ЖЕНЕВА / ПРАГА – Із зростанням урбанізації в європейських країнах якість життя в міських районах і стійкість генерального планування міст набувають ключового значення. Конфлікт між приватними і суспільними інтересами особливо характерний для великих міст. Схожа боротьба за громадські простори і доступне житло відбувається в Празі, Белграді та Києві. З нагоди двадцятої річниці Орхуської конвенції (1), (2) неурядові організації звертають увагу на нестійкість пріоритетів інтересів інвесторів і девелоперів і закликають уряди краще захищати право на життя в здоровому довкіллі (3).
Презентації супутніх заходів щодо сталого розвитку міст:
https://english.arnika.org/events/environmental-democracy-sustainable-spatial-planning
«Втрата зелених і громадських зон та загроза історичної спадщини через величезне зростання приватної забудови особливо сильно шкодить містам Центральної та Східної Європи, а також містам колишнього Радянського Союзу. Нормативні положення в цих регіонах в більшості випадків слабкшііше, а робота правоохоронних органів гірша. Нерегульований ринок житла викликає високий попит на нерухомість, що призводить до недоступності житла для жителів з низькими доходами. Незважаючи на заклики, місцева влада не може забезпечити соціальну і екологічну стійкість міст, а недостатня участь громадськості посилює кризу», – вважає Вацлав Орцігр з празької неурядової організації Arnika.
Чеська столиця не може затвердити новий генеральний план з 2008 року. Протягом 13 років жителі виступали проти прийняття документа, який, на їхню думку, поставив би місто на відкуп інвесторам. Однак через відсутність регулювання комерційні будівлі зводяться з року в рік. Ціни на житло за останні п’ять років зросли майже вдвічі (4).
Белград стикається з аналогічними проблемами. «Зацикленность сербського уряду на капітальні вкладення призвела до того, що девелоперські проєкти стали з’являтися по всьому місту. Опитування громадської думки (5) показує, що більше 50% белградцев згодні з тим, що місто розвивається відповідно до приватних інтересів впливових людей. Житло приблизно 70% населення Белграда має підтримуватися державою у зв’язку з їх соціально-економічним становищем. Але насправді державним є менш 1% житла. У той же час лише 5% населення Сербії купують нерухомість, при цьому 84% з них розплачуються готівкою. Це лякає», – каже Іва Чукич з сербської неурядової організації Ministarstvo Prostora.
На початку жовтня кияни організували найбільшу за останні роки громадську акцію протесту за поліпшення життя в місті. Серед вимог Маршу за Київ (6) було припинення незаконного будівництва, ефективний громадський транспорт, незалежні районні ради, чисте повітря і вода, а також затвердження Генплану Києва.
«За індексом якості життя Київ займає 173 місце з 231 міста світу (5). Одна з причин низької оцінки – недостатня кількість зелених насаджень і стрімкий розвиток міста. Ситуація ускладнюється великими корками на дорогах і надмірним забрудненням повітря. На диво, 94% жителів категорично не схвалюють знищення зелених насаджень під нові торгові центри або житлові комплекси, розуміючи важливість так званих охолоджувальних островів (6)», – пояснює Єгор Фірсов, лідер неурядової організації «Офіс довкілля» та один із спікерів Маршу за Київ.
Представники країн Європейської економічної комісії ООН зустрічаються в Женеві з 18 по 22 жовтня, щоб оцінити період останніх 4 років і прийняти рішення про подальші кроки з просування екологічної демократії в регіоні. Сталий розвиток міст – тема конференції цього року.
Примітки та деталі:
(1) Орхуська конвенція, що отримала назву «Конвенція про екологічну демократію», набула чинності 30 жовтня 2001 року. Її підписали країни Європи і колишнього Радянського Союзу, а також Європейський Союз як одна зі сторін. Гвінея-Бісау стала першим учасником з Африки. На прикладі Орхуса країни Латинської Америки недавно прийняли аналогічну Ескасуську угоду. Орхуська конвенція гарантує право на екологічну інформацію, участь громадськості в прийнятті рішень, доступ до правосуддя і захист захисників навколишнього середовища від переслідувань. Детальніше про Орхуську конвенцію: https://aarhusclearinghouse.unece.org
2) Сьома сесія Сторін Орхуської конвенції – офіційний сайт: https://unece.org/environmental-policy/events/MoP7-MoPP4-JHLS
3) Презентації супутніх заходів щодо сталого розвитку міст: https://english.arnika.org/events/environmental-democracy-sustainable-spatial-planning
4) У період з 2010 по 2019 рік ціни на житло в ЄС зросли на 19%. Якщо подивитися на динаміку цін на житло в період з 2010 по 2019 рік, то з 2013 року спостерігається стійка тенденція до зростання з особливо великим зростанням в період з 2015 по 2019 рік. Найбільше зростання спостерігалося в Естонії (+ 96%), Угорщині (+ 82%), Латвії (+ 75%), Люксембурзі і Австрії (+ 65%). Детальніше: https://ec.europa.eu/eurostat/cache/digpub/housing/bloc-2a.html
5) Детальніше про результати опитування громадської думки щодо проблем функціонування та пріоритети розвитку Белграда (сербською мовою): Beograd raste i nastaviće, ali da li se razvija?
https://ministarstvoprostora.org/2021/09/24/beograd-raste-i-nastavice-ali-da-li-se-razvija/
6) Марш за Київ, організований більш ніж 40 громадськими ініціативами 2 жовтня 2021 року, опублікував список з 100 реформ, спрямованих на забезпечення сталого розвитку міста. Детальніше: https://hromadske.ua/ru/posts/v-stolice-prodolzhaetsya-marsh-za-kiev-uchastniki-trebuyut-realizovat-v-gorode-okolo-100-reform-pryamoj-efir
7) Відповідно до всесвітнього індексу якості життя Mercer, Відень очолює рейтинг 10-й рік поспіль, за ним іде Цюріх, який посів друге місце. Західна Європа домінує в рейтингу, а Люксембург названий найбезпечнішим містом в світі. Прага займає 69-е місце, Белград – 139-е, Київ – 173-е місце з 231. Найнижча якість життя в довгостроковій перспективі в Багдаді. https://mobilityexchange.mercer.com/insights/quality-of-living-rankings
8) Соціологічне опитування «Забудова зелених насаджень Києва» (Градус, 2021 г.): https://gradus.app/uk/open-reports
Фото: Watchers.Media
