Усі наслідки фактичного знищення греблі можна умовно поділити на 3 етапи: короткострокові, середньострокові та довгострокові. Пояснює Олексій Ангурець, експерт з екології та сталого розвитку програми “Чисте повітря для України”, голова ГО “Зелений світ – Друзі Землі”.
Військовий злочин росії по підриву греблі Каховської ГЕС можна вважати наймасштабнішою, після Чорнобильської трагедії, техногенною катастрофою для України. Особливістю цієї катастрофи є довготривалий екологічний вплив від її наслідків. Ми пропонуємо перший попередній погляд на етапність та структуру наслідків, а також – найважливіші напрямки, які потребують подальшого вивчення, аналізу та експертної дискусії.
Короткострокові наслідки
Цей етап займе приблизно 3-4 тижні та буде залежати від погодних умов протягом цього часу, зокрема кількості опадів в зоні наслідків. Закінчиться цей період формуванням більш-менш окресленої нової берегової лінії р. Дніпро нижче Запорізької ГЕС аж до місця впадіння в Чорне море.
Загально цей етап характеризується прямими результатами підриву греблі, а саме швидкого переміщення водних мас, які були накопичені в Каховському водосховищі, нижче за течією аж до гирла ріки. Головні чинники впливу в цей час – це підтоплення значної території нижче знищеної греблі та різке падіння рівня Каховського водосховища, тобто Дніпра між Запоріжжям та Каховкою. Певного підтоплення зазнала також Миколаївщина через підпір припливною хвилею вод річки Південний Буг.
Соціальний аспект
Першочерговою потребою перших тижнів, безумовно, є порятунок мешканців територій, які потрапили під затоплення. На момент умовного піку затоплення, 10 червня, мова йде про затоплення 46 населених пунктів, з яких 32 розташовані на правобережжі Дніпра, а 14 – на лівому березі. Окрім фізичної евакуації людей з територій, які постраждали, до соціальної проблеми можна віднести необхідність забезпечення людей питною водою. Це стосується територій як вище, так і нижче Каховської ГЕС. Вище – проблема обумовлена зниженням рівня води нижче рівня водозаборів, а нижче – підтопленням та можливим руйнуванням місць забору води, а також значним забрудненням води внаслідок підняття мулових мас, а також змиванням забруднень з затоплених територій. Процес порятунку людей ускладняється тим фактом, що лівобережжя є окупованою території, а окупаційні сили не тільки не допомагають постраждалим, а й перешкоджають в цьому українській стороні, обстрілюючи рятувальників та людей, які намагаються вибратися самотужки.
Економічний аспект
Каховське водосховище виконувало функцію забезпечення водою певною кількості підприємств та значних територій, які використовувалися для сільського господарства. Короткостроковий вплив в цій сфері пов’язаний з необхідністю критично обмежити споживання води. Вже зараз це призвело до зупинки або критичного зниження роботи деяких підприємств. Прямим впливом є також знищення прибережної забудови та інфраструктури ударною хвилею, а також затоплення деяких підприємств і сільгоспугідь. Необхідність оперативного вирішення питання забезпечення питною водою також можна віднести до цього блоку.
Екологічний аспект
В цій частині варто виділити наслідки фізичного впливу ударної хвилі великих об’ємів води, забруднення води внаслідок комплексу факторів та перерозподіл значних об’ємів води.
Всі природні екосистеми нижче Запорізької дамби постраждали в тій чи іншій мірі. Значна частина тварин, які мешкали нижче Каховської греблі, постраждали або загинули через затоплення. Біота ж Каховського водосховища, зокрема риба, загинула через різке падіння рівня води.
Забруднення річної води Дніпра пов’язано з підняттям та перенесенням мулу з дна Каховського водосховища, затопленням та вимиванням прибережних територій та таких специфічних забруднень як машинні масла, які використовувалися в технологічному процесі роботи греблі. За попередніми оцінками, у воду могло потрапити щонайменше 150 тонн масел з пошкодженої греблі. Загалом перелік забруднюючих речовин, які потрапили у воду, може бути дуже великим і різноманітним. Це мікробіологічне забруднення від загиблих тварин та розмитих могильників та кладовищ, осади мулу, які можуть містити відкладення радіонуклідів та важких металів, специфічні хімічні забруднення різного роду складів та сховища затоплених територій, включаючи військові об’єкти та місця зберігання паливно-мастильних матеріалів.
Окремо потрібно виділити загрозу для системи охолодження для Запорізької АЕС. Система має власний водний резервуар, який в той же час запитується з Каховського водосховища. Охолодження потрібно навіть в режимі зупинки роботи станції, тому що процеси ядерного розщеплення пального не можуть бути вимкнені та продовжуються весь період його використання. Критичне падіння рівня резервуара охолоджувача може спричинити аварійні події на атомній станції.
Середньострокові наслідки
Умовний період до закінчення весняного водопілля наступного, 2024 року. Тобто це наступні 9-10 місяців. За цей час має сформуватися нова усталена берегова лінія нижче Запорізької ГЕС, а також русла Дніпра та водних об’єктів в зоні його впливу. За цей період потрібно зробити нову оцінку водного балансу р. Дніпра та його потенціалу по забезпеченню соціальних та економічних потреб. Обрані саме ці часові рамки через закінчення весняним водопіллям річного природного циклу життя Дніпра та його басейну. Ми побачимо, як змінена катастрофою ріка пройде цей цикл.
Соціальний аспект
За цей період стане зрозуміла загальна кількість людей, яка буде змушена покинути свої домівки через їх руйнацію, проблеми з водозабезпеченням та економічні наслідки. Кількість “водних біженців” буде залежати від тих можливостей по відновленню необхідних умов життя на території, яка постраждала. Найголовнішим питанням буде оптимізація водозабезпечення. Вже озвучені ініціативи та закладається фінансування під організацію нових водозаборів та будівництво нових водних шляхів до постраждалих територій.
Економічний аспект
Середньостроковий відрізок можна назвати часом прийняття оперативних управлінських рішень. Це стосується забезпечення водою цивільного населення та підприємств, оцінки впливу на сільське господарство та його потенціал в умовах відсутності традиційного зрошення. Очевидно, що врожай цього року в зоні підтоплення, а також в умовах відсутності зрошення значно постраждає. Економічні наслідки будуть залежати від того, як швидко вдасться відновити роботу постраждалих підприємств та вирішити питання водозабезпечення тих, які потребують багато води в технологічному циклі.
Забезпечення роботи системи охолодження ЗАЕС в довгостроковій перспективі має бути також вирішено в цей час. Від того, які технічні рішення будуть запропоновані, та скільки ресурсів буде потрібно на їх реалізацію, залежить стратегія подолання наслідків катастрофи та відбудова нормального життя та господарювання.
Екологічний аспект
До кінця цього етапу стана зрозуміло, наскільки постраждали природні екосистеми. Частина з них загине в цей період, деякі почнуть змінюватися та адаптуватися або спрощуватися та деградувати. Найважливішим завданням цього етапу є проведення оцінки стану природних територій та моніторинг стану води і ґрунтів всієї території, яка зазнала впливу катастрофи. Необхідним є проведення гідрологічного та гідрогеологічного аналізу Дніпра та частини його басейну, яка постраждала. Зокрема, важливо оцінити потенціал підземних водних горизонтів та безпечні для довкілля обсяги їх використання.
Довгострокові наслідки
Цей період займе від кількох років до десятиліть. Головним питанням цього етапу буде подальша доля р. Дніпро нижче Запоріжжя. Ми не будемо розбивати цей етап на напрямки в зв’язку із значною невизначеністю майбутніх подій і впливів. Головним чинником подальших наслідків буде стратегічне рішення щодо Каховської ГЕС. Відбудова в тому вигляді, як вона існувала до підриву греблі, буде означати поступове повернення Дніпра та відповідної частини його басейну до стану останніх десятиріч. Наскільки зможуть відновитися природні екосистеми, поки що сказати неможливо. Пошкоджені та забруднені землі весь цей час будуть потребувати постійного моніторингу та очищення найбільш забруднених територій. Постійного моніторингу також будуть потребувати і всі водні об’єкти в межах впливу.
В зв’язку з тим, що стан, в якому перебував Дніпро після утворення штучних водосховищ, мав певні негативні екологічні наслідки для самої ріки та її басейну, потенційно варто розглянути альтернативні варіанти. Такі варіанти можуть включати нові технологічні рішення щодо нового Каховського водосховища в інших межах або об’ємах води.
Найбільш радикальною альтернативою є відмова від будівництва нової греблі на місці зруйнованої. Цей варіант можливо умовно назвати поверненням до природного стану. Умовно – тому що природний та кліматичний стан цієї території України суттєво змінився з часів будівництва ГЕС. Оцінка варіантів має включати всі аспекти: економічні, технологічні, екологічні та навіть туристичні та естетичні.
Але перед цим нам потрібно вигнати окупанта та повернути всі наші землі.
Фото: Дніпро біля Запоріжжя, ГО “Екосенс”
