У Львові 30–31 жовтня 2025 року відбулася дводенна міжнародна конференція «Україна – формування місцевої стійкості: відновлення, екологічна ремедіація та управління екологічними загрозами на рівні громад». Захід організовано чеською неурядовою організацією Arnika, яка реалізує в Україні програму «Чисте повітря для України». Мета конференції — об’єднати експертів з ЄС та України для обміну найкращими практиками, які можна впроваджувати вже сьогодні, враховуючи виклики війни та майбутнього відновлення держави.
День перший: ризики, клімат і моніторинг
Понад 60 учасників — представники органів влади, науковці, екологічні експерти та очільники громад з усієї України та країн ЄС — зібралися, щоб обговорити ключові виклики екологічного відновлення.
Під час відкриття конференції з вітальними словами виступили Їржі Борцел, Генеральний консул Чеської Республіки у Львові, який підкреслив важливість підтримки України з боку Чехії та необхідність розвитку партнерства у сфері сталого розвитку, а також Франтішек Талір, заступник міністра охорони навколишнього середовища Чехії, який наголосив на спільній відповідальності європейських країн за подолання екологічних наслідків війни.
Учасники обговорювали оцінку екологічних ризиків війни, вплив підриву Каховської ГЕС, забруднення ґрунтів і вод та як все це пов’язано з кліматичними змінами на прикладі промислового Запорізького регіону, а також говорили про потребу у використанні супутникових технологій та дистанційного зондування Землі для моніторингу екологічних змін.
«Було дуже цікаво почути, як європейські громади вирішують проблеми довкілля на локальному рівні, — це саме те, чого потребують наші громади зараз», — зазначив один з учасників конференції.
Під час сесії «Управління якістю повітря» експерти обговорювали розвиток державної системи моніторингу, роль науки та громадських ініціатив. Так, приклад проєкту EcoCity продемонстрував, як громадські ініціативи можуть доповнювати державну систему екологічного моніторингу та підвищувати обізнаність мешканців щодо якості повітря. Також учасники конференції дізналися про систему моніторингу повітря у Львові, створену за підтримки фінських партнерів, яка є прикладом успішної міжнародної співпраці у сфері захисту довкілля.
Зокрема, Богдан Семененко, начальник Управління запобігання промисловому забрудненню, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, наголосив, що питання якості повітря поступово переходить до системного рівня державної політики. В Україні вже створено правові засади для розвитку національної системи моніторингу атмосферного повітря, а також налагоджується взаємодія між державними та громадськими ініціативами, зокрема мережами, що здійснюють незалежні вимірювання. Такий підхід дозволяє об’єднати дані, зробити їх відкритими для громадян і підвищити ефективність заходів зі зменшення забруднення.
Під час сесії, присвяченої управлінню екологічними ризиками, акцент було зроблено на потребі системної оцінки ризиків для довкілля та здоров’я населення, особливо в прифронтових і постраждалих регіонах. Експерти відзначали, що інтеграція ризик-менеджменту у планування розвитку територій дає можливість попереджати, а не лише ліквідовувати наслідки екологічних катастроф.
Завершив день блок про кліматичну політику, у якому підкреслювалася роль громад у зниженні викидів і адаптації до змін клімату. Йшлося про необхідність збереження зелених зон, розвиток міського кліматичного планування та впровадження проєктів енергоефективності.
Окрема увага була приділена зеленій реконструкції та стратегічному плануванню розвитку громад — зокрема, через досвід чеських місцевих груп дії (MAS) і застосування підходів LEADER/CLLD.
День другий: управління водними ресурсами
Другий день конференції був присвячений темі управління та збереження водних ресурсів України.
Начальниця Управління забезпечення водними ресурсами Марія Шпанчик (Державне агентство водних ресурсів України) наголосила, що Водна рамкова директива ЄС має реалізуватися в Україні у три етапи до 2030 року. Серед важливих напрямів — запровадження податку на скид води як інструменту відповідального користування ресурсами. Чеський експерт Ян Слива, який понад два роки працював волонтером в Україні, поділився досвідом із південних регіонів:
«Я бачив, як люди змушені купувати воду для пиття, бо водопровідна не придатна. Україна потребує системи, де вода для пиття і для технічних потреб розділені. Це можна зробити, якщо громади об’єднаються і створять спільну інфраструктуру».
Експертка з управління водними ресурсами, керівниця напряму «Вода» у WWF-Україна Оксана Коноваленко наголосила, що очисні споруди — це лише короткострокове рішення. Основна проблема — втрата природних зв’язків між річками та заплавами, через що ґрунт не отримує зволоження, а екосистеми втрачають здатність забезпечувати життєво необхідні послуги.
«Дуже глибокі виступи, які змушують замислитися, що відновлення — це не лише техніка, а насамперед взаємодія природи й людини»,— відзначила учасниця конференції у своїй анкеті зворотного зв’язку.
Окремим фокусом другого дня конференції стали управління відходами та розвиток зеленої енергетики, які сьогодні безпосередньо пов’язані з питаннями відновлення та енергетичної безпеки громад.
Учасники відзначали, що громадам потрібна чітка державна політика та міжмуніципальна співпраця — адже більшість завдань, як-от поводження з відходами руйнувань, біовідходами чи електротранспортом, фактично покладено на місцевий рівень без належної підтримки.
Загалом тема управління відходами залишається однією з найгостріших для українських громад. Обговорювалися як законодавчі новації, так і практичні кроки для впровадження роздільного збору, переробки та компостування. Експерти підкреслили, що успішні приклади — насамперед там, де громади поєднують інфраструктурні рішення з просвітницькою роботою, а бізнес долучається до відповідального поводження з упаковкою. Водночас учасники відзначили потребу в дієвих економічних інструментах, які б стимулювали зменшення утворення відходів на джерелі.
Під час блоку, присвяченого енергетичній трансформації, ключовою темою стало зменшення залежності громад від централізованих джерел постачання та пошук локальних, відновлюваних рішень. Представники муніципалітетів і експерти ділилися досвідом розвитку сонячних та біоенергетичних проєктів, створення енергетичних кооперативів і систем енергоменеджменту. Прозвучала спільна думка, що саме децентралізація енергетики підсилює стійкість громад — як у воєнний час, так і в умовах відновлення. Енергетичні проєкти на основі сонячних станцій, біогазу та енергоефективних рішень показують, що громади можуть не лише зменшити витрати, а й зміцнити власну стійкість і економіку.
Загальна тенденція, яку підкреслили спікери, — перехід від фрагментарних екопроєктів до системного екологічного управління, у якому вода, відходи, енергія та клімат розглядаються як взаємопов’язані елементи сталого розвитку.
Відгуки учасників: практичність, натхнення і запит на продовження
За результатами анонімного анкетування, більшість учасників високо оцінили теми та спікерів конференції. Багато хто відзначав практичну користь прикладів із Чехії й досвіду втілення пілотних проєктів в українських громадах. Також учасникам було важливо налагодити «живі контакти» між громадами, які шукають рішення для відбудови. Що зазначали представники громад у своїх відгуках:
«Захід перевершив очікування. Дуже цінно, що обговорення були не лише теоретичними, а й практичними».
«Хотілося б більше подібних зустрічей — це стимулює діяти на місцях», — ділилися враженнями учасники конфреенції.
Серед пропозицій як покращити зміст майбутніх заходів та конференцій — додати більше кейсів із промислових регіонів, практичні виїзди на місця, а також розширити тематику кліматичної адаптації.
Висновки: шлях до стійкості через партнерство
Дводенна конференція показала, що екологічна стійкість громад — це не лише питання технічних рішень, а й партнерства, довіри та обміну досвідом.
Ключові тенденції, озвучені експертами, свідчать:
Україна потребує системного підходу до оцінки екологічних ризиків війни,
необхідно інтегрувати європейські стандарти моніторингу повітря, води та ґрунтів,
розвиток мережевої співпраці громад може стати фундаментом для сталого післявоєнного відновлення.
Організатори з Arnika наголосили, що конференція стала початком нової фази співпраці між українськими громадами та європейськими партнерами, зокрема у сферах кліматичної адаптації, управління водними ресурсами та зеленої реконструкції територій.
У планах — поглиблення діалогу та створення платформи для обміну практиками між громадами України, Чехії та інших країн ЄС.
Більше фото у Галереї
