Презентація публікації: Досвід Чехії в побудові ефективної держекоінспекції

26 листопада відбулася презентація публікації «Екологічні злочини та відповідальність: побудова ефективної державної екологічної інспекції на основі досвіду Чехії». Під час заходу спікери поділилися досвідом про основні кроки до створення прозорої та ефективної системи екологічного нагляду в Чехії  та як працює держекоінспекція в Україні, а також обговорили як чеській досвід можна імплентувати в нашій країні.

Дізнатися про адаптацію до європейських стандартів, боротьбу з корупцією та залучення громадських організацій воліли понад 400 зареєстрованих учасників. Серед них представники Держекоінспекції України, громад, університетів, шкіл, екологічних ГО, екологи, науковці та активісти. 

Марцела Чернохова, координаторка проєкту «Чисте повітря для України» зазначила, що шлях чеської Державної інспекції з охорони довкілля був непростим і тривав  30 років.

«Ми знаємо як це непросто – починати фактично з нуля. І хочемо поділитися з вами принаймні деякими успіхами, а також невдачами, які проходила наша держекоінспекція під час своєї трансформації. Вважаю, що Чехія та Україна — це країни, які мають багато спільного і можуть багато чого навчитися одна від одної. Тому ми разом із колегами підготували публікацію, в якій узагальнено найважливіші віхи процесу створення та розвитку Чеської екологічної інспекції», —  підкреслила вона.

Марцела зауважила, що цим заходом команда Чистого повітря та НГО Арніка хотіли б відкрити дискусію про роль і форму Екологічної інспекції в Україні.

Зокрема, у нашій публікації досліджено:

– аналіз структури та функцій екологічної інспекції Чеської Республіки 

– Основні кроки до створення прозорої та ефективної системи екологічного нагляду 

– Обговорення шляхів імплементації найкращих практик в Україні.

Завантажити публікацію «Екологічні злочини та відповідальність: побудова ефективної державної екологічної інспекції на основі досвіду Чехії» можна  ТУТ >>

Ян Плеснік, радник директора Агентства охорони природи Чеської Республіки, працює у сфері збереження природи вже кілька десятиліть. Він став свідком трансформації Чехії від комуністичного режиму до членства в Європейському Союзі, що, безумовно, значно вплинуло й на сферу охорони природи.

Ян Плеснік одразу зазначив, що не має на меті щось нав’язувати, а хоче лише поділитися досвідом та навчитися чомусь і від української сторони. Під час своєї презентації фахівець провів SWOT-аналіз чеської моделі. Тобто, відзначивши переваги та недоліки моделі, яку чехи створили у своїй країні. І наприкінці запропонував кілька  рекомендацій, заснованих саме на чеському досвіді, а не на абстрактних ідеях, а на практиці з понад 30-річною історією та розвитком Чеської екологічної інспекції.

У Чеській Республіці екологічна інспекція була заснована актом парламенту, а не міністром навколишнього середовища. Цей державний адміністративний орган виконує примусові обов’язки, але на відміну від моделей Великобританії чи USEPA, він підпорядковується Міністерству навколишнього середовища. Така установка має свої переваги та недоліки, оскільки агентство має збалансувати правозастосування з політичними міркуваннями.

«Якщо порівнювати природоохоронні агентства в Європі, наше є гібридом, тому що ми водночас є науковим, технічним або експертним органом Міністерства навколишнього середовища. Також через наші регіональні відділення здійснюється державне або громадське управління природоохоронною діяльністю в межах природоохоронних ландшафтів, які охоплюють 15% території підприємства. Це означає, що ми водночас є експертним органом, але також маємо можливість займатися природоохоронною діяльністю на місцях», — почав пан Ян свою доповідь.

При цьому, додав він, ми завжди повинні говорити, тому що це абсолютно правильно, що охорона довкілля є суспільним інтересом. І що люди, які займаються охороною довкілля не лише тому, що їм це подобається, а тому, що це справді вагомий суспільний інтерес.

Ян Плеснік навів 6 інструментів, на яких базується управління захистом навколишнього середовища:

1. правове регулювання
2. економічний (стягнення/штрафи, субвенції для мотивації тощо)
3. наука, дослідження, моніторинг, обстеження та інновації
4. комунікація, освіта та підвищення обізнаності громадськості
5. практичні заходи у сфері охорони довкілля
6. структура державного управління в екологічному секторі

Більшість із нас, за словами фахівця, зазвичай намагається комбінувати всі ці шість інструментів залежно від умов.

Далі радник директора Агентства охорони природи Чеської Республіки розповів про структуру та працівників чеської Держекоінспекції. Так, на всю територію країни чехи мають 12 регіональних офісів, головний у Празі. Таким чином працівники інспекції швидко потрапляють на місце події, краще знають регіональні проблеми, ключових гравців, лобістів, розробників тощо. Нині загалом у Держекоінспекції Чехії працює 546 працівників, з них — 421 інспектор, вище керівництво — 17 осіб, підтримка — 108.

Ян Плеснік зауважив, що спочатку їхня інспекція фінансувалася, зокрема, і штрафами, які накладали інспектори на підприємства. Проте згодом, через критику суспільства і підозру у корупції, від цього відмовилися. В процесі трансформації кошти від штрафів стали надходити до державного екологічного фонду Чехії, а не в бюджет країни. Таким чином ці гроші не обов’язково освоювати до кінця року. Водночас вони йдуть виключно на розв’язання двокілевої проблеми.

Отож чеська екологічна інспекція має кілька сильних сторін, які допомагають забезпечити її ефективність у сфері охорони навколишнього середовища:

1. Секторальна інтеграція та співпраця
2. Національне покриття
3. Фінансова незалежність від державного бюджету
4. Відокремлення операційних фондів від штрафів

Однак у системи є і недоліки, зазначив Ян Плеснік:

1. Залежність від фінансування міністерства : хоча Чеська екологічна інспекція фінансується через Міністерство навколишнього середовища, це створює вразливість. Якщо Міністерство вирішить скоротити фінансування Інспекції, це може суттєво послабити її здатність виконувати свої обов’язки. Це сталося нещодавно, коли частину повноважень передали іншим органам, наприклад перевірку вирубки дерев на приватних землях. Незважаючи на відсутність законодавчих змін, передача повноважень стала результатом скорочення фінансування та зміни пріоритетів.
2. Проблеми розподілу ресурсів : через обмежені ресурси Чеська екологічна інспекція час від часу змушена віддавати перевагу певним видам діяльності над іншими. Це означає, що деякі завдання, такі як нагляд за веденням лісового господарства чи контроль за вирубкою дерев поза межами лісу, більше не входять до обов’язків Інспекції. Хоча це допомагає зосередити зусилля на найбільш нагальних питаннях, це також може призвести до прогалин у правозастосуванні та нагляді в певних сферах.

Загалом Чеська екологічна інспекція має потужну структуру, але її залежність від державного фінансування та зміна пріоритетів може обмежити її ефективність у деяких сферах.

Також доповідач розповів про виклики та можливості і надав рекомендації щодо зміцнення  екологічної інспекції та покращення правозастосування екологічного законодавства, що також може бути корисним для майбутньої інтеграції України до ЄС. Ось основні моменти:

1. Регулярне та адекватне фінансування
2. Захист від корупції
3. Залучення спеціалізованих експертів
4. Децентралізовані регіональні відділення
5. Захист персоналу
6. Високі штрафи та обізнаність громадськості
7. Використання технологій
8. Уникайте приватного спонсорства
9. Міжнародне співробітництво

Додаткові рекомендації для України:

1. Процес вступу до ЄС : під час процесу вступу України до ЄС з’являться можливості для посилення правозастосування екологічного законодавства. ЄС часто вимагає від країн зміцнення своїх природоохоронних агентств і найму додаткового кваліфікованого персоналу для відповідності стандартам, встановленим Європейською Комісією.
2. Покращене законодавство : спікер наголосив на необхідності законодавчої реформи для покращення нагляду за навколишнім середовищем. Наприклад, у минулому екологічна інспекція Чехії не могла перевіряти охоронювану дику фауну, яка утримувалась приватно, але згодом це обмеження було враховано.
3. Адаптивне управління : концепція адаптивного управління, заснована на поточних уроках і аналізі сценаріїв, рекомендована для покращення екологічного управління. Такий підхід дозволяє владі коригувати свої стратегії в режимі реального часу, особливо у відповідь на нові виклики, такі як зміна клімату.
4. Цілісність екосистеми : Забезпечення того, щоб екосистеми залишалися якомога ближче до свого природного стану, є фундаментальним для довгострокового здоров’я навколишнього середовища. Такий підхід міг би стати керівним принципом для України під час розвитку системи захисту навколишнього середовища.

Ці рекомендації спрямовані на покращення як практичного застосування законів, так і підвищення обізнаності громадськості, зберігаючи при цьому доброчесність природоохоронних органів. Для України приведення цих практик у відповідність зі стандартами ЄС і сприяння міжнародній співпраці будуть мати вирішальне значення в найближчі роки.

Завантажити презентацію Яна Плесніка Prezentace Plesník_Arnika_enforcement CZ_112024

Олександр Скакальский, начальник управління екології виконкому Криворізької міської ради, який також є експрацівником українській Держекоінспекції, поділився своїми враженнями від презентації Яна Плесніка та розповів про власний досвід роботи в інспекції. Експерт зазначив, що у більшості підтримує чеських колег і додав:

«Ваші висновки підкреслюють важливість інтеграції технологічних інновацій, покращення зв’язку та забезпечення кращого фінансування для підвищення ефективності екологічного нагляду. Ви наголосили на проблемі низьких зарплат, зазначивши, що через це неможливо залучення кваліфікованих спеціалістів. Той факт, що люди залишаються на таких ролях через пристрасть, свідчить про їхню самовідданість, але також підкреслює нежиттєздатність нинішньої системи».

При цьому Олександр зазначив, що не вважає необхідним копіювати чиюсь модель. Проте наголосив, що українці мають принаймні подивитися на успішний досвід інших використовуйте його, щоб подолати всі підводні камені і створити нову систему нагляду в своїй країні.

«Коли я працював у державній екологічній інспекції, ми намагалися розвинути розумний контроль і розумну інспекцію. Та перевірку можна проводити тільки за умови, що а) у вас в інспекції працюють кваліфіковані спеціалісти не тільки з точки зору знання природоохоронного законодавства, а й розуміння технологічної сторони справи та б) сучасні методики, використання дронів тощо».

Олександр Скакальський поділився і своїм поглядом значення збільшення ризиків корупції через використання шаблонів та уніфікаційних форм перевірок:

«Я розумію цей підхід, але виходячи з мого досвіду, коли ви перевіряєте якесь величезне металургійне підприємство, у контрольному списку це не так корисно, тому що ви повинні дивитися на технологію, на процес, ви повинні це описати, ви повинні визначити проблеми в них. При цьому не забуваймо про проблему недостатньої ефективності судових процесів для великих підприємств через високі фінансові ресурси, які доступні для таких компаній. І тому часто інспекція нічого не може зробити зі скаргами, коли йдеться про конкретне підприємство».

У підсумку, Олександр висловив свою підтримку необхідності інституційних змін та вдосконалення законодавства, що саме це дозволить вдосконалити роботу Державної екологічної інспекції:

«Ми говоримо про створення дієвого законодавства як платформи для подальшого вдосконалення, а також підвищення штрафів, фінансування, інформованості, підвищення кваліфікації персоналу».

Після виступів доповідачів учасники заходу ставили свої питання та висловлювали думки щодо почутого про досвід роботи та управління в Держеконіспекціях Чехії та України.

Переглянути повний запис заходу про досвід побудови ефективної державної екоінспекції на досвіді Чехії можна за посиланням на нашому youtube-каналі:  ДИВИТИСЯ ЗАПИС ЗАХОДУ *

*є також запис мовою оригіналу —  англійською дивитися ТУТ>>

Запрошуємо слідкувати за оголошеннями про майбутні події міжнародної програми «Чисте повітря для України» на нашому сайті і сторінці в Facebook.

Семінар був організований чеською неурядовою організацією «Арніка» в рамках програми «Чисте повітря для України», що фінансується Міністерством закордонних справ Чеської Республіки в рамках Програми Transition.