Другий день конференції «Україна – формування місцевої стійкості: відновлення, екологічна ремедіація та управління екологічними загрозами на рівні громад» розпочався із блоку, присвяченого управлінню та збереженню водних ресурсів України.
Марія Шпанчик, начальник Управління забезпечення водними ресурсами Державного агентства водних ресурсів України, зазначила, що Водна рамкова директива ЄС має бути реалізована в Україні у три етапи — до 2030 року. Одним із ключових питань стане впровадження податку на скид води, що дозволить більш ефективно регулювати водокористування.
Ян Слива, IPRAqua (Чехія)
Чеський експерт Ян Слива, який від початку повномасштабної війни понад два роки волонтерив в Україні, розповів про власний досвід роботи на півдні — в Одеській та Миколаївській областях. Він особисто бачив проблему нестачі якісної питної води.
За його словами, «необхідно розділити воду для пиття та технічних потреб», а щоб українці могли безпечно пити воду з-під крана, треба інвестувати близько 2–5 євро за кубічний метр. Водночас експерт наголосив на потребі співпраці громад задля створення єдиної системи водопостачання, що дозволить знизити витрати.
Оксана Коноваленко, кандидат географічних наук, керівниця напряму «Вода» у WWF-Україна, підкреслила:
«Просто поставити очисні споруди — це рішення “тут і зараз”, але воно тимчасове».
Оксана Коноваленко, кандидат географічних наук, керівниця напряму «Вода» у WWF-Україна, експерт з управління водними ресурсами
Серед причин пересихання річок вона назвала втрату зв’язку між заплавами й річками, через що ґрунт не зволожується, а ми втрачаємо екосистемні послуги, які забезпечує вода. Вона також звернула увагу на потребу утримувати воду в ландшафтах — через перехоплення дощової води, накопичення та повторне використання, зокрема в межах просторового планування.
Мар’яна Гінзула, кандидатка географічних наук, незалежна експертка з охорони водних ресурсів
Мар’яна Гінзула, кандидатка географічних наук, незалежна експертка з охорони водних ресурсів, порівняла використання підземних вод із «неконтрольованим забором крові у пацієнта», адже ці води є стратегічним запасом країни. Вона застерегла громади не розголошувати детальну інформацію про проблеми водопостачання (та інші), бо нею можуть скористатися вороги. «Вода у Миколаєві є!» — запевнила експертка, додавши, що навіть у складних умовах можна застосовувати інноваційні підходи, наприклад, уловлення вологи сітками, як це роблять в Африці.
Відходи: відповідальність і можливості
У блоці про управління відходами Сергій Березань, заступник начальника управління екології Дніпропетровської обласної ради, наголосив, що значна частина відповідальності за відходи покладена на громади — і це неправильно.
Він підкреслив необхідність морфологічного аналізу сміття, адже «інвесторів цікавлять лише потоки відходів понад 100 тисяч тонн», тому потрібен кластерний підхід.
Сергій Березань, заступник начальника управління екології та використання природних ресурсів виконавчого апарату Дніпропетровської обласної ради
Юлія Ореханова, промисловий еколог громадської спілки «Досить труїти Кривий Ріг», розповіла про пілотні проєкти з переробки відходів руйнувань, які вже реалізуються в Київській області.
Юлія Ореханова, промисловий еколог ГС «Досить труїти Кривий Ріг»
Представниця ГС «Український Альянс Нуль Відходів» Софія Сидоренко підняла тему стереотипів у поводженні з відходами, які заважають ефективному сортуванню.
Софія Сидоренко, ГС «Український Альянс Нуль Відходів»
А Владислав Михайленко, співзасновник платформи «Місто Майбутнього», поділився прикладом збору пластикових кришечок на підтримку ЗСУ, жартома додавши: «Якщо в нашу секту ввійдеш — уже не вийдеш».
Владислав Михайленко, співзасновник екоплатформи «Місто Майбутнього»
Енергоефективність і зелена енергетика
Фінальний блок другого дня конференції був присвячений питанням енергоефективності та розвитку зеленої енергетики громад.
Серед спікерів — Богдан Гулай (НУ «Львівська Політехніка», Helios Strategia), який представив кроки до енергетичної стійкості через розвиток сонячних проєктів та Ян Вавржик (Чеська національна мережа місцевих груп дії «Край серця»), який поділився чеським досвідом створення громадських енергетичних кооперативів.
Ян Вавржик, Ph.D., Чеська національна мережа місцевих груп дії (MAS Krajina srdce) – Місцева група дії «Край серця»
Та Тревор Ріс, який презентував проєкт CERU (Critical Energy Resilience for Ukraine), спрямований на підвищення енергетичної незалежності українських громад.
Богдан Гулай, к.т.н.,доцент НУ Львівська Політехніка керівник розвитку Західного Регіону України, Helios Strategia
Досвідом енергоефективних рішень поділилися й представники громад — Дмитро Екзархов (Іларіонівська ТГ), Володимир Сосуновський (Кушугумська ТГ), а також експерт ПРООН Денис Лех.
Володимир Сосуновський, голова Кушугумської ТГ
Дмитро Екзархов, голова Іларіонівської ТГ
Денис Лех, фахівець із розвитку потенціалу ПРООН
Другий день конференції став яскравим прикладом того, як екологічні, енергетичні й управлінські рішення можуть поєднуватися у спільну мету — сталий розвиток українських громад.
Більше фото у Галереї
