4 липня 2022 року відбувся круглий стіл, присвячений новим можливостям оперативного попередження населення про хімічне забруднення та радіацію, які існують зараз в Україні. Досвідом поділились представники Диканьки, Полтави, обговорили кейси Кременчука та Рівного, Запоріжжя. Презентації і запис нижче.
На захід завітали представники територіальних громад і громадських організацій, науковці і студенти, були медики і журналісти. Адже внаслідок військових дій, в Україні щодня відбуваються десятки злочинів проти довкілля та здоров’я людей. І коли в населений пункт прилітає рашистська ракета, вибухає склад чи горить підприємство, завжди відбувається витік більш чи менш небезпечних речовин – але як дізнатися, чи варто вже ховатися в підвал від аміаку чи радіації, підніматися на горище у разі хмари отруйного хлору – чи це просто сморід і чадний газ тощо?
Комунікаційниця проєкту «Чисте повітря для України» Тетяна Жавжарова розповіла про новий офіційний сайт Міндовкілля «Екозагроза», де фіксуються екологічні злочини, та про карту якості повітря https://eco-city.org.ua, де в режимі реального часу можна подивитися дані понад 300 станцій мережі Ecocity по всій Україні, навіть на прифронтових територіях.
Ця найбільша в Україні мережа громадського моніторингу створювалася з 2018 року за підтримки чеської громадської організації «Арніка». Європейці активно допомагають покращувати безпеку довкілля в Україні, підтримуючи громадські ініціативи та проводячи наукові дослідження забруднення повітря, організовуючи діалог між владою, науковцями та громадою. «Ми підтримуємо розвиток мережі громадського моніторингу повітря EcoCity, яку створив наш партнер Free Arduino, – зазначила Марцела Черноцова, координаторка міжнародного чесько-українського проєкту «Чисте повітря для України». – На жаль, розвиток мережі EcoCity був різко перерваний російською агресією, і мережа була значно пошкоджена, оскільки багато станцій у Харкові, Києві, Запорізькій області були зруйновані або відключені. Важливість мережі була доведена під час війни, бо багато громадян і місцеві органи влади використовували дані EcoCity та інформацію для визначення ситуації з якістю повітря – особливо у випадку атак і аварій, спричинених обстрілами та повітряними нальотами. Щоб відобразити ситуацію та сприяти безпеці суспільства, ми тепер частіше встановлюємо станції моніторингу з датчиками, що виявляють хімічне забруднення та радіацію. І я рада, що мережа розширюється – до нашої мережі приєднуються нові області, нові користувачі: Вінниця, Диканька, Полтава, Рівне, Тернопіль».
Про сервіси для громад, які створює онлайн-моніторинг якості повітря під час війни, розповів Максим Сорока, експерт з екологічної безпеки мережі «Довкола», науково-технічний консультант проєкту «Чисте повітря для України».
Кожне місто чи селище може створити для себе мережу онлайн-моніторингу якості повітря та радіації, щоби бути впевненими, що населенню безпечно чи, навпаки, час евакуюватися. Олексій Трелевський, куратор Української мережі моніторингу EcoCity, презентував можливості нових станцій оперативно визначити витік азоту, аміаку, хлору, формальдегіду, перевищення по пилу і чадному газу – і навіть повідомити про невидиме радіаційне забруднення.
«Чисте повітря – безпека здоров’я», – впевнений Олексій Івженко, керівник відділу економічного розвитку та залучення інвестицій Диканської ТГ (Полтавщина). Тож, бачачи, що держава виборює свою незалежність і не має зараз коштів на нові пости моніторингу, Диканська ТГ залучила громадську організацію та разом отримали грантове фінансування на створення мережі моніторингу для попередження населення про забруднення довкілля. У Диканьці вже влітку з’явилися 12 постів, оточивши місто та створивши зону психологічного комфорту для мешканців.
Очікували почути про досвід Вінницької міської ради у створенні системи моніторингу повітря у місті, але військовий час диктує свої вимоги.
Нарешті, дуже релевантним був виступ Юлії Авраменко, керівниці проєктів ГО «Еколтава». Організація допомагає громаді с. Макухівка на Полтавщині вибороти собі право на чисте повітря та воду. На жаль, Макухівське сміттєзвилище, як і багато інших застарілих звалищ в Україні, горить і без снарядів, отруюючи повітря та воду. «Еколтава» допомогла встановити у селищі станцію моніторингу якості повітря – яка часто показує перевищення за пилом, чадним газом.
Звучали і відповіді на питання, обговорення кейсів.
Так, обговорили ситуацію у Кременчуку, де оперативного моніторингу в режимі реального часу не було – тож про шкоду для довкілля після пожежі, коли горів пластик, забруднюючи повітря діоксинами, виділявся чадний газ, забивав легені пил – можна буде говорити лише теоретично, без вимірювань.
Згадали Запорізьку атомну станцію, яка є захоплена орками і населення постійно перебуває в остраху, чи не трапилося щось. Подібна ситуація була на Чорнобильскій АЕС – тоді ГО «Екоклуб» швидко звернулася з проханням надати їм пости моніторингу для міста – і отримав 9 новеньких станцій.
Ще раз говорили про сертифікацію станцій громадського моніторингу державою – процедуру надто дорогу, яка підвищила би вартість обладнання в рази. Заступник керівника «Центру екологічного моніторингу» Дніпропетровської обласної ради Олексій Ангурець розповів про колокаційний експеримент із порівняння даних сертифікованих постів за мільйони гривень – та громадських за 10-20 тисяч, який проводився минулого року – ці станції працювали поруч півроку. Похибка вимірювань порівняно з референтним обладнанням є – але достовірність роботи виявилася високою і доведена експериментально. (Дізнатися більше про методику і результати експерименту)
Цей круглий стіл ще раз показав, що впровадити моніторинг якості повітря та радіації у кожній громаді – це вимога не лише мирного, але й військового часу.
Організатор заходу – міжнародний проєкт «Чисте повітря для України», який реалізується неурядовими організаціями «Арніка» (Чехія) та «Фрі Ардуіно» (Івано-Франківськ) у співпраці з місцевими громадськими ініціативами за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках TRANSITION promotion program та Національного фонду на підтримку демократії NED.
Питання щодо співпраці:
Яна Гедерім, ком’юніті-менеджерка: 068-39-55-542, 099-30-35-569
