Українська громадянська мережа. Різні промислові міста – однакові проблеми.
Все про повітря

Токсична спадщина: отруйні плями на карті Дніпропетровщини — про що говорили Марцела Чернохова та Олексій Ангурець у студії Dnipro.TV

У випуску програми «Контекст» на Dnipro.TV Марцела Чернохова, координаторка міжнародної програми «Чисте повітря для України» (організація Arnika, Чехія), та Олексій Ангурець, еколог і співзасновник Центру екологічного моніторингу, відверто розповіли про стан довкілля Дніпропетровщини та поділилися першими результатами чесько-українського проєкту  «Ідентифікація та визначення пріоритетів екологічного навантаження на довкілля в Дніпропетровській області». Дане дослідження надалі дозволить визначити ризики для довкілля і здоров’я людей в регіоні. Тема, яка стосується кожного мешканця регіону зокрема, і загалом всієї України — не десь у глобальному масштабі, а буквально під нашими ногами. 

Чому саме Дніпропетровщина?

Як зазначила Марцела Чернохова, чеська НГО Arnika працює в Україні ще з 2017 року. До повномасштабної війни фокус був на промисловому забрудненні повітря, особливо в регіонах на кшталт Харківського, Дніпропетровського, Запорізького. Після 2022 року пріоритети змінилися — увага змістилася на наслідки війни для довкілля та на допомогу громадам у поствоєнному відновленні.

«Це не лише про діагностику проблем, а й про реальні рішення. Ми працюємо з громадами, підтримуємо моніторингові центри й визначаємо потенційно забруднені локації, які потребують санації», — підкреслила координаторка проєкту.

відбір проб води

Олексій Ангурець пояснив структуру проєктної діяльності та окреслив три головні напрями роботи:

  1. Оцінка екологічних ризиків у громадах — як від війни, так і від історичного забруднення.
  2. Відновлення обласного Центру екологічного моніторингу, який зазнав зупинки через припинення фінансування.
  3. Ідентифікація й аналіз токсичних ділянок у Дніпропетровській області, зокрема з потенційною можливістю деконтамінації (очищення) цих ділянок.

«В рамках цього дослідження наприкінці 2024 року три місяці поспіль українські та чеські експерти визначали найбрудніші точки області та відбирали проби ґрунтів та води. За результатами досліджень буде створено план очищення ділянок з найкритичнішою екологічною ситуацією», — додав експерт з екології. 

База з 40 джерел забруднення: що знайшли?

У рамках проєкту «Ідентифікація та визначення пріоритетів екологічного навантаження на довкілля в Дніпропетровській області», ініційованого чеською організацією Arnika за підтримки Чеської агенції розвитку спільно з екологічною компанією DEKONTA  та українськими партнерами — ГО «Зелений світ», Центром моніторингу довкілля, Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією та екоінспекцією «Придніпров’я» — було створено базу з 40 потенційно небезпечних джерел забруднення на Дніпропетровщині (оскільки проєкт охоплює також Запорізьку область). З них після аналізу обрали 20 для польових досліджень. Згодом — 10 об’єктів, найбільш критичних, з урахуванням доступності, масштабу ризиків і загроз здоров’ю, — пройшли поглиблене обстеження. І саме ці дослідження дозволили відібрати дві «гарячі точки» для підготовки попередніх планів санації:

«Серед них — нелегальне звалище пестицидів біля Дмитрівки, де виявлено надвисокі концентрації  ДДТ і діоксинів, а також забруднена миш’яком ділянка поблизу Придніпровської ТЕС. Ми виявили діоксини навіть у курячих яйцях з приватного господарства», — розповіла Марцела Чернохова.

відбір проб ґрунтів 

Для забезпечення максимальної правдивості результати аналізів проводилися у сертифікованих лабораторіях у Чехії та Нідерландах. Таке рішення забезпечило неупередженість, дотримання європейських стандартів і міжнародне визнання результатів.

Водночас експерти наголосили: в Україні має з’явитися власна сучасна лабораторна база. Адже після війни постане виклик масового моніторингу та санації.

Аналізи відібраних проб показали разючі результати: у ґрунтах і осадах було зафіксовано значне перевищення вмісту арсену — зокрема, до 31,4 мг/кг при нормі 0,61 мг/кг. У воді та пробах з ділянок, які досліджувалися, виявили небезпечні органічні сполуки: поліхлоровані біфеніли (ПХБ), ізомери гексахлорциклогексану (γ‑HCH, α‑HCH, β‑HCH), а також ДДТ і його продукти розпаду. У деяких випадках рівні перевищували норму у сотні або навіть тисячі разів.

«Особливу тривогу викликали діоксини — у зразках яєць із приватного господарства, розташованого поруч із забрудненою територією, вміст перевищував нормативи ЄС у 2–3 рази. Це свідчить про реальну загрозу потрапляння токсичних речовин у харчовий ланцюг — а отже, і в організм людини», — додав Олексій Ангурець.

Чи це поодинокі випадки?

За словами обох експертів, це системна проблема, що бере початок ще з радянських часів, коли небезпечні речовини зберігалися безконтрольно, а технології були застарілими.

«Ми живемо поруч із цими речовинами десятиліттями. Вони залишаються у ґрунті, воді — і впливають на наше здоров’я досі», — зазначив Ангурець.

Марцела Чернохова навела приклад Чехії, де після комуністичного періоду було проведено загальнодержавне дослідження і створено державну програму очищення. І це той шлях, який має пройти і Україна.

Громади як ключ до екологічної відбудови

Зокрема у фокусі іншого паралельного проєкту «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів» місцеві громади. Як підкреслив Олексій Ангурець, більшість міжнародних програм зосереджені в Києві, натомість Arnika і Чисте повітря працюють безпосередньо «на землі», з людьми.

Візит до Іларіонівської громади Дніпропетровської обл., червень 2025 р.

«Ми бачимо ініціативи з громад, допомагаємо їх реалізувати й формуємо чітке бачення: що потребує першочергового реагування, а що може зачекати», — додав він.

Експерти розповіли також про сучасне польове обладнання, яке використовують для оцінки стану води, і про постійні виїзди до громад — нещодавно команда побувала в Херсоні на другу річницю підриву Каховської ГЕС, а також відвідала дві громади регіону Чорнобаївку та с. Посад-Покровське (детальніше про це читайте за посиланням).

А якби був мільйон?

І на завершення ефіру ведуча поставила риторичне запитання: на що б ви витратили мільйон євро? Відповідь була символічною:

«Частину витратили б на ширші технічні дослідження й проєкти санації, частину — на ініціативи самих громад, які знають краще, де їм болить найбільше», — зазначили Олексій Ангурець та Марцела Чернохова.

Екологічна безпека — це не абстракція. Це про наше повітря, воду, їжу і здоров’я. І відбудова України — це не лише бетон і скло, а й очищення від токсичного спадку минулого.

📍 Відео ефіру дивіться на Dnipro.TV

 

 Детальні результати дослідження забруднення незабаром буде опубліковане на сайтах «Чисте повітря для України» та Arnika.

Про нас

Програма "Чисте повітря для України" реалізується з 2017 року неурядовою організацією Arnika (Чеська Республіка) у співпраці з місцевими громадськими ініціативами з різних регіонів України за фінансової підтримки Transition Promotion Program Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Ви можете знайти більше інформації про нашу діяльність та можливості участі або поділитися з нами своїми думками, надіславши повідомлення на адресу info@cleanair.org.ua.

Координатори:

Партнери програми:

Донори:

Інформаційні партнери: