Відбувся завершальний, третій, воркшоп з циклу заходів присвячених моніторингу довкілля, організованих Центром екологічного моніторингу разом з програмою «Чисте повітря для України» за сприяння чеської НГО «Арніка» і фінансується Міністерством закордонних справ Чеської Республіки в рамках Програми Transition.
Під час воркшопу «Моніторинг якості поверхневих вод в ЄС» учасники дізналися, які підходи в країнах ЄС використовують для моніторингу якості поверхневих вод, які стандарти існують у межах Євросоюзу, зокрема законодавчі, та як вони застосовуються у Чехії.
Нікола Єлінек, представниця НГО «Арніка», досліджує тему токсичних речовин. Вона розповіла, що територія Чехії розподілена на річкові та водозбірні басейни. Управління одного річкового басейну досліджує головні річки та водосховища, які входять в цей басейн. Зокрема в Чехії є районні океанічні станції, які забезпечують дослідження якості води для купання, а також питної води.
«В Чехії є стандарти якості води, які ґрунтуються на Європейських директивах. Вони показують стандартні максимальні показники концентрації важких металів, також біологічні стандарти, які показують екологічний стан води через популяцію риб або дослідження фотопланктону», — додає Нікола.
Дослідниця називає основними забрудниками води наступні категорії:
- важкі метали
- нутрієнти (нітроген, азот, фосфор тощо)
- органічні забрудники (наприклад, пестициди)
- фармакологічні речовини (гормони, антибіотики)
- мікробіологічні забрудники (бактерії, патогени)
Нікола додає, що забрудники з категорії фармакології можуть змінювати стать риб, що ще більше впливає на стан біоти у воді.
У Чехії розділяють 5 класів поверхневих вод:
- 1 ступінь — відмінний стан, коли водний об’єкт знаходиться в природному стані;
- 2 ступінь — хороший стан, відповідає стандартам ЄС;
- 3 ступінь — помірне (слабке) забруднення;
- 4 ступінь — високі концентрації забруднення;
- 5 ступінь — надмірне забруднення.
Методики відбору поверхневих вод:
- є одноразовий відбір проб, який відбувається локально (показує актуальний стан води), але такий спосіб не є дуже корисним, бо він показує стан якості води в моментів відбору;
- комбінований відбір — кращий, бо є багаторазовим. Такі проби змішуються в один зразок і відбираються в різні часові інтервали (підходить для довготривалого дослідження хімічних забруднень);
- відбір донних відкладів допомагає досліджувати багаторічні забруднення;
- біологічний відбір проб.
Далі проби віддають на лабораторний аналіз на виявлення важких металів, хімічне забруднення та біологічне.
Вплив Директив ЄС на стан якості водних ресурсів Чехії
Моніторинг поверхневих вод відбувається в Чехії на базі законів «Про охорону води». Разом з тим вони ж вносять і правила охорони та використання води, а також запобіганню забрудненню. Основний моніторинговий орган у Чехії Гідрометеорологічний інститут, який проводить моніторинг води по всій території Чехії. Їхня роль — керувати мережею цих станцій та аналізувати фізико-хімічні та біологічні параметри.
Для кожного річкового басейну розробляється свій план, прописуються заходи щодо якості води, запобігання повеням та/або наслідкам посух. Всі вони засновані на рамкових директивах ЄС.
Досягнення доброго екологічного стану поверхневих вод, тобто 2 ступеню (хороший стан), повинен відбутися до 2027 року. Відповідати 2 ступеню мають всі поверхневі водні об’єкти Чехії.
Наступна мета — запобігання забрудненню, тобто зменшення викидів пестицидів та важких металів до водних об’єктів. Сюди ж входить і захист водних систем, біорізноманіття тощо. Але важливим принципом в реалізації цього зобов’язання також є участь громадськості. Тобто громадяни Чехії мають долучитися до розроблення планів управління річковими басейнами. Ще один важливий пункт — транскордонне співробітництво.
«Вода стосується не однієї країни, а впливає і на сусідні держави. І навпаки. Тому має бути краще управління водними ресурсами, розробки стратегій річних басейнів в інших країнах та плідна співпраця з країнами, з якими ми межуємо», — додає Нікола.
Так, наприклад, всі міста з населенням понад 2 000 мешканців повинні мати станцію очистки стічних вод згідно з Директивою 91/271/EEC. В той самий час не можна скидати стічні води в річки та моря, якщо немає спеціального дозволу. Зокрема, члени країни ЄС повинні досліджувати якість води та регулярно повідомляти про цей стан. Наразі йде редагування цієї директиви через нові виклики, як от “вічні” хімікати, які є новими групами забруднювачів (на кшталт мікропластик).
Також є Директива підземних вод. Основна мета — запобігання забрудненню та контроль за цим. Також відстежують джерела скидів від заводів та сільськогосподарських підприємств та створюють охоронні зони для забору питної води.
Основною задачею Директиви про морські води є також досягнення 2 ступеню (хорошого стану) якості морських вод та охорона морської екосистеми, не допущення забруднення та пошкодження морського середовища.
Моніторингові виклики Чехії
Виклики, які зараз намагаються вирішувати в Чехії та країнах ЄС, наступні:
- вплив зміни клімату,
- чимраз більша урбанізація,
- потреба у кращій транскордонній співпраці,
- потреба в посиленні політики щодо окреслених вище тем.
Ще один виклик – це повернути ручкам їхню природну течу. Нікола розповідає, що в минулому столітті дуже часто відбувалося випрямлення річок, тобто зміна течі, і це було неприродно. Тому зараз навпаки намагаються наблизитися до природного стану і зберігати меантри (природні вигини) річок, а штучні — прибирати.
Для моніторингу води застосовуються різні технології, тому запровадження сучасних систем очисток та зміна технологічних процесів наразі дуже важлива.
«Підкреслю, що моніторинг водних об’єктів має значний вплив на їхній стан та на здоров’я людей. Якщо не буде моніторингу, то ми не зможемо ідентифікувати забруднювачі та покращувати системи очистки та зменшувати викиди. Вирішальне значення має міжнародна транскордонна співпраця, зокрема щодо адаптації та зменшення впливу зміни клімату. Якщо ми контролюватимемо забруднення, то зможемо мінімізувати ризики та запобігати потраплянню шкідливих речовин до води, а також не допускати екологічних аварій», — каже Нікола Єлінек.
І додає, що завдяки базі Директив ЄС, на які спирається законодавство Чехії щодо охорони води та захисту річок, ми зобов’язані регулярно звітувати про стан води. Таким чином моніторинг водних об’єктів стає кращим, і як результат, ми бачимо у своїй країні покращення якості води. Та окрім цього важливо також, що дані з цих моніторингів можуть дивитися всі люди, вони відкриті і доступні для всіх.
На останок дослідниця і представниця НГО «Арніка», Нікола Єлінек, підсумувала:
«Ми зможемо отримати хороший стан води тільки завдяки науковим знанням, сучасним технологіям та політичній волі, щоб в майбутньому забезпечити наступним поколінням хороший стан води».
Подивитися та завантажити презентацію Н.Єлінек
Запис воркшопу дивіться на нашому Ютуб каналі ТУТ>>
____________________________________________________
