Українська громадянська мережа. Різні промислові міста – однакові проблеми.
Все про повітря

Невпокорений Кременчук: першим в Україні простежить забруднення повітря і радіацію в парках і скверах

20. 9. 2022,

Кременчук не здається, попри страшні ракетні удари, і створює для всіх містян систему моніторингу якості повітря. У випадку «прильоту» і пожежі чи аварії на підприємстві, небезпечних для здоров’я, містяни дізнаються про це миттєво.

Кременчук – промислове місто, яке знаходиться в центрі всіх подій регіону Середнього Придніпров’я. Спершу рашисти жорстко бомбардували нафтопереробні заводи, далі – міську інфраструктуру та мирних жителів. Після руйнування НПЗ, стаціонарних джерел забруднення повітря стало менше, але лишився завод технічного вуглецю, інші підприємства, транспорт як постійне пересувне джерело забруднення повітря. Спричинені окупантами пожежі із інтенсивним забрудненням повітря, ризики радіаційного забруднення у разі пошкодження АЕС стали поштовхом до прийняття рішення про терміновий розвиток мережі громадського моніторингу якості повітря та радіації в місті.

Цим зайнялись науковці Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (КрНУ, http://www.kdu.edu.ua/), який  надає освіту як за інженерними та IT-спеціальностями, так і за природничими – саме на перетині екології та IT.

Ще в 2017 році Володимир Бахарєв, д.т.н., директор Інституту механічної інженерії, транспорту та природничих наук, захистив роботу «Комплексна система екологічного моніторингу атмосферного повітря урбосистем», де наголошував на потребі інтеграції державних, комунальних і громадських систем. Державна система моніторингу у Кременчуку тоді була представлена лише 5 стаціонарними постами часів СРСР, які робили заміри 2-4 рази на добу, чого дуже мало для промислового міста.

Тож науковці разом з активістами домоглися від міської влади придбання сучасної екологічної пересувної лабораторії для здійснення вимірів якості повітря по мірі необхідності, розробили програму для її роботи. І це було дуже прогресивно.

Але і цього виявилося недостатньо.

 

Хто забруднювач?

Для промислових міст України типовою є ситуація, коли промислові підприємства побудовані поруч, їх санітарно-захисні зони перетинаються. Тож державні напівавтоматичні пости моніторингу атмосферного повітря, які традиційно встановлюють біля підприємств, навіть у разі суттєво перевищення викидів, не здатні визначити джерело забруднення. І порушники цим користуються.

Така ситуація склалася в Кременчуку, Запоріжжі, Кривому Розі.

Саме в Кременчуку програма роботи пересувної екологічної лабораторії побудована науковцями так, що вона здійснює моніторинг у різні пори доби в різних точках. Розробили механізм реагування: громадяни звертаються на сервіс міськради, комунальна лабораторія виїздить і проводить виміри – науковці їх аналізують. А далі, використовуючи сучасні методи статистичного аналізу, можна визначити закономірності появи забруднення і виявити винних, передати справу до поліції.

Наприкінці 2021 року науковий колектив у складі д.т.н. Володимира Бахарєва, д.т.н. Андрія Перекреста, Володимира Ченчевого (к.т.н., доцент кафедри систем автоматичного управління та електропривода), Ольги Ченчевої (к.т.н., доцент кафедри цивільної безпеки, охорони праці, геодезії та землеустрою) та Олени Корцової (к.т.н., ст. викладач кафедри екології та біотехнологій) реалізували «Наукове дослідження та статистична обробка результатів екологічного моніторингу атмосферного повітря, здійсненого з використанням пересувної муніципальної екологічної лабораторії (ПМЕЛ) в м. Кременчуці» для міської ради.

 

Потрібна оперативність!

У процесі аналізу екологічного стану довкілля міста та регіону, науковці активно закликали Полтавську обласну раду працювати над придбанням нових сучасних автоматичних постів для Полтавської агломерації.

На жаль, війна змінила плани всіх. Мільйонів у державному бюджеті на придбання нових постів моніторингу немає, хоча планування ведеться. Але військові злочини рашистів принесли нові екологічні загрози містам.

Жахливі пожежі на Кременчуцькому НПЗ, ТЕЦ у ТРЦ «Амстор» – призвели до викидів в атмосферне повітря небезпечних для здоров’я містян речовин.

Тож наприкінці червня за ініціативи кафедри КІЕ (http://cis.kdu.edu.ua/uk ) КрНУ на одному з корпусів університету встановили перший пристрій вимірювання якості атмосферного повітря AirFreshMax від українського виробника EcoCity.

Андрій Перекрест – д.т.н., завідувач кафедри комп’ютерної інженерії та електроніки, ділиться, що давно слідкує за розвитком мережі Ecocity. По-перше, дані станцій Ecocity застосовують для навчання як комплексне програмно-апаратне рішення, яке включає вимірювання, обробку інформації та відображення даних у веб-застосунку. Масиви даних Ecocity цікаві викладачам також для наукових досліджень із математичного аналізу та прогнозування.

«Треба, щоби громадськість бачила стан довкілля в нашому промисловому регіоні», – зазначає науковець.

 

Меценати з бізнесу допомогли придбати ще 6 станцій Ecocity AirFreshMax.

А ще 3 станції EcoCity надав Університету у подарунок міжнародний чесько-український проєкт «Чисте повітря для України», який з 2018 року працює в Україні над вирішенням проблем забруднення повітря та впровадженням європейського підходу до захисту довкілля.

«Наша організація «Арніка» вже кілька років працює в Україні, зосереджуючись головним чином на забрудненні повітря та участі громадськості в судових процесах і питаннях навколишнього середовища, – відзначила Марцела Черноцова, координаторка проектів ГО  «Arnika» (Чехія) в Україні, https://arnika.org/. Основна діяльність нашого проекту залишається незмінною – це розробка та підтримка громадської мережі моніторингу повітря EcoCity, яку забезпечує наш партнер Free Arduino. На жаль, мережа була значно пошкоджена, і багато станцій були зруйновані або відключені. Зараз працюємо над відновленням. І я рада, що ми не лише відновлюємо пошкоджені ділянки мережі, а й розширюємо мережу на нові території. До нашої мережі цього року приєднуються нові користувачі з таких місць, як Рівне, Вінниця, Диканька – а тепер і Кременчук».

Що може EcoCity

EcoCity – це Українська мережа громадського моніторингу якості повітря, яку з 2018 року впроваджує ГО «Фрі Ардуіно» з Івано-Франківська  спільно з чеськими партнерами, ГО Arnika (Прага) та науково-технічними радниками.

Зараз EcoCity – це найбільша мережа, що об’єднує понад 600 встановлених станцій громадського моніторингу якості повітря. На жаль, під час війни багато станцій у постраждалих від рук окупантів Харкові, Херсоні, Миколаєві, Нікополі, Запоріжжі відключені чи пошкоджені, дані передають лише 220.

Тож дуже важливо відновити мережу, встановлювати нові станції моніторингу з суперактуальними датчиками азоту, хлору, радіації.

«EcoCity не обмежується моніторингом вмісту дрібнодисперсного пилу фракції РМ2.5 та РМ10, а активно працює над усім переліком пріоритетних забруднюючих речовин, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я ВООЗ. Зараз станції проєкту EcoCity здатні оцінювати якість повітря за 19 забруднюючими речовинами, серед яких приземний озон, чадний газ, діоксид азоту та леткі органічні сполуки», – зазначає засновник і куратор Мережі EcoCity Олексій Трелевський.

Щомісяця електронною картою якості повітря www.eco-city.org.ua користуються понад 30 тис. користувачів з України.

«Важливість мережі була доведена під час війни, що триває, оскільки багато громадян і місцеві органи влади використовували дані та інформацію для визначення ситуації з якістю повітря – особливо у випадку атак і аварій, спричинених обстрілами та повітряними нальотами (наприклад, Запорізька атомна електростанція)», – коментує чеський еколог Марцела Черноцова.

