Мешканці Запоріжжя масово скаржаться на уїдливий сморід по вечорах – але ні державна лабораторія Обласного лабораторного центру МОЗ, ні станції мережі Екосіті не виявили якогось серйозного забруднювача. Чому? Пояснює Максим Сорока, експерт з екологічної безпеки.
«Стан, якість та безпечність повітря, яким дихають громадяни, визначають не тільки за вмістом тієї чи іншої забруднюючої речовини, яку вимірюють у лабораторіях моніторингу. Є також інтегральні показники якості та безпечності повітря. Один з них – показник одорації, або запаху. В Україні, на жаль, цей показник не регулюється ні на державному, ні на місцевому рівні. Хоча експертне середовище обговорює цю проблему ще з кінця 90-х. В цій ситуації маємо парадокс: за головним показниками забруднюючих речовин, за яким формується індекс якості повітря, ми не бачимо цього забруднення. Але за показником одорації, населення відчуває дискомфорт», – пояснює експерт.
Факт: різні люди в різних локаціях Запоріжжя відчувають неприємний сторонній запах, який впливає на їх емоційний стан.
Не факт, що цей запах викликають забруднюючі речовини, які становлять небезпеку для здоров’я людини.
«Наші громадяни мають зрозуміти, що поняття запаху – це індикатор загальносанітарного стану атмосферного повітря і не факт, що вміст тієї чи іншої речовини є небезпечним для здоров’я в момент, коли ви відчуваєте неприємний запах. Наприклад, для поширених забруднюючих речовин, таких як сірководень, аміак, мають граничні концентрації, які значно нижчі за реальні рівні небезпеки», – зазначає еколог.
Єдині, хто намагається в Україні експериментувати із визначення одорації, це мережа EcoCity з партнерами ДТКР та Довкола. Вони встановили кілька сенсорів типу «електронний ніс» для досліджень.
У світі проблему неприємного запаху різних підприємств знаходить своє вирішення в останні 10 років. Ведуться роботи із вимірювання цього показника адорації, який свідчитиме не про небезпеку, але про дискомфорт для людини.
Країни Балтії, наприклад, впроваджують регулювання одорації на державному та регіональному рівні.
Сорока додає, що показник одорації має ефект звикання. Містяни Запоріжжя у перші три місяці війни, коли промисловість призупинила роботу, насолоджувалися чистим повітрям. Можливо, люди відвикли від «традиційних» заводських запахів? «Коли я вперше приїхав у Запоріжжя, я гостро відчував усі місцеві специфічні заводські запахи. Наш чеські партнери після відвідування міста зазначали, що такого запаху, як у Запоріжжі, не відчували ніде в Чехії», – згадує він.
В Україні відсутність державного регулювання в визначенні одорації не може бути виправданням для бездіяльності. Показник одорації використовується як індикатор, сигнал до місцевої влади про проведення специфічних досліджень з визначення тієї чи іншої органічної речовини, щоб зрозуміти, звідки вона походить і чи становить небезпеку. Тож скарги населення на неприємний запах мають стати підставою для проведення додаткових перевірок.
