Відвідувачі Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького тепер можуть перевірити безпечність повітря на території. Це перший музей в Україні, який долучився до громадського моніторингу якості повітря, розповіла заступниця директора з наукової роботи Валерія Лавріненко.
– Чому ви вирішили встановити станцію моніторингу на будівлі музею?
– Ми – сучасна команда адміністрації. Вважаємо, що музей – не сховище предметів, а соціальний хаб, місце, яке має бути максимально корисним для громади. Ми долучаємося до корисних громадських ініціатив: реалізуємо проєкти про гендерну рівність, захист ромського населення. Дізнавшись про загальноєвропейський тренд розміщувати станції моніторингу на громадських будівлях музеїв, бібліотек, ми вирішили теж долучитися до цього. Дані моніторингу якості повітря потрібні для простих громадян, для студентів-екологів, цікаві і нам, бо поруч відбувається будівництво станції метро.
– Дізналися, чи впливає будівництво на якість повітря?
– Ми помічали, що будівельні роботи спричинюють просадку піску, розкручуються болти. Для нас важливо стежити за тим, як температура, вологість, забруднення повітря впливають на збереження експонатів.
– І що робитимете з отриманими даними?
– Інформуємо про якість повітря на станції на офіційній сторінці музею. Даними регулярно цікавляться співробітники. Коли я перехворіла COVID, відчула, як це, коли не вистачає кисню, то почала замислюватися, яким повітрям ми дихаємо. Якщо буде на локації небезпечний рівень забруднення, то відмінимо на той час масові заходи на вулиці. Також кам’яна експозиція на вулиці (кам’яні баби) залежать від якості повітря. Нам важливо з’ясувати, який саме елемент забруднення негативно впливає на скульптури з пісковику.
– Так, з часом експерти проєкту проаналізують накопичені дані та, сподіваюся, виявлять закономірності. Дякую за розмову.
