ЗАПОРІЖЖЯ/ПРАГА – Руйнування Каховської дамби у 2023 році не лише спричинило масштабну катастрофу, а й оголило відкладення, повні токсичних хімікатів, які відкладалися там десятиліттями. Вони знаходяться навіть у таких відкритих місцях, як громадські пляжі, включаючи дуже небезпечні речовини, такі як старий пестицид ДДТ. Такими є результати комплексного аналізу, проведеного у співпраці українських організацій громадянського суспільства, чеської громадської організації Arnika та компанії Dekonta.
Дослідники проаналізували чотирнадцять проб: одинадцять із відкладень колишнього водосховища, дві проби ґрунту з воронки від удару російської ракети С-300 та одну пробу ґрунту з промислового району Запоріжжя. Зразки були зібрані в два раунди та протестовані на широкий спектр забруднюючих речовин, включаючи пестициди, важкі метали, нафтові вуглеводні або так звані вічні хімікати, PFAS.1
«Мабуть, найсерйознішим відкриттям є тривожний рівень дуже небезпечного, давно забороненого пестициду ДДТ, 2 який супроводжується відносно нижчими рівнями іншого шкідливого інсектициду, ГХГ. Їх знайшли в пробах осаду з центрального міського пляжу Запоріжжя, місця, яке місцеве населення регулярно використовує для відпочинку», – резюмує Нікола Єлінек, експертка Арніки з токсичних речовин у навколишньому середовищі.
Дослідження попереджає, що концентрації ДДТ і ГХЦГ в осадових відкладеннях вказують на близькість місця, сильно забрудненого цими пестицидами, такого як звалище застарілих пестицидів, наголошуючи на необхідності ідентифікації конкретного джерела. Однак одним із можливих пояснень також є тривале накопичення забруднюючих речовин в осадах колишнього водосховища за роки інтенсивного використання в радянському сільському господарстві.
ЧИТАЙТЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТУТ.
«Звичайно, це дуже попереджувальний сигнал, особливо враховуючи, що зразок було взято з місця, призначеного для громадського використання, а не з промислово розвиненої території. Пестициди, про які йде мова, були б дуже небезпечними, якби вони потрапили в харчовий ланцюг, не кажучи вже про цілу низку інших шкідливих речовин із тих, що ми тут знайшли», – каже Олексій Ангурець, експерт з екології та сталого розвитку програми «Чисте повітря для України.
Дослідження порівнювало виміряні рівні кожної речовини з рівнями, які використовуються в методології Міністерства навколишнього середовища Чехії для визначення придатності місця для дезактивації. У деяких випадках ці норми були перевищені в рази – в тому числі знову ж таки на громадському пляжі в Запоріжжі. Тут було виявлено, що рівень потужного канцерогену та мутагену бензо(а)пірену більш ніж у 2300 разів перевищує ліміт. Водночас експерти виявили значне забруднення нафтовими вуглеводнями, ймовірно, пов’язане з важкою або хімічною промисловістю.
На жаль, це було не єдине сильно забруднене місце. У дослідженні також висвітлюється промислове забруднення наносів від місця впадіння потоку Суха Московка в річку Дніпро. Територія сильно забруднена важкими металами, особливо миш’яком, марганцем і хромом, а також поліхлорованими біфенілами (ПХБ).3
«Це може бути пов’язано з історичним забрудненням або промисловими джерелами. Високі концентрації інших речовин припускають, що джерело могла бути важка промисловість, хай то буде металургійна чи машинобудівна», – пояснюється в дослідженні, зазначаючи, що річка Суха Московка проходить поблизу кількох підприємств важкої промисловості Запоріжжя.
У більшості взятих проб були присутні деякі потенційно небезпечні речовини. Наприклад, у всіх зразках вміст хрому перевищив вимоги чеської дезактивації. У десяти з чотирнадцяти проб миш’як було виявлено у відповідних концентраціях. Експерти зазначають, що спадок забруднення навколишнього середовища сам по собі небезпечний, але війна робить його ще гіршим.
«Те, що наслідки агресії Росії проти України мають серйозні наслідки для навколишнього середовища, які межують з екоцидом, на жаль, вже деякий час більш ніж очевидні. Але тут ми також бачимо, як війна створила напівзабуту хімічну небезпеку та постійний хімічний тягар. Нам потрібно говорити не лише про варіанти майбутньої дезактивації постраждалих ділянок, але й про перспективи післявоєнної реконструкції, які є екологічно стійкими та пріоритетними для захисту здоров’я населення», – коментує Марцела Чернохова, проєкт Arnika, координаторка в Україні.
Відбір проб осаду в 2023; Photo Pavel Mothejl
Руйнування Каховської дамби 6 червня 2023 року стало одним із найяскравіших прикладів екологічної шкоди, завданої російським вторгненням в Україну. Порушення спричинило масове затоплення величезних площ сільськогосподарських угідь і десятків населених пунктів, тисячі людей були евакуйовані та щонайменше 32 людини загинули. Сама територія колишнього водосховища значною мірою осушена і швидко заростає дикою рослинністю. Але є й багато інших випадків екологічного руйнування, як-от нещодавнє отруєння Десни промисловими хімікатами, в якому українська влада звинувачує навмисні дії Росії.
Опубліковане наразі дослідження є одним із результатів тривалої співпраці між чеською громадською організацією Arnika та її українськими партнерами Free Arduino (Івано-Франківськ) і Green World (Дніпро). Їх діяльність відбувається в різних куточках України з 2017 року, зосереджуючись головним чином на регулюванні промислового забруднення повітря та підвищенні обізнаності населення через програму «Чисте повітря для України». Після повномасштабного російського вторгнення у 2022 році екологи зосереджувалися на неминучій шкоді навколишньому середовищу, спричиненій війною, намагаючись як захистити населення від нових загроз, так і окреслити можливості сталого, сприятливого для здоров’я населення післявоєнного відновлення.
Дослідження фінансувалося Програмою сприяння переходу Міністерства закордонних справ Чеської Республіки та Уряду Швеції.
