Можливості і проблеми зниження викидів обговорили представники «Екокоаліції» та «Екосенсу» на зустрічі з народним депутатом С.Штепою та представницею ЗОДА.
Сергій Штепа – один із активних депутатів від Запоріжжя у Верховній Раді України, який піднімає та намагається вирішувати екологічну проблематику. До нього і звернулися з проханням допомогти представники громадськості.
Представниця ЗОДА Ірина Пірогова та представники «ЕкоКоаліції Запоріжжя» Микола Ралик і Тетяна Ярмохіна розповіли депутату про ситуацію, яка склалася.
Вперше в Україні, на виконання нової редакції статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», в Запоріжжі розпочали створення Програми охорони довкілля щодо поетапного зниження викидів забруднюючих речовин суб’єктами господарювання м.Запоріжжя.
Першим кроком стало створення технічного завдання для виконавця на розробку майбутньої програми, яку управління екологічної безпеки Запорізької міської ради не береться розробляти сам. Над цим кілька місяців працювала кваліфікована робоча група, куди увійшли представники профільних департаментів і установ Запорізької обласної державної адміністрації, МОЗ, гідрометцентру, екологи і медики ВНЗ, громадськість, із залученням експертів міжнародної програми «Чисте повітря для України».
Нарешті, 7-а редакція технічного завдання більш-менш влаштувала всіх.
Але тендер, який організувало Управління з питань екологічної безпеки ЗМР, не відбувся. Чому? Хто не спрацював? Що далі робити?
Микола Ралик поділився сумнівами щодо того, чи правильно було проведено тендер, чому не було повідомлено потенційних виконавців, таких великих, як Інститут ім. Марзеєва, хто та яким чином формував вартість робіт?
Активістка Тетяна Ярмохіна як уповноважена мітингу #маюправодихати розповіла про багаторічний досвід адвокації покращення безпеки довкілля, в результаті якого має 4 кг відписок на її запити.
«Результати маємо, але не ті, які можна відчути носом», – підсумувала Тетяна Ярмохіна.
«Жодні фільтри не покращать доменне виробництво «Запоріжсталі». Тим більше, застаріле мартенівське, яке обіцяють закрити у 2028 році, але тоді ще втратимо робочі місця, – вважає Сергій Штепа. – Проблемою є те, що «Запоріжсталь» повільно, але модернізується, а вимагати цього ж від інших заводів ми забуваємо».
«Центр міста потерпає від «Запоріжкоксу», про серйозну модернізацію якого не повідомляли, – описує ситуацію екологиня Ірина Пірогова. – Шляхом встановлення очисних установок ми технологію виробництва чистою не зробимо. Ресурс заходів з оснащення ПГОУ технологічного обладнання практично вичерпано – аспіраційні та пилогазоочисні споруди встановлювалися у попередні роки, і практично все, що можна оснастити ними, вже охоплено аспірацією. Крім того пилогазоочистка вловлює лише пил, і то не затримує дрібнодисперсний пил, який є найбільш шкідливим. Аглофабрика «Запоріжсталі» – основний забруднювач повітря міста по СО, який заміщає кисень у крові, з часом це призводить до серцево-судинних хвороб. Коли підприємства з квітня по червень 2022 року знизили потужність виробництва, то відразу знизилися концентрації забруднюючих речовин у повітрі, що підтвердили дані постів спостережень Запорізького обласного центру гідрометеорології».
Окремо обговорили різні версії, чому в місті, попри перевірки та нібито виявлення винних, далі по вечорах «смердить» невідомими органічними речовинами. Винними могли бути маленькі котельні, але поширення запаху по всьому місту швидше вказує на великого забруднювача. Можливо, через війну була змінена технологія виробництва, використовується інша сировина – про ці зміни має бути інформована міська влада.
Активісти підкреслили, що підприємства напевно мають стратегічні плани розвитку, і в них має бути враховано плани модернізації виробництва та зниження викидів.
Сергій Штепа як депутат має контролюючу функцію, тож запропонував зібрати офіційну робочу групу, запросити в.о. мера, виконком, департамент екологічної безпеки, обговорити причини того, що тендер не відбувся та подальшу долю Програми.
