Українська громадянська мережа. Різні промислові міста – однакові проблеми.
Все про повітря

Резолюція “Повітря війни: як відновити чисте повітря в Україні”

26. 10. 2022,

Спільна заява, складена за пропозиціями та рекомендаціями учасників Всеукраїнської конференції «Повітря війни»  та круглого столу «Ціна чистого повітря» (27.09.2022)

Учасники Конференції та Круглого столу засуджують воєнне вторгнення російської федерації та окупацію частини незалежної та суверенної території України. Ці агресивні, ганебні, злочинні та антигуманні дії зі сторони російської федерації мають значні наслідки для життя, здоров’я та безпеки населення, оскільки погіршують стан довкілля України і всього світу.

Ми віримо в перемогу Українського народу та відновлення миру на всій території незалежної та суверенної України.

Ми впевнені, що після перемоги Українського народу ми спільними зусиллями зможемо відновити сталий та збалансований розвиток у всіх областях України.

Учасники Конференції та Круглого столу звертають увагу на вплив воєнних дій на стан та якість атмосферного повітря. Державницькі, громадські та супутникові системи моніторингу виявили факти забруднення атмосферного повітря, спричинені активними воєнними діями та ракетними і артилерійськими атаками на об’єкти цивільної інфраструктури України. Ми звертаємо увагу на вплив війни на стан та якість довкілля у довгостроковій перспективі післявоєнного відновлення України.

Спільні дії держави, органів місцевого самоврядування та влади, представників бізнесу, фахових спільнот та інституцій громадянського суспільства допоможуть мінімізувати негативний вплив та наслідки забрудненого повітря як під час війни, так і у період післявоєнного відновлення України.

Важливу роль у цьому спільному завданні має переосмислення підходів та удосконалення систем (1) моніторингу стану та якості атмосферного повітря, (2) нагляду та контролю за забрудненням атмосферного повітря, а також (3) створення уніфікованих принципів комунікації про стан, якість та забруднення атмосферного повітря серед усіх зацікавлених сторін.

Під час обговорення доповідей та повідомлень учасники Конференції та Круглого столу запропонували декілька кроків, які необхідно зробити, аби мінімізувати негативний вплив та наслідки забрудненого повітря як під час війни, так і у період зеленого післявоєнного відновлення України.

 

ПРОПОЗИЦІЇ ДО ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ПІДХОДІВ
МОНІТОРИНГУ СТАНУ ТА ЯКОСТІ ПОВІТРЯ В УКРАЇНІ:

(1) Державна система моніторингу довкілля, яка спирається на суб’єкт-орієнтований підхід (п. 4 та п. 8   Положення про Державну систему моніторингу довкілля, ПКМУ від 30 березня 1998 р. №391), не відповідає викликам та вимогам сьогодення, потребує змін та розширення переліку суб’єктів, які можуть здійснювати моніторинг стану та якості довкілля – зокрема атмосферного повітря. В умовах воєнного стану в Україні ми бачимо численні приклади, як альтернативні системи моніторингу (громадські, наукові тощо) здатні допомогти державі виконати місію та завдання моніторингу, визначені у п. 6 та п. 7 цього положення. Суб’єкт-орієнтований підхід та подальша «монополія держави» на право визначати стан та якість довкілля обмежують можливості громад та громадян, і саме тому потребують змін.

(2) Ми наполегливо рекомендуємо Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, а також іншим зацікавленим органам центральної виконавчої влади, інтегрувати результати громадських мереж моніторингу стану та якості довкілля у механізм організації та здійснення Державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря (визначений Порядком здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, ПКМУ від 14 серпня 2019 р. № 827). Цього можливо досягти за умови спільного бажання та зусиль влади, органів місцевого самоврядування, інституцій громадянського суспільства, фахових спільнот та бізнесу. Ми пропонуємо дати визначення поняттю «альтернативні громадські та наукові мережі моніторингу» та затвердити статус їх результатів моніторингу у Державній системі моніторингу довкілля як додаткового (індикативного) інструменту моніторингу якості та стану атмосферного повітря, а також інформування й оповіщення населення.

(3) З метою забезпечення єдності, об’єктивності та надійності результатів моніторингу, ми пропонуємо спільними зусиллями розробити та затвердити загальні та технічні вимоги до механізмів організації та здійснення альтернативного громадського та наукового моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. Реалізація цього завдання дозволить не тільки визначити статус цих мереж моніторингу та інтегрувати їх результати у Державну систему моніторингу довкілля. Це дозволить забезпечити потреби громадян в уніфікованій, об’єктивній та надійній інформації про стан, якість та безпеку атмосферного повітря – що особливо ціно для малих та локальних громад, а також інших громад, на території яких не здійснюється моніторинг стану та якості повітря суб’єктами Державної системи моніторингу довкілля.

