Чесько-українська команда експертів вивчає вплив забрудненого повітря на навколишнє середовище в Україні. Для цього вони проаналізують 90 зразків ґрунту і донних осадів з п’яти великих промислових міст, що дозволить отримати точні дані про рівень забруднення. Україна страждає від серйозного забруднення повітря, яке призводить до десятків тисяч передчасних смертей на рік. Очікується, що результати будуть опубліковані восени.
Чеська екологічна організація Арніка у партнерстві з українською екологічною організацією Екодія допомагають низці місцевих ініціатив. Експерти Вищої школи хімічної технології (Прага, Чеська Республіка) проаналізують зразки піску з дитячих майданчиків, а також донних осадів, що дозволить отримати унікальні дані про вплив забрудненого повітря на навколишнє середовище в містах. Такі дослідження ніколи не проводились в Україні, тому немає достовірних даних про серйозність проблеми.
«В Україні відсутні надійні незалежні лабораторії, і забруднення навколишнього середовища є чутливою темою. Основними винуватцями є підприємства, що належать напівдержавним компаніям, місцевим олігархам або світовим корпораціям. Одночасно вони є основними роботодавцями. Ось чому ми боїмося, що будь-які дослідження, проведені нашими органами влади або місцевими лабораторіями, можуть бути заангажованими. Наявність іноземних партнерів гарантує незалежні результати,” – пояснює координаторка київської неурядової організації Екодія,Тамара Харчилава.
“Кривий Ріг в даний час є одним з найбільш забруднених місць в країні”, – констатує Анна Амбросова з організації “Досить труїти Кривий Ріг”. Місто часто називають “Сталевим серцем України”, оскільки більшість всіх українських залізних руд видобувається тут. Місцевий металургійний завод АрселорМіттал Кривий Ріг, належить до глобальної корпорації, що є найбільшим виробником сталі у світі та одним з головних винуватців забруднення повітря у Кривому Розі.
Багато підприємств, про які йде мова, належать або контролюються найбагатшими людьми України – наприклад, Віктором Пінчуком або найбагатшим з них – Ринатом Ахметовим. Завдяки своєму холдингу “Група Метінвест” Ахметов контролює, серед іншого, четверту за величиною металургійну компанію в Україні “Запоріжсталь”, а також металургійний комбінат у Маріуполі, Дніпровську теплову електростанцію та шахти у Кривому Розі.
Максим Бородін, депутат Маріупольської міської ради (політичної партії “Сила народу”), організовує серію публічних заходів з 2012 року для того, щоб підштовхнути представників “Метінвесту” до суттєвого поліпшення ситуації на Маріупольскому МК ім. Ілліча. Зрештою, їм це вдалося. “В даний час відбувається загальна реконструкція та монтаж сучасної системи газоочисних споруд. Проте ті ж застарілі частини підприємств все ще працюють в повному обсязі “, – нарікає Бородін.
Відчайдушні протести громади зрозумілі. Забруднене повітря викликає серйозні проблеми з зі здоров’ям, як довели активісти з Харкова, що проживають біля ТОВ “Термолайф” та “Коксохім”. Порівнюючи медичні записи, пенсіонерка Олена Решетко виявила зв’язок між широкомасштабним виникненням бронхітів, астми та раку серед місцевого населення (4).
Сумна статистика щодо смертності, через забруднення
Україна страждає від одного з найвищих рівнів забруднення повітря в світі. Проби піску і донних відкладень дозволять отримати більш детальну інформацію про смертельно небезпечну проблему. Згідно з даними ВООЗ, щороку в Україні реєструється близько 60 000 смертей від забруднення повітря. Заводи важкої промисловості, часто побудовані майже сто років тому і з незначною кількістю екологічних покращень на сьогоднішній день, в значній мірі винні в тому, в забрудненні повітря в українських містах.
“Зібрані зразки будуть проаналізують на вміст важких металів та органічних забруднювачів. В дослідженні ми спробуємо з’ясувати, наскільки забруднене повітря впливає на загальний стан навколишнього середовища в промислових містах”, – пояснює Мартін Скальський, виконавчий директор Центру підтримки громадян Арніка. Дослідження проводиться на кошти програми Транзішн, яку провадить Міністерство іноземних справ Чеської Республіки.
