3 грудня відбулася онлайн-презентація «Якість повітря в Україні, погляд з космосу: до та під час повномасштабного вторгнення», під час якої представник компанії World from Space представив оновлене дослідження про вплив війни на забруднення атмосферного повітря в Україні. Подія зібрала 157 учасників — представників громад, екологів, органів місцевого самоврядування та медіа. Захід організували спільно програма «Чисте повітря для України» та Центр екологічного моніторингу за сприяння чеської НУО «Арніка» за підтримки Чеського агентства розвитку та програми Transition.
Мета презентації — показати, як зміни в економіці, промисловості та мобільності населення, спричинені війною, проявляються в атмосфері. Дослідження аналізує концентрації тропосферного діоксиду азоту (NO₂) — показника, який чітко відображає інтенсивність транспортних потоків, роботи ТЕС, промислових підприємств та міської активності.
Відео презентації можна переглянути на нашому Ютуб каналі>>
Супутникові дані як нова основа для моніторингу довкілля
У вступному слові координаторка програми «Чисте повітря для України», Марцела Чернохова наголосила:
«У Арніці ми вважаємо важливим ділитися знаннями та ноу-хау. Ми системно та науково показуємо ситуацію з фактами».
Марцела додала, що «Чисте повітря для України» концентрує увагу на промислових забрудненнях, збитках українському довкіллю від російської агресії та повоєнного відновлення. Наразі ж «Арніка» в Україні втілює кілька проєктів. Здебільшого вони реалізовуються в Дніпропетровському та Запорізькому регіонах, і частково в Херсонській і Харківській областях. Найголовніші з них – це «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів» та «Посилення екологічного моніторингу Дніпропетровської області під час воєнного конфлікту».
Експерт з екології та заступник директора КП «Центр екологічного моніторингу», Олексій Ангурець підкреслив, що супутниковий моніторинг відкриває нові можливості для екологічної оцінки:
«Технології відкривають нові можливості, зокрема супутникові дані. Вони дають краще розуміння того, чим ми дихаємо. Наступні кроки — це управління якістю повітря та прогнозування. Світ має бачити ризики, які несе війна, і тиснути на агресора, бо росія знищує не тільки українців та Україну, але й довкілля», — сказав він.
Актуальність цього підходу зростає у воєнний час: доступ до багатьох промислових та енергетичних об’єктів обмежений, а звичайні системи моніторингу можуть бути пошкоджені або втрачати дані через перебої електропостачання. Тому супутникові вимірювання стають одним із найстійкіших джерел інформації.
Про дослідження: що вимірювали і навіщо
Презентоване дослідження — уже третє, яке World from Space присвячує якості повітря в Україні. У 2021 році компанія аналізувала вплив промислових викидів та COVID-19, а у 2023 році — зміни рівня NO₂ в перші місяці після початку повномасштабної війни. Нинішній звіт, презентований 3 грудня, розширює попередні висновки на дані за 2023–2024 роки.
Мета дослідження — оцінити, як змінилася якість повітря в Україні до та під час вторгнення, з особливим акцентом на динаміці тропосферного NO₂. Аналіз охоплює великі міста, вугільні електростанції та металургійні комбінати, щоб показати вплив війни на різні типи територій. Дослідники прагнуть надати незалежні докази екологічних і соціальних змін, спричинених вторгненням.
Основним джерелом інформації став супутник Sentinel-5P програми Copernicus. Його спектрометр TROPOMI, який має роздільну здатність 5,5 × 3,5 км і дозволяє відстежувати зміни на рівні міст та промислових зон. Він щоденно вимірює концентрації атмосферних компонентів, включно з NO₂. Для аналітики команда поєднувала супутникові вимірювання з відкритими даними OpenStreetMap та Global Energy Monitor, а обробку здійснювала в Google Earth Engine та Python.
Дослідження порівнює чотири періоди: довоєнний (2018, 2019, 2021) і три роки війни — 2022, 2023 та 2024. Для аналізу обирали міста з населенням понад 100 тис. осіб та буферні зони навколо промислових об’єктів. Водночас автори враховують вплив метеорологічних умов, які також можуть змінювати концентрації NO₂.
Ознайомитися і завантажити дослідження можна за посиланнями:
Експерт World from Space, старший аналітик даних Матуш Грнч’яр представив результати роботи над супутниковим аналізом NO₂ за період із 2018 до 2024 року.
Грнч’яр пояснив вибір NO₂ як ключового показника:
«Ми використовуємо NO₂ як один із найточніших індикаторів змін у транспорті, енергетиці та промисловості. Супутникові дані дозволяють побачити вплив війни навіть там, де наземний моніторинг неможливий або небезпечний. Довоєнна картина відображає міські та промислові центри».
Адже діоксид азоту — це забруднювач, який чітко відображає людську активність: транспорт, енергетику, важку промисловість, виробництво сталі, роботу газових котлів. Саме тому NO₂ є одним з найточніших індикаторів змін у навантаженні на атмосферу під час війни.
Як війна «перемалювала» карту забруднення повітря
2022 рік: обвал промисловості та міської активності
Перший рік вторгнення показав різке падіння NO₂ у більшості регіонів України — особливо в Київській, Дніпропетровській, Харківській, Донецькій та Запорізькій областях. Масова міграція, руйнування підприємств та перебої в роботі ТЕС спричинили рекордно низькі значення.
Одночасно супутник зафіксував локальні зростання — уздовж південно-східного кордону, на частині окупованих територій, а також у північно-східних прикордонних регіонах. Це може бути пов’язано з військовою логістикою РФ, роботою техніки та зміною потоків енергії.
2023 рік: часткове відновлення, але з великими обмеженнями
У Києві у 2023 році видно часткове повернення активності — зростання концентрацій на півночі міста. Утім, південь столиці показує значне зниження через удари по Трипільській ТЕС, яка перестала працювати.
На Донеччині та Луганщині концентрації залежать від боїв, переміщення військових частин і руйнування інфраструктури. У районі Курахівської ТЕС спостерігається різке зменшення після обстрілів.
«Зменшення пов’язане з обстрілами Курахівської електростанції. У південній частині Києва ми бачимо зниження NO₂ – це пов’язано із закриттям Трипільської ТЕС, яка була обстріляна кілька разів», – пояснив Матуш Грнч’яр.
2024 рік: змішана картина з локальними піками
У 2024 році на мапі видно:
зростання NO₂ у Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях,
що свідчить про певне повернення промисловості та збільшення використання генераторів,
а також локальні зниження в Бурштині, Макіївці та окремих частинах Києва, пов’язані зі зупиненням ТЕС або руйнуванням об’єктів.
Промислові об’єкти: де війна зупинила викиди, а де їх збільшила
Вугільні ТЕС
У 2022 р. найбільші падіння NO₂:
Запорізька ТЕС — (–33%)
Вуглегірська ТЕС — (–33%)
Краматорська ТЕС — (–31%)
Додаткові різкі зниження через обстріли:
Курахівська ТЕС
Трипільська ТЕС
Бурштинська ТЕС
Ладижинська ТЕС
Зуєвська ТЕС
Це наслідок руйнувань або зупинки роботи через атаки РФ.
Металургія
«АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Запоріжсталь» також показали падіння NO₂ — відповідно –20% та –17%.
У Маріуполі викиди зникли повністю через окупацію і знищення заводів.
Натомість на окупованих територіях РФ збільшує активність:
Донецький МЗ,
Юзівський МЗ,
Алчевський МК (усі контролює РФ).
Що це означає для України: аналітичні висновки
Супутникові дані дозволяють об’єктивно оцінити екологічні наслідки війни, навіть коли наземні датчики знищені або не працюють.
Обвал NO₂ у 2022 році — це не покращення якості повітря, а наслідок руйнування інфраструктури, міграції населення та падіння економіки.
Зміни 2023–2024 років демонструють нерівномірне відновлення, залежне від бойових дій і відновлення енергетичних та промислових об’єктів.
Зростання викидів на окупованих територіях свідчить про відновлення або перенесення промислової діяльності Росією.
Дані можуть бути корисними для:
екологічних оцінок у процесі відбудови,
міжнародного тиску на РФ,
документування екологічних злочинів та потенційних репарацій.
Завантажити та переглянути презентацію Матуша Грнч’яра:
Під час онлайн-презентації учасники поставили низку запитань авторам дослідження, на які відповіли Матуш Грнч’яр та Олексій Ангурець.
Перш за все слухачів цікавило, чи можуть зібрані супутникові дані становити ризик безпеці та бути використаними агресором.
Олексій Ангурець пояснив:
«Це попередні дані, тут немає свіжої інформації, яка б могла віддзеркалювати поточну ситуацію. Використовувалися відкриті джерела. Тому все робилося без порушень можливих заходів безпеки».
Матуш Грнч’яр додав:
«Ми використовували дані, які були у відкритому доступі. Будь-хто може піти і завантажити їх. Крім того, потрібен досвід, щоб зрозуміти ці дані і їх проаналізувати. Тому я не бачу тут проблеми безпеки».
Також пролунало питання щодо того, чи можна за супутниковими спостереженнями побачити вплив вибухів на атмосферне повітря. На це Матуш Грнч’яр відповів:
«Ми намагалися це оцінити в попередньому звіті, у 2023 році, коли хотіли сфокусуватися на вибухах, але дійшли висновку, що ми не можемо цього охопити. Супутник не вимірює концентрацію близько до поверхні землі».
Далі учасники запитали про інформацію щодо твердих частинок ТЧ10, ТЧ5 і ТЧ2,5, які є ключовими у вимогах директив ЄС. Матуш Грнч’яр пояснив:
«Такі дослідження дійсно були. У першому нашому звіті за 2021 рік, коли ми фокусувалися на якості повітря, ми брали до уваги різні джерела. У тому числі й ТЧ10, і ТЧ2,5. Звіти були опубліковані онлайн. Також ми робили звіти для Казахстану та Грузії».
Окремо порушили питання про використання карт NO₂ та даних про пожежі для документування екологічних злочинів і майбутніх репарацій.
Олексій Ангурець зазначив:
«Ми тільки презентуємо ці дані, але відкриті для поширення і роботи з тими, хто хоче їх використати у майбутньому. Документування воєнних злочинів і репарацій – доволі складне питання. У 2022 році Екологічна інспекція створила штаб для фіксування злочинів. Але відсутність інструментального моніторингу на місцях не дає можливості піти в міжнародні суди з фактами. Може, щось зміниться у майбутньому».
Отримані результати демонструють, що супутникові дані залишаються важливим інструментом для розуміння екологічних наслідків війни та можуть стати основою для подальших наукових і прикладних розробок. Завдяки даним можна побачити наскільки масштабно війна змінює екологічний ландшафт України, та підтверджують необхідність посилення моніторингу якості повітря в усіх регіонах країни.
