30 листопада програма «Чисте повітря для України» обговорила з представниками органів місцевого самоврядування та молодіжних рад із Донецької, Харківської, Запорізької, Одеської, Сумської областей екологічні проблеми, які ми можемо вирішувати разом.
«За вісім майже місяців війни в Україні вчинено чимало злочинів проти довкілля, і забруднення повітря триває з кожним пострілом і вибухом або пожежею. Складність у тому, що при плануванні зеленого відновлення ми маємо враховувати ці наслідки, але спланувати так, щоб довкілля стало більш безпечним, ніж було до війни. На цей час ми проана лізували актуальність екологічних проблем серед молодіжних рад. Виявилось, що всій молоді небайдуже. У рамках відновлювальної програми «Збройні сили молодіжних рад України» молодь хоче бути залученою до вирішення екологічних питань», – анонсувала Яна Гедерім, представниця Української асоціації молодіжних рад.
Тетяна Жавжарова, комунікаційниця проєкту «Чисте повітря для України», розповіла про важливість моніторингу довкілля під час війни та планування зеленого відновлення, ознайомила присутню молодь із сервісами «Екозагроза» та EcoCity, і розповіла про можливості залучення до боротьби за чисте повітря.
Завантажити презентацію>>30 11 Zhavzharova Green Recovery presentation-Youth Association
Марцела Черноцова, координаторка міжнародного проєкту «Чисте повітря для України» ГО «Арніка», у вступному слові розповіла, що Чеська громадська організація “Арніка” працює у екологічній сфері з 2001 року, і з 2017 року бореться за чисте повітря для України. “Ми сприяли побудові системи громадського моніторингу EcoCity, підтримуємо громадські ініціативи, співпрацюємо з Міністерством довкілля у моніторингу якості довкілля, надаючи інформацію. Під час війни багато наших станцій зруйновано, але ми їх відновлюємо. Я рада бачити, що мережа активних громад в різних регіонах зростає, до нас долучаються муніципалітети та університети. Будемо раді співпрацювати з Українською асоціацією молодіжних рад. Адже для молоді важливо жити в чистому довкіллі під мирним небом».
Найбільш екологічно несприятливою є наразі обстановка в Донецькій області, де 8-й рік відбуваються бойові дії. «Маємо численні випадки заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, про які оперативно надаємо дані до Державної екологічної інспекції, – розповів Олександр Лихач, заступник директора департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації. – Це обстріли та бомбардування промислових енергетичних об’єктів, підприємств, які використовують хімічні та небезпечні речовини, АЗС, пожежі лісів і природно-заповідного фонду. Особливу небезпеку становлять бойові дії, що відбуваються на промислово розвинених територіях, таких як Донецька область, де таких небезпечних підприємств було зареєстровано більше 1000. До атмосферного повітря потрапляє значна кількість небезпечних речовин із боєприпасів, у тому числі заборонених. Багато забруднюючих речовин можуть становити тривалу загрозу через токсичність, канцерогенність та мутагенність. Основними екологічними проблемами у сфері водних ресурсів є руйнування очисних споруд, систем каналізації, гідротехнічних споруд. Існує проблема забруднення річок рештками військової техніки, залишками пального і вибухівки. Знищена система вивезення побутових відходів. Щодня відбувається засмічення відходами руйнування будівель».
Донецька область раніше мала найбільш сучасну систему постів державного моніторингу, яка відповідала європейським Директивам і досвід якої вивчали інші міста. Але тепер частина обладнання знищена окупантом, частина евакуйована.
«Проблеми впливу на довкілля в Запорізькі області притаманні для всіх прифронтових областей. Держекоінспекція обраховує збитки, які сягнули близько мільярда гривень. Постійні руйнування, відходи від руйнувань… Плани на впровадження державного моніторингу зруйновані… Багато втрачено лабораторного обладнання, люди виїхали, зруйнована фахова система…. Активність молоді у сфері екології впала», – зазначила Ірина Пірогова, заступниця директора департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації.
«Заплановані раніше проєкти не можемо реалізувати. Фактично всі заходи Програми з охорони довкілля поставлені на паузу. Зокрема, встановлення стаціонарних постів моніторингу повітря. Сьогодні в області діють два пости та один відомчий у порту, – директор Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації Павло Буланович. Збитки для довкілля становили більше 12 млрд грн.
«Постановою Кабміну припинено повноваження ДЕІ з нагляду та контролю за підприємствами на час військового стану, фахівці стали працювати над кримінальними впровадженняи з негативного впливу на довкілля. Навколишнє середовище Сумської області потерпає не менше, ніж цивільна інфраструктура. Зафіксовано 37 випадків значного впливу на довкілля внаслідок збройної агресії росії. Загальна сума збитків лише за встановленими злочинками сягнула 437 млн гривень», – Ольга Семенова, начальниця відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції у Сумській області. Повітря та грунти забруднюються, зокрема, внаслідок пожеж НПЗ. Річки забрудненні уламками будівельних конструкцій.
Що ж робити?
У практичному блоці діалогу виступили експерти програми «Чисте повітря для України» та представили свої напрацювання і можливості для залучення молоді до моніторингу та покращення якості повітря.
Максим Сорока, експерт з екологічної безпеки мережі «Довкола», науково-технічний консультант проекту «Чисте повітря для України», розповів молоді, чому варто знати про якість повітря у вашій громаді навіть під час війни. «На відміну від інших продуктів, яність повітря не має альтернатив. Тому ВООЗ виділяє якість повітря як ТОП-5 чинників, які вливають на здоров’я населення. В 2019-2020 роках проведене унікальне дослідження і створено рейтинг забруднення громад за результатами незалежного супутникового моніторингу. Блакитного кольору (чистого повітря) не багато. Повітря вкрай забруднене, особливо дрібнодисперсним пилом. Останні 10 років з цим працювали. З 2017 року ми будуємо мережу громадського моніторингу та системи попередження громадян про небезпеку. Війна змінила пріоритети, але забруднення повітря відбувається просто зараз… Моніторинг – перший крок до «лікування», щоб знати, що відбувається».
В контексті війни, цей рік продемонстрував, що моніторинг якості повітря має можливості інформування населення та протидії ІПСО. Сорока розповів про випадки ракетних ударів, коли моніторинг показав, що відбувається насправді, в яких регіонах є забруднення, в яких ні. Про пожежу на Запорізькій атомній станції, на Чорнобильській станції – моніторинг у режимі реального часу показував, що радіації немає, не треба пити йод і шкодити здоров’ю.
Тож пропозиція від програми «Чисте повітря для України» до молоді – допомагати розбудувати та відновити мережу громадського моніторингу.
Завантажити презентацію>> Soroka-Presentation-Youth Association
Олексій Трелевський, куратор Української мережі моніторингу EcoCity, підкреслив, що саме молодь почала створювати цю мережу громадського моніторингу повітря в 2017 році. Тепер це найбільша мережа моніторингу якості повітря та радіації в Україні, а станції можуть вимірювати 19 забруднюючих речовин та радіаційний фон. Станції є зовнішні, внутрішні та переносні. Дані можна бачити на сайті, у віджеті чи у Телеграмі. Торік були проведені експерименти із порівняння даних громадських станцій EcoCity із індикативними системами державного моніторингу, що довело їх надійність.
Громадяни під час війни найбільше переживають через загрозу хімічних атак та радіаційного забруднення, тож було розроблено станцію Arnika Hazard Monitor, яка має датчики хлору та аміаку.
Завантажити презентацію>>Trelevsky-Presentation-Youth Association
Далі представники молоді представили власні практичні кейси роботи ГО та МР у векторі екології.
Козицька Аліна, голова МР Маріуполя, згадала успішний досвід озеленення міста та впровадження збирання пластику для вторинної переробки.
Калоша Іван, заст. голови ГО “Zerowastezp”, Запоріжжя, розповів про проєкт із сортування відходів та ресайклінгу.
Чікірякін Кирило, представник ГО Харків Еко Сіті, поділився, що молодь їх міста вже намагалася зробити свої датчики якості повітря та дбала про чистоту міста.
Про долучення молоді до міжнародних масових екологічних рухів розповів координатор і член правління Let’s do it, Ukraine Чурбаков Михайло із м. Суми.
Оптимістичною стала доповідь представниць Одеси та ГО «Молодіжна рада Одеської області» про готовність долучитися до вирішення екологічних проблем.
Тож діалог між молоддю, представниками органів влади та експертами з екологічної безпеки був плідним: вирішили далі разом дбати про довкілля, що особливо актуально під час війни.