«Ecocity випускає класний IT-продукт під екологічні потреби, – характеризує Андрій Перекрест. – Видно, що люди працювали».

Цього літа у відповідь на виклики війни Ecocity створив оновлену станцію Arnika Chemical hazard із визначення хімічного та радіаційного забруднення.  Одна з подарованих Кременчуку проєктом «Чисте повітря для України» станція саме для визначення хімічної небезпеки.

За європейськими стандартами

На минулому тижні підписано офіційний Меморандум про співпрацю між Університетом та міжнародним проєктом «Чисте повітря для України» про спільну турботу  про безпечне довкілля в регіоні.

Науковці планують не лише отримувати оперативні дані про якість повітря в різних точках Кременчука, а й накопичувати значні масиви даних для аналізу та прогнозування забруднення і ризиків для здоров`я населення.

Дуже круто, що КрНУ долучив до моніторингу одразу декілька навчальних закладів регіону (Кременчуцький медичний коледж, Вище професійне училище №7, Коледж КрНУ та  Політехнічний коледж КрНУ з міста Горішні Плавні),  які будуть моніторити якість повітря біля своїх закладів.

«Найголовніше для громадського моніторингу – охопити місця проживання населення та місця, на які безпосередньо не впливає транспорт і підприємства. Зокрема, рекреаційні зони – парки, сквери, де перебувають особливо вразливі до забруднення повітря категорії населення (діти, вагітні жінки, люди похилого віку)», – пояснює Володимир Бахарєв. – Це відповідає рекомендаціям Директиви 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. Тож хочемо інтегрувати свій досвід спостережень до державної системи. Покажемо керівництву міста, що ці дані громадського моніторингу можна інтегрувати в загальну систему моніторингу агломерації. І звичайно, акцент робимо на оперативному інформуванні населення».

 «Це корисна ініціатива, яка матиме і глобальні, і локальні наслідки для нашого промислового міста. Дасть змогу розширити бачення того, що відбувається в регіоні. Надаватиме інформацію про стан довкілля муніципалітету, громаді, навчальним закладам, науковцям. І покаже студентам, що треба піклуватися про навколишнє середовище», – зазначив Михайло Загірняк, ректор Кременчуцького національного університету.

Науковці вже сьогодні замислюються про стан довкілля у місті після війни. «Підприємства треба відновлювати, але під суворим контролем громадськості, – зазначає Бахарєв. – За європейськими стандартами, їм доведеться моніторити свої викиди, а вони знають, де у них проблеми – і ми знаємо. Тож плануємо зрушити з місця визначення і контроль підприємств-забруднювачів на національному рівні».

«Ми плануємо встановлювати ще інші станції, які мають «електронний ніс», щоб отримати розуміння забруднення повітря агропідприємствами в населених пунктах області, щоб громада могла викликати муніципальну пересувну лабораторію для аналізу та діяти відповідно до екологічного законодавства», – додає Перекрест.

Незабаром дані оперативного моніторингу якості повітря всіх 9 станцій по Кременчуку будуть доступні всім бажаючим онлайн на сайті КрНУ.  І мешканці Кременчука та Горішніх Плавнів матимуть оперативну і доступну інформацію про безпеку чи небезпеку довкілля.

 

 

Про нас

Чисте повітря для України

Цей проект очолюється неурядовою організацією Arnika (Чеська Республіка) у співпраці з місцевими громадськими ініціативами у промислових містах України за фінансової підтримки Transition Promotion Program Міністерства закордонних справ Чеської Республіки та National Endowment for Democracy (USA). Ви можете знайти більше інформації про нашу діяльність та можливості участі або поділитися з нами своїми думками, надіславши повідомлення на адресу info@cleanair.org.ua.

Координатори:

Партнери проекту:

Донори:

Інформаційні партнери: