалі не допустили до комісії, а в Запоріжжі – п’ята частина представників громадськості в комісії. Аналогічно, існують великі відмінності в організації громадських слухань, де люди повинні мати можливість коментувати цілі та інструменти регіональних планів.

Владислав Алексеєв, начальник відділу моніторингу довкілля управління природно-заповідних територій, лісового господарства та моніторингу довкілля Департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА (Краматорськ), розповів про програму державного моніторингу, яка буде розроблятися у агломерації. Саме у Донецькій області вперше була запроваджено автоматизований моніторинг: встановлено 7 автоматизованих стаціонарних станцій, 50 станцій на межах підприємств-забруднювачів, дві пересувані лабораторії.

«Всі плани покращення якості повітря можуть бути перекреслені ставленням держави до фінансування моніторингу. Так, у цьому році зросла вартість електроенергії. І дати 30 квт на місяць для двох постів у Слов’янску – замало», – розповідає про практику впровадження моніторингу Світлана Марчук,  начальник Краматорської лабораторії спостереження за забрудненням атмосфери Донецького обласного центру гідрометеорології  (Краматорськ).

В Україні досі користуються стандартом якості повітря ПДК. Європейське законодавство вимагає інший стандарт, але в Україні навіть немає офіційного перекладу цього стандарту. Основні забруднювачі у Краматорську – фенол, формальдегід, однак автоматичні станції не дозволяють якісно і оперативно визначати ці компоненти. Потрібне переобладнання – і це довгий шлях.

«На сайті Краматорської міської ради є лінк на карту Ecocity. А даних наших, які ми щомісяця передаємо у виконком і щотижня у Миндовкілля, не знайдете ніде. Це залежить від мера. Ми робимо моніторинг також у Слов’янську. Ми передаємо дані в органи влади – але інформація у вигляді цифр складна для населення, тому ми їм показуємо інтерактивну карту за кольором рівні забруднення, які були в певному місяці. Інформація для користувача має бути підготовлена і легка. Потрібна методологія для узагальнення картини, як інтерпретувати отримані результати. Робити висновки про якість повітря можна лише маючи великий масив даних.  Навіть за наявності фінансування, питання до міністерств», – вважає Марчук. На її думку, щоби зробити якість повітря кращою, потрібна взаємодія між органами влади, вони повинні реагувати на дані як державного моніторингу, так і громадського.

 Автоматизована система моніторингу Донецької області функціонує 4 роки. Але КП створене тільки зараз. Про це розповіла Олена Широкоступ, в.о. директора КП Донецької обласної ради «ЦЕНТР МОНІТОРИНГУ ДОВКІЛЛЯ» (Краматорськ).

«Ми пройшли 7 кіл пекла, коли створювали центр моніторингу, бо не було державного законодавства. Типового положення про центри моніторингу не було розроблене державною, хоча мали зробити це до червня. Тож відсутня методологічна база, де прописано наші повноваження, – розповіла вона про досвід створення центру.–  Зараз є 827 постанова, де чітко прописано, що моніторингом має займатися місцева влада, а фінансування за рахунок державного, обласного та підприємств. Обладнання називається автоматизованим, але потрібне обслуговування спеціалістами».

Експертка підкреслила, що відповіді, яке місто найбрудніше, немає. Має бути система моніторингу та порівняння. Дані датчиків на межі підприємств не вкажуть якість повітря у центрі міста, де є розсіювання забруднення.

«Відсутність інформації є основною перешкодою у пошуку вирішення проблеми забруднення в Україні. Більшість регіонів не мають сучасних систем моніторингу якості повітря на основі сучасних технологій. Якщо моніторинг існує, то дані зазвичай не є загальнодоступними», – підсумував провідний автор дослідження, експерт «Центру екологічного моніторингу» Дніпропетровської обласної ради Олексій Ангурець. Саме це підприємство з річним бюджетом лише близько 3 млн. грн. керує мережею з 15 стаціонарних станцій моніторингу у місті Дніпрі та публікує всю інформацію в Інтернеті.

Після Краматорська, подібні круглі столи відбудуться у Дніпрі та Києві. Багато важливих питань щодо практики здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря, поставлених учасниками, будуть спрямовані до представників Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України.

 

Примітки:

(1) У вересні 2021 року Всесвітня організація охорони здоров’я ООН випустила нові рекомендації щодо якості повітря, які надають чіткі докази шкоди, яку забруднене повітря завдає здоров’ю людей, навіть у менших концентраціях, ніж вважалося раніше. За оцінками експертів ВООЗ, забруднення повітря щороку спричиняє до 7 мільйонів передчасних смертей і призводить до втрати мільйонів здорових років життя. Повна публікація: https://apps.who.int/iris/handle/10665/345329

(2) Завдяки кращій якості повітря у 2018 році приблизно на 60 000 людей менше передчасно померли через забруднення дрібними твердими частинками порівняно з 2009 роком в ЄС. Що стосується діоксиду азоту, то зниження ще більше, оскільки за останнє десятиліття передчасна смертність знизилася приблизно на 54 %. Постійна реалізація екологічної та кліматичної політики в Європі є ключовим фактором покращень (Європейське екологічне агентство, листопад 2020 р.). Більше: https://www.eea.europa.eu/highlights/marked-improvement-in-europes-air

(3) Дослідження про забруднення повітря в Україні:

«Забруднення повітря в Україні з космосу» (грудень 2020 р.): https://cleanair.org.ua/publication/zabrudnennya-povitrya-v-ukrayini-z-kosmosu/

 

 

Про нас

Чисте повітря для України

Цей проект очолюється неурядовою організацією Arnika (Чеська Республіка) у співпраці з місцевими громадськими ініціативами у промислових містах України за фінансової підтримки Transition Promotion Program Міністерства закордонних справ Чеської Республіки та National Endowment for Democracy (USA). Ви можете знайти більше інформації про нашу діяльність та можливості участі або поділитися з нами своїми думками, надіславши повідомлення на адресу info@cleanair.org.ua.

Координатори:

Партнери проекту:

Донори:

Інформаційні партнери: