24 жовтня під час проведення круглого столу “Що по повітрю? Запоріжжя”, Марцела Чернохова, координаторка міжнародного проєкту «Чисте повітря для України», представила дані дослідження громадської організації Arnika and World from Space на основі супутникових знімків Європейського космічного агентства “Air pollution in Ukraine as seen from space – the effects of the war”, який наша команда переклала українською.
В ході дослідження експерти дійшли висновку, що застаріла промисловість вплинула на стан повітря України більше, ніж бойові дії. На основі супутникових знімків розглядалися та узагальнювалися зміни у забрудненні повітря з початку військових дій, зосереджуючись на діоксиді азоту (NO2).
Під час презентації даного дослідження у Празі влітку 2023 року керівник дослідницької групи «Світ із космосу» Ян Лабогі зауважив, що такі висновки для команди експертів стала несподіванкою.
«В дослідженні йдеться про те, що безперервна робота застарілих вугільних електростанцій, металургійних заводів і хімічних заводів до російського вторгнення спричинила більше забруднення, ніж вибухи та пожежі під час війни. Ми жодним чином не хочемо применшувати катастрофічний вплив війни на життя українців і шкоду, яку вона завдає довкіллю. Та довгострокова якість повітря парадоксальним чином покращилася. Однак зображення Землі з дистанційного зондування показують, що війна має більш локальний вплив у конкретних місцях вибухів і пожеж. Раніше ми спостерігали суцільний шар забруднення значних значень над промисловими районами Кривбасу та Донбасу, навіть по всій Європі. Однак після лютневого вторгнення спостерігалося значне зниження загального забруднення повітря, швидше за все, через закриття або призупинення більшості промислових об’єктів і переміщення населення», – додав Ян Лабогі.
Переглянути та завантажити дослідження >>
“Погляд з космосу на забруднення повітря: наслідки війни”
Згідно із результатами дослідження середня концентрація діоксиду азоту (NO2) на території України протягом досліджуваного періоду знизилася до 0,259·10-4 моль/м2, що становить зниження майже на 10% порівняно з попереднім періодом. Таке зменшення дослідники пов’язують зі значним скороченням господарської діяльності в районах та закриттям або значним скороченням роботи великих промислових підприємств.
Найбільш значне зниження в абсолютному вираженні спостерігалося в Києві та в східних промислових агломераціях (Харків, Луганськ, Донецьк, Дніпро та Запоріжжя).
Найбільша процентна різниця у значеннях, порівнюючи концентрації NO2 до повномасштабного вторгнення та під час активних бойових дій, виявлена на околицях великих міст, таких як Київ, Кривий Ріг, Запоріжжя (концентрація цієї забруднюючої речовини зменшилась на 30%), що говорить про домінантний вплив промислових викидів у цих містах.
За словами Марцели Чорнохової з Arnika, дослідження підтвердило: використання застарілих технологій у важкій промисловості становить серйозну загрозу здоров’ю людини та довкіллю.
Марцела Чорнохова, координаторка міжнародного проєкту «Чисте повітря для України» (фото Majda Slamova)
«У післявоєнній відбудові України важливо інвестувати в технології, які б відповідали технічним та екологічним стандартам Європейського Союзу. Промислові концерни не мають заробляти гроші на здоров’ї українців. Український народ заслуговує на чисте повітря та довкілля», – додала координаторка програми “Чисте повітря для України”.
Олексій Ангурець, експерт програми “Чисте повітря для України” та один з авторів дослідження, зауважив, що для опису справжнього масштабу воєнних збитків важливо використовувати інші методи, окрім дистанційного зондування з космосу.
Олексій Ангурець, співавтор дослідження, експерт проєкту “Чисте повітря для України”, голова ГО “Зелений світ – друзі Землі” (фото Majda Slamova)
«Хоча вибухи впливають на забруднення повітря лише протягом обмеженого періоду часу, ми стурбовані значним забрудненням сільськогосподарських угідь і джерел питної води. Оскільки війна ще триває, детальні дослідження можливі лише в обмеженому обсязі», – додає експерт.
Марцела Чорнохова зазначила, що дані дослідження повітря є лише першим етапом із серії аналізів, які необхідно провести.
«Результати нашої роботи допоможуть визначити пріоритетні об’єкти для рекультивації та захистити здоров’я людей, які проживають на цих забруднених територіях або планують повернутися після перемоги», – додала вона.
Ми вже розповідали, що в липні цього року чеські експерти відбирали зразки осаду з дна Каховського водосховища та ґрунтів у воронках від ракет С-300. А під час круглого столу 24 жовтня у Запоріжжі Марцела Чорнохова презентувала попередні результати дослідження цих проб. Які небезпечні речовини виявили в результаті аналізів експерти в осаді з дна Каховського водосховища, читайте тут.
Arnika працює в Україні з 2018 року завдяки підтримці Програми трансформаційного співробітництва Міністерства закордонних справ Чехії та залучає до своєї діяльності низку місцевих організацій та експертів. У 2020 році видавництво Arnika опублікувало дослідження, в якому працювало супутникове картографування забруднення довоєнної ситуації.
