Ми вже зазначали, що з 2023 році Програма “Чисте повітря для України” розширює сферу роботи. На даний час ми досліджуємо забруднення, завданого ґрунту внаслідок безпосередніх військових дій, а також спричинених такими діями техногенних аварій.
Разом з тим наша команда “Чисте повітря для України” у співпраці з Центром Екологічного моніторингу розпочинає моніторинг поверхневих вод у м. Дніпро, який здійснюється за допомогою автоматизованої станції «Наяда-2». Це означає, що в режимі реального часу збираються фізико-хімічні дані про стан р. Дніпро по 14 показникам. Ці параметри дозволяють оцінити екологічний стан річки, з точки зору господарсько-побутового, водокористування в оздоровчих, рекреаційних, спортивних цілях. *
Простими словами такі дані в рамках моніторингу за відповідний період, покажуть нам, чи безпечно купатися в р. Дніпро, використовувати воду в побуті.
Наголошуємо, що це не оцінка води згідно із питними нормативами, а також її епідеміологічного стану!
Оцінка стану вод р. Дніпро в межах м. Дніпро за період 31.07-13.08.23 **
Загальна картина стану р. Дніпро, яку ми бачимо, є звичайною для літнього періоду, – без критичних перевищень. Водночас купатися в таких умовах не рекомендується.
Нагадаємо, що у Дніпрі офіційно заборонено купатися на пляжах, також додатково потрібно слідкувати за інформацією офіційних служб, зокрема епідеміологів, щодо наявності інфекційних збудників.
За останній період спостерігалися перевищення нормативів за показниками:
- хімічне споживання кисню постійно перевищує у 1,2-1,4 раза;
- сума ароматичних вуглеводнів (BTX) – спостерігались поодинокі випадки перевищень;
- розчинений кисень – майже постійно спостерігаються значення нижче норми.
Водночас не спостерігалось перевищень за показниками нітрати (NO3-) та азот нітратний (NO3-N).
Гідрохімічний аналіз води поблизу о. Монастирський
До аналізу даних моніторингу води долучилися наші партнери – науковці з Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, з яким “Чисте повітря для України” співпрацює з 2021 року (відповідно підписаного Меморандуму).
Спираючись на дані моніторингу води із використанням стаціонарної станції «Наяда-2» у період з 31.07.2023 по 13.08.2023 р., науковці Кафедри загальної біології та водних біоресурсів ДНУ провели оцінку якості води, як середовища існування гідробіонтів (морські та прісноводні організми, що постійно живуть у водному середовищі.
Біологи порівняли дані з ГДК для рибогосподарських водойм, оскільки саме вони регламентують умови нормального існування гідробіонтів під час штучного вирощування в природних водоймах. Тобто саме ці значення відповідають фізіологічній нормі існування гідробіонтів.
В процесі дослідження встановлено, що середні показники температури води були на рівні +24,4–27оС, що відповідає нормативним значенням. Проте саме підвищення температури води стимулює розвиток синьо-зелених водоростей, які викликають «цвітіння» Дніпра. Водночас в межах норми спостерігалася каламутність та забарвленість води.
Розчинений кисень та температура
Концентрація розчиненого кисню у воді була нижче ГДК для водойм рибогосподарського призначення протягом усього періоду досліджень (0,48-5,47 мг/л). Розчинений у воді кисень є одним із найважливіших фізико-хімічних показників, який визначає якість води та можливість підтримання онтогенезу гідробіонтів. Низькі концентрації кисню у воді негативно впливають на фізіологічний стан гідробіонтів та можуть спровокувати заморні явища у водоймі.
За весь період дослідження зафіксовано перевищення показників БСК (біохімічне споживання кисню). Максимальний показник складав 4,2 мг/л, що удвічі перевищує ГДК для водойм рибогосподарського призначення. БСК – екологічний показник стану природних водойм, який використовують для оцінки ступеня забрудненості водного середовища та вмісту органічних речовин, які легко окиснюються. За високого вмісту органічних речовин у воді швидко розмножуються аеробні бактерії, для життєдіяльності яких необхідний кисень. Це зумовлює зниження вмісту розчиненого кисню та може створити гіпоксичні умови та спричинити загибель окремих видів гідробіонтів. Також у воді дослідної ділянки встановлено незначне перевищення показника ХСК, який дозволяє судити про ступінь забрудненості води органічними речовинами.
Забарвленість, Біохімічне споживання кисню (BOD) та Хімічне споживання кисню (COD)
За весь період дослідження зафіксовано перевищення показників БСК (біохімічне споживання кисню). Максимальний показник складав 4,2 мг/л, що удвічі перевищує ГДК для водойм рибогосподарського призначення. БСК – екологічний показник стану природних водойм, який використовують для оцінки ступеня забрудненості водного середовища та вмісту органічних речовин, які легко окиснюються. За високого вмісту органічних речовин у воді швидко розмножуються аеробні бактерії, для життєдіяльності яких необхідний кисень. Це зумовлює зниження вмісту розчиненого кисню та може створити гіпоксичні умови та спричинити загибель окремих видів гідробіонтів. Також у воді дослідної ділянки встановлено незначне перевищення показника ХСК, який дозволяє судити про ступінь забрудненості води органічними речовинами.
Зіставлення концентрації біохімічного споживання кисню та хімічного споживання кисню
Вміст загального органічного вуглецю складав 19,5-22,1 мг/л, що перевищує нормативні показники. На вміст у воді розчиненого СО2 впливають процеси фотосинтезу та інші біохімічні процеси. Головним джерелом надходження оксиду вуглецю в природні води є процеси біохімічного розпаду органічних залишків, окислювання органічних речовин, водяних організмів. Одночасно з процесами надходження значна частина діоксиду вуглецю споживається при фотосинтезі в денний час.
Зіставлення біохімічного споживання кисню та розчиненого органічного вуглецю
У підсумку маємо такий висновок: вода на дослідних ділянках не відповідає нормативним показникам якості води для рибогосподарських потреб за значеннями БСК, ХСК та розчиненого кисню. Також спостерігається перевищення вмісту загального органічного вуглецю у воді, що своєю чергою може негативно впливати на фізіологічний стан гідробіонтів. Низькі концентрації кисню несприятливі для нормальної життєдіяльності гідробіонтів, також зменшує інтенсивність процесів самоочищення і погіршує якість води. Крім того, нестача кисню викликає посилення процесів відновлення, внаслідок чого посилюється процес міграції речовин з донних відкладів у воду, що контактує з ними. І в результаті відбувається вторинне забруднення водного середовища, масштаби якого визначаються, значною мірою, тривалістю впливу анаеробних умов.
* Нормативи, які використовувались:
В нашому випадку оцінювання якості поверхневих вод проводиться з урахуванням вимог до якості води водних об’єктів розташованих у межах населених пунктів (для господарсько-побутового, водокористування в оздоровчих, рекреаційних, спортивних цілях) визначених згідно із Наказом МОЗ №721 від 02.05.2022 «Про затвердження Гігієнічних нормативів якості води водних об’єктів для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення».
**Аналіз вимірювань якості води стаціонарною станцією «Наяда-2»
з 31.07.2023 до 13.08.2023