ФОТОГАЛЕРЕЯ: Чеські експерти досліджують вплив забруднення повітря на навколишнє середовище в Україні
Примітки для редакторів:
(1) П’ять найбільших промислових міст України
Не тільки місто Дніпро, але майже вся Дніпропетровська область значно забруднена. Екологічна ситуація в регіоні характеризується як кризова. Викиди в повітря перевищують одну тонну на рік. У регіоні переважають гірничодобувна промисловість; концентрація заводів у регіоні дуже висока, а рівень екологічної безпеки обладнання та систем очищення надзвичайно низький. Читати далі…
Жителі міста Харкова протягом багатьох років страждали від надмірного забруднення повітря. Найбільш – мешканці Новобаварського району в західній частині міста. Два найбільших забруднювачі розташовані в долині при злитті річок Уди та Лопані: Харківський коксохімічний завод, побудований у 1930-х роках з технологією, яка на даний момент надзвичайно застаріла, і завод “Термолайф” з виробництва мінеральної вати, введений в експлуатацію в 2006 році. Обидва заводи мають одного й того самого власника. Читати далі…
Місто Кривий Ріг – довжиною майже 100 км, але шириною всього 20 км, вважається найдовшим містом Європи. Його також називають “Сталевим серцем України”. Історично місто було пов’язане з металургією та видобуванням заліза. У 1934 році було побудовано Криворізький металургійний завод. Його було приватизовано вперше в червні 2004 року, а потім продано у червні 2005 року корпорації МітталСтіл. У 2007 році завод був перейменований в “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Читати далі…
У Маріуполі більше 50 великих підприємств, і проживає 462 тис. мешканців, що надзвичайно вразливі до забруднення повітря, і, економічно, залежать від єдиного олігарха, Рината Ахметова, який володіє майже всією маріупольською промисловістю. Ахметов – найбагатша людина в Україні. Він є основним акціонером Групи Метінвест – вертикально інтегрованої української групи металургійних компаній та власником двох найбільших металургійних підприємств в Україні, обидва розташовані в Маріуполі: “Азовсталь” та Маріупольський МК ім.Ілліча. Побудовані в радянські часи, на початку 1930-х років, обидва заводи надзвичайно застаріли, і не дотримуються норм екологічної безпеки. Читати далі…
Запоріжжя є одним з найбільших промислових центрів України з часів Радянського Союзу. Завдяки наявним запасам вугілля, залізної руди та марганцю, працюють машинобудування, важка промисловість, металургія, хімічна промисловість, автомобільне виробництво та виробництво авіадвигунів. Промислова частина Запоріжжя розташована на північному сході міста, житлові райони на півдні. Радянські інженери не зважали на напрямок вітру, тому вітри з північного сходу регулярно несуть шкідливі речовини безпосередньо в житлові райони. Читати далі…
(2) За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна посідає перше місце по смертності від забруднення повітря на душу населення, у 2012 році – 120 випадків смерті на десять тисяч жителів. Китай наводить список ВООЗ щодо смертельного забруднення атмосферного повітря (Theguardian.com)
(3) Світова асоціація виробників сталі: Oсновні країни-виробники сталі в 2016 та 2017 роках (Worldsteel.org)
(4) Разом з іншими активістами Олена Решетко звернулася до офіційних статистичних даних харківських клінік щодо різних видів хвороб дорослих та дітей у 2010, 2011, 2012 та 2013 роках, а потім вивчила ситуацію в різних частинах міста. Порівнявши Харківську клініку №22 у Червонозаводському районі (примикає до Жовтневого району, де розташовані Харківський коксохімічний завод і Термолайф) з Харківською клінікою № 9, розташованою в 10 км від заводів, виявилося, що виникнення від легеневих та бронхіальних захворювань у дорослих майже в 3078 разів вище, ніж у районі далеко від міста. Для інших захворювань ця різниця вища в 15-20 разів.
“Люди тут не можуть покладатися на владу, на міністерство чи екологічну інспекцію. Але я хотіла зрозуміти, що відбувається в моєму районі, і що саме нас вбиває. Тому я вирішила використати свої навички бухгалтерського обліку,“ – розказує Олена Решетко, гортаючи величезну теку довгострокових досліджень. Читати далі…
