Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка (ТНПУ) взяв на себе місію стежити за безпекою довкілля в різних точках міста Тернополя та Тернопільської області. У співпраці з ГО «Фрі Ардуіно» та за підтримки ГО «Arnika» науковці встановлюють цілу мережу станцій моніторингу якості повітря та радіації.
Тернопіль не належить до категорії забруднених міст з розвиненою промисловістю. Основними джерелами забруднення атмосферного повітря в місті та області є транспорт. Сучасні станції EcoCity, встановлені в «чистих» та «гарячих» точках Тернопільщини, дадуть можливість з’ясувати, як змінюється стан атмосферного повітря біля доріг. Це сучасна модель AIrFreshMAX EoS з переліком сенсорів, що дозволяє оцінювати якість повітря згідно настанов індексу якості повітря ЄС (РМ, CO, NO2, O3).
Все починається з ініціативи
«Після початку війни та появи біженців у Тернополі стало вдвічі більше автомобілів, рух у місті став інтенсивніший. Згодом, через проблеми з пальним, трафік знов зменшився. Щоправда, від багатьох чую про зниження якості палива (бензину), що могло спричинити збільшення вмісту шкідливих забруднюючих речовин у викидах автомобільних двигунів та знизити безпеку довкілля у місті», – говорить про сьогоднішню ситуацію кандидат біологічних наук, доцент хіміко-біологічного факультету ТНПУ Андрій Іванович Герц.
Він ініціював приєднання Тернополя до моніторингу якості повітря ще в 2018 році. «Я цікавився IT-розробками для захисту довкілля. Розпочав роботу з цього, що встановив дві труби-пиломіри європейської мережі Luftdaten: одну в університеті, іншу вдома, і моніторив стан повітря в різних частинах Тернополя. Це було невеликим початком, та все ж ми стимулювали європейців створити карту Luftdaten для України, бо сервера у нас в країні на той час не було», – згадує науковець. Ці перші станції Luftdaten працюють досі, хоча міряють лише пил і температуру.
У тому ж році почали з’являтися українські мережі. «З приємністю я стежив за розвитком мережі EcoCity у сусідньому м. Івано-Франківську: цікаві сучасні розробки, автори яких професійно вирішують проблеми, виготовляють свої плати. Заходив на сайт і карту https://eco–city.org.ua/. Бачив, як з’являються нові сенсори, модернізуються існуючі станції. Коли ми дізналися, що університети можуть отримати станції безкоштовно, зразу ж звернулися до «Арніки», уклали меморандум про співпрацю, отримали станції і розпочали їх встановлення».
«Для нашого проєкту «Чисте повітря для України» вкрай важлива підтримка і взаємодія з академічними спільнотами в Україні, – зазначає Максим Сорока, еколог, канд. тех. наук, радник проєкту Чисте повітря для України. – Основою формування та функціонування нашої спільноти є концепція Citizen Science – у взаємодії громадськості, академічного середовища та влади».
Нині одна із двох станцій EcoCity розташована на центральному корпусі ТНПУ у відносно чистому місці Тернополя.
Друга – поблизу об’їзної дороги м. Тернополя, де інтенсивний рух автотранспорту і рівень забруднення повітря значно вищий. В планах монтаж станції на Бережанщині у Голицькому ботанічному заказнику, у межах якого розташована лабораторія біології та екології «Голицький біостаціонар університету». Це незаймана територія, де рух автомобілів практично відсутній. Завдяки наявності такої станцій можливим буде порівняння стану атмосферного повітря в різних регіонах Тернопільщини.
Разом – сила
«Для нас дуже актуально отримувати інформацію моніторингу якості повітря, бо ми готуємо здобувачів вищої освіти – біологів і хіміків, які будуть працювати не лише в загальноосвітніх школах, але і в державних органах та органах місцевого самоврядування, на виробничих підприємствах, у наукових установах тощо. Тож майбутні фахівці повинні вміти користуватися сучасними джерелами інформації про забруднення довкілля, вміти аналізувати дані, встановлювати причини погіршення стану довкілля тощо. Крім того, в університеті функціонують науково-дослідні лабораторії, прямо чи опосередковано дотичні до екологічної проблематики. Наявність інформації про стан довкілля та динаміку змін актуальна для науковців», – зазначає Дробик Надія Михайлівна, декан хіміко-біологічного факультету ТНПУ, доктор бiологiчних наук, професор, яка також є керівником лабораторії екології та біотехнології, де вивчають забруднення природних та урбанізованих екосистем.
«Ми стараємося стимулювати громадську діяльність викладачів, заохочувати громадські, наукові, грантові ініціативи в колективі», – коментує ректор ТНПУ, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАПН України Буяк Богдан Богданович. – У нас дуже потужний хіміко-біологічний факультет, який має свої наукові школи, різнопланову наукову тематику та вагомі результати досліджень. Ми пишаємося нашими співробітниками, які маючи потужну експериментальну базу, постійно реалізують проєкти як за бюджетні, так і за грантові кошти. Усе це служить надійним базисом для якісної підготовки фахівців».
«Той факт, що на території університету встановлена перша у регіоні станція оцінки якості повітря AIrFreshMAX EoS, відкриває нові можливості не лише для навчального і наукового процесу у закладі вищої освіти, але й для розбудови Мережі моніторингу міста Тернополя та його агломерацій», – підсумовує Максим Сорока, – І ця співпраця буде продовжуватися. Той досвід, який був накопичений упродовж 5 років роботи проєкту «Чисте повітря для України» у Центральній і Східній Україні, стане корисним для захисту безпечного і чистого довкілля Тернопільської області».
Отож, в університеті створюється практичний експериментальний майданчик для дослідження якості вода – повітря – земля. Науковці планують постійно отримувати показники забруднення повітря, аналізувати зміни та з використанням математичного моделювання прогнозувати можливі наслідки цих змін. «Будемо шукати механізми для того, щоб подолати ці негативні зміни, які відбулися в місті. Плануємо далі залучати фахівців, – ділиться планами Андрій Герц. – Хтось із тернополян самостійно сконструює прилад, хтось придбає станцію, а хтось буде відстежувати показники якості повітря за онлайн-картою.
Так, з малого почину однієї людини за допомоги колег Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка накреслив великі перспективи покращення якості навчання сотень студентів та якості повітря – для тисяч містян.