 

ПРОПОЗИЦІЇ ДО ПІДТРИМКИ СИСТЕМ
МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ТА СТАНУ ПОВІТРЯ У ЗОНАХ ТА АГЛОМЕРАЦІЯХ УКРАЇНИ:

Учасники Конференції та Круглого столу відзначають, що за останні 5 років у деяких зонах та агломераціях України розпочата розбудова систем автоматизованого екологічного моніторингу у власності органів місцевого самоврядування, громад та інших суб’єктів, що не підпорядковуються центральним органам вищої виконавчої влади. З початку активних воєнних дій автоматизований екологічний моніторинг довів свою важливість для цивільного захисту від хімічних та радіаційних загроз, забезпечуючи інформаційну підтримку підрозділам Збройних сил України, Національної гвардії України, підрозділам Державної служби з надзвичайних ситуацій та військово-цивільних адміністрацій.

Незважаючи на ці обставини, обмеження використання бюджетних коштів під час воєнного стану створило ризик для подальшого розвитку та існування цих систем – через відсутність чітких механізмів фінансового забезпечення автоматизованих систем екологічного моніторингу на рівні громади, зони або агломерації. Яскравим прикладом цих наслідків є тимчасове призупинення діяльності комунального підприємства «Центр екологічного моніторингу» Дніпропетровської обласної ради», яке багато років розвивало автоматизовані системи моніторингу стану та якості атмосферного повітря у зоні Дніпропетровської області.

Учасники Конференції та Круглого столу звертають увагу на ці обставини та ризики для повноцінного моніторингу якості довкілля в Україні.

(1) У зв’язку з цими ми пропонуємо Кабінету Міністрів України розглянути ці обставини та врегулювати їх. У підпункті 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану (ПКМУ від 9 червня 2021 р. № 590): після слів “…внески до статутного капіталу стратегічно важливих підприємств (централізоване водопостачання та водовідведення, теплопостачання, громадський транспорт, забезпечення наземного обслуговування повітряних суден…» доповнити словами «забезпечення роботи автоматизованої системи екологічного моніторингу…».

(2) Учасники Конференції та Круглого столу звертають увагу на нездатність реалізувати на практиці деякі права, визначені статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».  Право здійснювати заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря у разі перевищення нормативів екологічної безпеки  на відповідній території – є декларативним та не має чіткого механізму реалізації. Ми пропонуємо Кабінету Міністрів України розробити та впровадити порядок затвердження та погодження, визначення термінів заходів та обсягів поетапного зниження викидів при розробленні регіональних програм охорони повітря, а також методичні настанови до цього порядку.

 

ПРОПОЗИЦІЇ ДО ВРЕГУЛЮВАННЯ  НАГЛЯДУ ТА КОНТРОЛЮ
ЗА ВИКИДАМИ У АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН
З ПРІОРИТЕТНОГО ПЕРЕЛІКУ ВООЗ

Учасники Конференції та Круглого столу відзначають, що незважаючи на багаторічну сталу позицію експертів ВООЗ щодо переліку пріоритетних забруднюючих речовин, які впливають на стан здоров’я населення, в Україні досі не врегульований нагляд та контроль за викидами дрібнодисперсного пилу твердих часток фракцій 10 мкм та 2,5 мкм (ТЧ10, ТЧ2,5) та приземного озону.

(1) Пропонуємо Уряду України переглянути Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню (ПКМУ від 29 листопада 2001 р. №598), який встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Доповнити цей перелік дрібнодисперсним пилом твердих часток фракцій 10 мкм та 2,5 мкм (ТЧ10, ТЧ2,5) та уточненням приземного озону. Узгодити практику застосування цього переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин з іншими механізмами та процедурами моніторингу, нагляду та контролю забруднення атмосферного повітря в Україні.

(2) Пропонуємо Міністерству охорони здоров’я України внести зміни до Гігієнічних регламентів «Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць», (наказ МОЗ України від 14 січня 2020 року № 52) та чітко визначити гігієнічні регламенти гранично допустимих концентрацій дрібнодисперсного пилу твердих часток фракцій 10 мкм та 2,5 мкм (ТЧ10, ТЧ2,5) та приземного озону.

(3) Пропонуємо Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України провести широкий аудит нормативно-правових актів та внести до законодавства України відповідні зміни, які дозволять у дозволі на викиди нормувати гранично допустимий викид дрібнодисперсного пилу твердих часток фракцій 10 мкм та 2,5 мкм (ТЧ10, ТЧ2,5) та приземного озону у викидах організованих джерел викидів.

 

ПРОПОЗИЦІЇ СТВОРЕННЯ УНІФІКОВАНИХ ПРИНЦИПІВ КОМУНІКАЦІЇ
ПРО СТАН, ЯКІСТЬ ТА ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
СЕРЕД УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН

Учасники Конференції та Круглого столу відзначають, що забруднення атмосферного повітря є одним з основних екологічних ризиків неінфекційних захворювань людини. Існує велика кількість доказів, що підтверджують та описують вплив забруднення атмосферного повітря на всі функціональні системи людини та ментальне здоров’я. При цьому багаточисельні дослідження свідчать, що несприятливі наслідки для здоров’я від  забруднення повітря не обмежуються виключно впливом високого вмісту (концентрацій) забруднюючих речовин у повітрі. Тягар для здоров’я населення від забрудненого повітря спостерігається навіть за умов низьких рівнів концентрації забруднення. У вересні 2018 року Генеральна Асамблея ООН провела третє засідання високого рівня з попередження та боротьби з неінфекційними захворюваннями, на якому було представлено всебічний̆ огляд заходів, які захищають людину від передчасної̈ смертності від хвороб серця, легень, раку і діабету. За результатами цієї зустрічі був сформульований новий підхід 5Х5, що включає забруднення повітря як фактор ризику навколишнього середовища і психічне здоров’я як захворювання.

Незважаючи на гостру актуальність впливу забруднення повітря на громадське здоров’я, в Україні і досі відсутня уніфікована та зважена стратегія комунікації про стан, якість та забруднення атмосферного повітря. Відсутність чіткої позиції на рівні держави не дозволяє впроваджувати оперативні сервіси для населення – які не тільки інформують про стан та якість повітря, а також надають загальні та спеціальні рекомендації безпеки для населення.

З метою подолати цю проблему учасники Конференції та Круглого столу пропонують:

(1) Рекомендуємо Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України спільними зусиллями органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, професійних спільнот та інституцій громадянського суспільства розробити та впровадити Український індекс якості повітря та комунікаційні та методичні настанови про якість повітря для усіх зацікавлених груп населення. Настав час змінити архаїчні та консервативні підходи оцінки рівня забруднення атмосферного повітря, які не надають потрібного сервісу ані населенню, ані органам управління якістю повітря зон та агломерацій.

(2) Рекомендуємо всім зацікавленим сторонам посилити серед населення просвітницькі заходи, які допоможуть сформувати проактивний зв’язок між «повідомленням про якість повітря» та виконанням «загальних рекомендацій для населення». Формування сталої звички населення цікавитися актуальним станом якості повітря та виживати компенсаційних заходів – це прояв розширеної відповідальності усіх суб’єктів, що здійснюють свою діяльність у сфері моніторингу та управління якістю атмосферного повітря.

(3) Попередження та боротьба з неінфекційними захворюваннями населення, спричиненими незадовільною якістю повітря, потребує комплексного підходу та врахування усіх категорій повітря, яким дихає людина. Враховуючи це, рекомендуємо розвивати дослідницькі та громадські активності і проєкти, які спонукають населення до моніторингу та контролю якості не тільки атмосферного повітря, а також повітря у приміщеннях домогосподарств та повітря робочої зони.

 

Заключною частиною Резолюції учасники Конференції та Круглого столу закликають усіх причетних та небайдужих допомогти Українському народу захистити свою незалежність та суверенітет, а також спільними зусиллями відновити якість та безпечність довкілля України у період післявоєнної відбудови.

 

27.10.2022 

Учасники  Всеукраїнської конференції «Повітря війни» та круглого столу «Ціна чистого повітря»

 

Конференція «Повітря війни» та круглий стіл «Ціна чистого повітря» реалізовані в рамках програми «Чисте повітря для України», яка очолюється неурядовою організацією Arnika (Чеська Республіка) у співпраці з місцевими громадськими організаціями та ініціативами у промислових містах України за фінансової підтримки Transition Promotion Program Міністерства закордонних справ Чеської Республіки та National Endowment for Democracy (USA). Ми відкриті до ваших думок, зауважень та пропозицій, які ви можете надіслати на нашу електронну адресу  info@cleanair.org.ua

Більше інформації про конференцію та круглий стіл, включно з видиво-записами доповідей учасників,  ви можете знайти на офіційному сайті за посиланням:

https://cleanair.org.ua/event/war-air-conference

https://cleanair.org.ua/event/war-price-27-09

 

Думки та твердження, висловлені учасниками та гостями конференції та круглого столу, можуть не збігатися та не відображати думки та позицію програми Transition Promotion Program, Міністерства закордонних справ Чеської Республіки, National Endowment for Democracy або уряду США.

Про нас

Програма "Чисте повітря для України" реалізується з 2018 року неурядовою організацією Arnika (Чеська Республіка) у співпраці з місцевими громадськими ініціативами з різних регіонів України за фінансової підтримки Transition Promotion Program Міністерства закордонних справ Чеської Республіки та National Endowment for Democracy (USA).

Ви можете знайти більше інформації про нашу діяльність та можливості участі або поділитися з нами своїми думками, надіславши повідомлення на адресу info@cleanair.org.ua.

Координатори:

Партнери програми:

Донори:

Інформаційні партнери: