Українська громадянська мережа. Різні промислові міста – однакові проблеми.
Все про повітря

Українці створювали зелені міста, але рятують життя серед руїн і вибухів

15. 3. 2022,

Про те, як війна змінила екологію українських міст та хто дбає зараз про довкілля, підготували статтю британська газета The Independent. Публікуємо адаптований переклад.

Більшу частину останнього десятиліття маріуполець, активіст, який став політиком, Максим Бородін провів у боротьбі за покращення якості життя в українському місті Маріуполь. Сьогодні його місто бореться за своє виживання.

Розташований на Азовському морі, до війни Маріуполь був відомий в Україні важкою промисловістю та сильно забрудненим повітрям.

Але останніми роками бурхливий рух місцевих активістів і політиків намагається змінити його репутацію, старанно роблячи його більш зеленим місцем для життя.

Цей прогрес зараз, схоже, буде втрачено серед руїн цього міста з населенням понад 400 000 осіб, оскільки російські війська облягають Маріуполь, а супутникові знімки показують повне спустошення.

Міжнародна спільнота була шокована авіаударом по пологовому будинку в місті, в результаті якого загинули щонайменше три людини, включаючи дитину. Жителі міста, що застрягли в пастці, кажуть, що у них закінчилися вода та паливо.

Маріуполь сьогодні. Фото: www.pravda.com.ua

До російського вторгнення Бородін був серед тих, хто вважав, що в Україні, хоч і повільно, відбувається прогрес в екологічних та кліматичних питаннях.

Але коли війна наближається до третього тижня, бойові дії залишають дедалі зростаючий слід гуманітарного та екологічного руйнування. Праця багатьох екологів була в основному припинена, оскільки вони намагаються захистити свої сім’ї та захистити свою країну.

«Зараз дуже важко навіть думати про забруднення, тому що ми всі зосереджені на тому, як зберегти нашу країну в єдиному цілі», — сказав 43-річний Бородін по телефону із західної України, покинув місто з родиною. «Це питання пріоритетів».

Бородін був серед лідерів екологічного руху в Маріуполі. Він роками проводив кампанію проти забруднення повітря, перш ніж стати депутатом міської ради в 2015 році, а пізніше виграв національний телевізійний конкурс і отримав фінансування для свого проекту моніторингу якості повітря в місті.

Під керівництвом міського голови Вадима Бойченка місто виділило мільйони євро на інвестиції в новий громадський транспорт та інфраструктуру для сміття, створило «Зелену раду» для вирішення екологічних проблем мешканців та переоформило площу під «зелений сад», наповнений десятками видів від Magnolia Daphne до спіреї японської.

«Маріуполь на шляху сталого зеленого розвитку, — сказав Бойченко на конференції в Лондоні у 2019 році. — Ми будуємо нове екологічне середовище».

Минулого року Маріуполь розробив План дій «Зелене місто» в рамках програми ЄБРР «Зелені міста» Європейського банку реконструкції та розвитку, спрямований на вирішення проблем зміни клімату та екологічних проблем у своїй інфраструктурі.

Мер Маріуполя Вадим Бойченко відвідує місце реконструкції площі Свободи і миру, яку перед вторгненням Росії перетворювали на «зелений сад» із рослинами.

За словами Найджела Джолландса, одного з керівників програми, мешканців хвилювало не тільки якість повітря, а й якість води, забруднення ґрунту та відсутність зелених насаджень у місті.

«Вони були одним із найактивніших міст, які у нас були», – сказав він.

Під час зустрічей з міською владою та жителями Йолландс сказав, що сподівався на те, що все змінюється, а також відчуття причетності та повноважень, що вони розробляють план.

«Їхне бачення полягало в безперервному економічному розвитку, який йшов би пліч-о-пліч із постійним покращенням якості навколишнього середовища та якості життя», – додав він.

Маріуполь планував стати зеленим містом для життя. Фото: https://mrpl.city

Подібні історії екологічного прогресу можна знайти по всій Україні. Минулого року країна схвалила амбітний національно визначений внесок, який зобов’язується скоротити викиди на 65 відсотків у порівнянні з рівнями 1990 року.

І серед борців за чистого повітря були великі надії, що цього року Верховна Рада країни ухвалить закон про боротьбу з промисловим забрудненням повітря відповідно до європейської директиви про промислові викиди.

«Україна досягла величезних успіхів у [останні] роки», — сказав Михайло Савенець, науковий співробітник Українського гідрометеорологічного інституту в Києві, відзначаючи довгий список кліматичних та екологічних ініціатив. Але потім Росія вторглася, і більшість проектів було призупинено, сказав він.

У той же час конфлікт залишає свої екологічні шрами.

За кілька годин після російського вторгнення минулого місяця Обсерваторія конфліктів і навколишнього середовища заявила, що зафіксувала випадки забруднення, які ставлять людей та екосистеми під загрозу гострої та довгострокової шкоди.

У своїй останній доповіді від 5 березня вона заявила про «зростаючу занепокоєність» щодо екологічних загроз, які надзвичайно руйнівна війна представляла в сильно індустріалізованій країні.

«Війна завдає шкоди екосистемам», – сказав пан Савенець. «Війна – велике джерело забруднення повітря, ґрунту та води».

Ці проблеми вже повернули назад екологічний прогрес, додав він, і їх потрібно буде вирішити, перш ніж Україна зможе повторно реалізувати свою екологічну політику.

Але, за його словами, він все ще сподівається, що після закінчення війни українці відбудуються краще і швидше.

Зруйнований Київ. Знищені люди та понівечена природа

Занепокоєння зростаючим руйнуванням поділила Євгенія Засядько, експертка кліматичного відділу ГО «Екодія», прихильниця захисту довкілля, яка нещодавно покинула східне місто Харків, яке також переживає важкі бомбування.

«Вони знищують не тільки людей та інфраструктуру, вони також руйнують природу», – сказала вона про російських військових.

Щодо українців, то вони орієнтовані на виживання.

«Навколишнє середовище сьогодні не в центрі уваги», – сказала вона.

29-річна Засядько також не вірить, що це буде для України, коли війна врешті-решт припиниться. Навіть якщо війна припиниться завтра, навколишнє середовище, адаптація до клімату та скорочення викидів будуть далеко не на першому місці у порядку денному, сказала вона. Крім того, додала вона, в Україні питання екології та зміни клімату і так були не серед першочергових завдань.

Проте Засядько та інші активісти роблять усе, що можуть. Вони закликають решту світу заборонити імпорт російського викопного палива та позбутися інтересів у російських компаніях, які займаються викопним паливом, і стежать за руйнуванням навколишнього середовища, спричиненим війною. Засядько каже, що вона також сподівається, що після завершення бойових дій Україна зможе відновитися стійким та ефективним способом.

Ще один еколог, який робить усе можливе, щоб допомогти Україні у військових зусиллях, — це Олексій Ангурець, співзасновник Дніпровського центру екологічного моніторингу в центральній Україні.

Центр був створений для моніторингу рівня забруднення, але з моменту початку російського вторгнення минулого місяця 46-річний Ангурец сказав, що зосередив свою увагу на ядерній радіації.

Поки що він каже, що рівень нормальний, але він стурбований тим, що з найбільшою в Європі АЕС Запоріжжя та Чорнобильською зоною під контролем Росії все може змінитися.

«Ми пам’ятаємо Чорнобиль», – сказав він, маючи на увазі аварію на атомній електростанції 1986 року.

Українських екологів найбільше турбує загроза ядерної катастрофи

Ще на Західній Україні Бородін скаржився, що війна означала, що він ніколи не дізнається, наскільки екологічна політика Маріуполя допомогла би його жителям. У них не було достатньо часу, щоб з’ясувати це, сказав він.

Він сподівається, що одного разу, коли війна закінчиться, Європа та Сполучені Штати допоможуть Україні відбудуватися найбільш екологічно безпечним способом із «найкращими доступними методами».

Але поки що ситуація в країні така, що українці змушені розставити пріоритети, сказав він.

«Люди намагаються врятувати своє життя», – сказав він. «Маріуполь, мій дім,… повністю зруйнований».

 

Про нас

Чисте повітря для України

Цей проект очолюється неурядовою організацією Arnika (Чеська Республіка) у співпраці з місцевими громадськими ініціативами у промислових містах України за фінансової підтримки Transition Promotion Program Міністерства закордонних справ Чеської Республіки та National Endowment for Democracy (USA). Ви можете знайти більше інформації про нашу діяльність та можливості участі або поділитися з нами своїми думками, надіславши повідомлення на адресу info@cleanair.org.ua.

Координатори:

Партнери проекту:

Донори:

Інформаційні партнери: