У середу, відбулася презентація звіту неурядових організацій «Успіхи та виклики у дотриманні принципів Оргуської конвенції у часи війни» (2021-2024 рр). Захід зібрав експертів, представників органів влади, громадські організації та активістів, зацікавлених у питаннях екологічної інформації, участі громадськості та доступу до правосуддя у сфері довкілля.
Нагадаємо, що звіт підготували МБО «Екологія–Право–Людина» (ЕПЛ), яка відіграла провідну роль у моніторингу виконання Оргуської конвенції, спільно Агенцією регіонального розвитку Запорізької області та партнерами з громадського сектору.
Ознайомитися і завантажити звіт можна за посиланням ТУТ>>
Досягнення у сфері екологічної інформації
Єлизавета Алексєєва, керівниця інформаційно-аналітичного відділу “Екологія-Право-Людина” (ЕПЛ), підкреслила, що Україна демонструє один із найвищих рівнів імплементації Оргуської конвенції у країнах пострадянського простору. Значним стимулом стало ухвалення Закону «Про доступ до публічної інформації» у 2011 році, який суттєво покращив прозорість та відкритість процедур. Алексєєва наголосила:
«В Україні строк розгляду запиту становить лише п’ять робочих днів — такої норми немає у більшості країн, навіть у ЄС. Це одна з причин, чому українська модель доступу до екологічної інформації є однією з найпрогресивніших у регіоні».
Особливо важливою є норма, що зобов’язує не лише державні органи, а й приватні компанії надавати екологічну інформацію за запитом, що підтверджено практикою Верховного Суду.
Попри повномасштабну війну, Україна продовжила рух уперед у сфері екологічної інформації. Серед досягнень — запуск національної екологічної платформи «ЕкоСистема», реалізація Національного реєстру викидів і перенесення забруднювачів (РВПЗ), електронні реєстри ОВД та стратегічної екологічної оцінки (СЕО), а також законодавче врегулювання інтегрованих екологічних дозволів.
«ЕкоСистема значно спростила доступ до екологічної інформації. Система не ідеальна, але це реальний прорив», — зазначила Алексєєва.
Водночас залишаються системні виклики: через воєнний стан підприємства можуть не подавати екологічну звітність до РВПЗ без відповідальності, а доступ до угод про користування надрами та угод про розподіл продукції фактично відсутній. Деякі електронні реєстри потребують електронного підпису, що обмежує відкритий доступ громадськості.
Участь громадськості та нормативні ризики
Юрисконсультка ЕПЛ Соломія Баран представила аналіз змін у сфері участі громадськості у 2021–2024 роках. Вона підкреслила, що певні обмеження були запроваджені під приводом воєнного стану, але часто були непропорційними:
«Попри воєнний стан і необхідність швидких рішень, ми бачимо непропорційні обмеження участі громадськості, зокрема виведення цілих видів діяльності з-під процедури ОВД».
Серед ключових проблем — скорочення строків громадського обговорення, виведення відновлювальних робіт, енергетичних об’єктів та виробництва вибухових речовин із-під ОВД, відсутність механізмів участі громадськості у новому законі «Про управління відходами» та зловживання «експериментальними проєктами», які дозволяють обходити закон.
«Експериментальні проєкти стали способом уникати ОВД. Хоча закон чітко визначає сфери, де експерименти можливі, ми бачимо зловживання — зокрема у сфері управління відходами та навіть відновлення Каховської ГЕС», — підкреслила експертка.
Виступ торкнувся і масштабних змін до містобудівного законодавства, прийнятих після 2022 року. Соломія наголосила, що окремі документи — наприклад, програми комплексного відновлення — виведено з-під СЕО, хоча вони суттєво впливають на територіальний розвиток. При цьому для них передбачено лише громадське обговорення, але відсутність стратегічної оцінки створює нормативні прогалини.
Соломія Баран навела практичні кейси, які демонструють порушення процедур участі громадськості. Наприклад, у Кам’янському підприємство «Рокобан» ігнорувало громадські коментарі, що стало підставою для судового скасування висновку ОВД. На Свидовці громадськість вводили в оману різними назвами детальних планів території, а на Полонині Руна будівництво вітрової електростанції триває попри судові спори.
«Ми бачимо, як суб’єкт господарювання ігнорує дозвільні процедури, а громадськість позбавляється впливу на рішення, які стосуються особливо цінних територій», — зазначила Баран.
Доступ до правосуддя
Керівниця юридичного відділу ЕПЛ Ольга Мелень-Забрамна окреслила складність доступу до правосуддя у сфері довкілля, наголосивши на важливості адміністративного оскарження та позасудових процедур. Вона підкреслила, що це не обмежується формальним доступом до суду у справах про порушення права на інформацію чи участь громадськості, а охоплює також право на оскарження дій або бездіяльності державних органів. Як зазначає Мелень-Забрамна, «правосуддя стосується не тільки фактичного доступу до правосуддя, але й позасудових процедур адміністративного оскарження рішень дій чи бездіяльності державних органів, які впливають на навколишнє середовище». Вона наголосила, що хоча певні аспекти цієї статті працюють в Україні, існують серйозні прогалини у сфері адміністративного оскарження:
«Для багатьох рішень різних державних органів адміністративне оскарження майже не існує. Наприклад, ми не можемо оскаржити висновок ОВД у адміністративному порядку, особливо якщо його видав Мінекономіки чи Міндовкілля».
Нова система адміністративних процедур, запроваджена у 2022 році, покликана усунути ці недоліки та забезпечити ефективне позасудове оскарження дій державних органів, хоча ефективність цієї системи ще потребує оцінки.
Разом із тим вона відзначила позитивні зміни, пов’язані з розвитком електронного судочинства та онлайн-участю в судових процесах, що дозволяє адвокатам та активістам ефективно захищати права на екологічну інформацію та контроль за довкіллям.
Серед позитивних змін експертка відзначає розвиток електронного судочинства та автоматизацію процесів. «Це дуже важливо, що можна брати участь у судових засіданнях онлайн, замовляти відеоконференції і не ризикувати фізичною присутністю», — пояснює вона. Ця система дозволяє адвокатам та активістам з різних регіонів України ефективно відстоювати права на захист довкілля, економлячи час і ресурси.
Водночас практика застосування судових заходів для забезпечення позову (injunctions) залишається слабкою.
Збір інформації та методологічні зауваження
Аскад Ашурбеков, голова Агенції регіонального розвитку Запорізької області, поділився результатами дослідження щодо доступу до правосуддя, підкресливши складність збору даних серед судів, органів влади та громадських організацій у воєнний час. Він пояснив, що запити надсилалися через офіційні канали, і попередньо були побоювання щодо рівня відгуку.
«З 1061 громади, на яку відправили запит, змістовані відповіді надійшли лише від 58. Багато контактів виявилися неактуальними, електронні адреси або телефони були некоректні», — зазначив Ашурбеков.
Ситуація з судами була значно кращою: зі 108 запитаних установ відповіли 78, хоча частина судів з Донецької та Луганської областей через військові обставини не могла надати дані. Щодо екологічних установ та департаментів, з 39 надійшло 30 відповідей, а з громадських організацій, які працюють у сфері екології, лише 7 із 32. Ашурбеков підкреслив, що отриманий масив інформації став основою для подальшого аналізу екологічними фахівцями, і, попри труднощі, дослідження дало «достатньо непогану картинку з поля».
При цьому під час обговорення Звіту Максим Сорока, голова ГО «Довкола», звернув увагу на обмеження звіту: відсутність коментарів громадськості, неповний аналіз поширення дезінформації та недостатню прозорість методології.
«Це здивувало, бо екозагроза з травня цього року поширює застарілі дані, на що звертали увагу багато організацій», — підкреслив Сорока.
Також він звернув увагу на недостатню прозорість методології: у звіті не було чітко визначено, які саме громадські організації були опитані, і які відповіді надано, що ускладнює оцінку правдивості результатів. Він закликав у передмові до звіту додати обмежені застереження щодо застосування його висновків і рекомендацій, наголошуючи на важливості публічності та прозорості даних для об’єктивної оцінки стану доступу до правосуддя у сфері екології.
Представники ЕПЛ відповіли, що звіт обмежувався рамками дослідження та доступними контактами, а драфт-звіт є робочим документом, що стимулює дискусію та подальший розвиток теми.
Олексій Ангурець, експерт з кології програми «Чисте повітря для України», підкреслив, що підбір організацій для опитування відбувався за принципом видимості та наявності контактів у публічному просторі. Було відібрано 30 організацій, ще дві додала Арніка, і по цьому пулу проводився збір інформації. Він зазначив, що ідеально охопити всі організації неможливо через обмежену видимість деяких з них і через специфіку комунікації з громадським сектором.
«Відгук від судових установ на рівні 85%, а від громадських організацій — лише 25%. Це типовий показник. Драфт-звіт відображає позиції авторів і не претендує на повне охоплення всіх кейсів та досвіду, але обговорення важливе для розвитку відкритості, прозорості та залучення громадськості до екологічного моніторингу», — пояснив Олексій Ангурець.
У підсумку, Україна досягла значного прогресу у сфері екологічної інформації, участі громадськості та доступу до правосуддя навіть у складних умовах воєнного часу. Водночас залишаються виклики, пов’язані з недостатнім часом для обговорень, формальним підходом до врахування коментарів, обмеженим доступом до інформації про надра та ефективністю адміністративного оскарження. Експерти погодилися, що подальший розвиток повинен спиратися на прозорість, цифровізацію, активне залучення громадськості та навчання державних службовців.
Відеозапис заходу можна переглянути на нашому Ютуб-каналі ТУТ>>
Захід організовується чеською неурядовою організацією «Арніка» в рамках програми «Чисте повітря для України», що фінансується Міністерством закордонних справ Чеської Республіки в рамках Програми Transition.
