26 жовтня у Кривому Розі було організовано круглий стіл “Що по повітрю?”.
Під час заходу представники органів місцевого самоврядування і громадських організацій, екологи та науковці вищих навчальних закладів обговорили вплив війни на якість повітря та нагальні проблеми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря в місті та державі.
Важливо, що учасники заходу розглянули проблему забруднення повітря під час війни як з боку населення, так підприємств, і місцевої влади.
Круглий стіл організовано ГО «Арніка» в рамках проєкту «Чисте повітря для України» у співпраці з ГС “Досить труїти Кривий Ріг”, за сприяння Управління екології виконкому Криворізької міської ради.
Представляємо презентації та основні тези доповідачів заходу.
(всі фото авторства Majda Slamova)
У вступному слові Марцела Чорнохова, координаторка програми “Чисте повітря для України” розповіла про результати дослідження, яке проводилося організацією “Air pollution in Ukraine as seen from space – the effects of the war”, який команда “Чистого повітря для України” переклала українською.
Ознайомитися та завантажити дослідження>> “Погляд з космосу на забруднення повітря: наслідки війни”
Під час дослідження вивчалися зміни концентрацій діоксиду азоту в повітрі промислових агломерацій, зонах бойових дій та в результаті обстрілів населених пунктів. Дослідники проаналізували супутникові знімки, зроблені до початку повномасштабного вторгнення та після.
“Основні висновки стали для нас несподіванкою: безперервна робота застарілих вугільних електростанцій, металургійних заводів і хімічних заводів до російського вторгнення спричинила більше забруднення, ніж вибухи та пожежі під час війни. Ми жодним чином не хочемо применшувати катастрофічний вплив війни на життя українців і шкоду, яку вона завдає довкіллю. Але згідно із дослідженням, в повітрі великих промислових міст концентрація NO2 зменшилась на 30% у таких містах як Київ, Кривий Ріг, Запоріжжя. Це нам говорить про панівний вплив промислових викидів у цих містах. По всій іншій території України зниження концентрацій даної речовини становила до 10 % порівняно з попереднім періодом”.
Таке зменшення дослідники пов’язують зі значним скороченням господарської діяльності в районах та закриттям або значним скороченням роботи великих промислових підприємств. Але Марцела зауважила, що для опису справжнього масштабу воєнних збитків важливо користуватися іншими методами, окрім дистанційного зондування з космосу, зокрема моніторингові дослідження довкілля.
Також Марцела Чернохова звернула увагу і на принципи повоєнного відновлення України.
“Основні рекомендації: розбудова систем моніторингу довкілля, посилення контролю за промисловими викидами (як з боку держави, так і на місцевому рівні), впровадження європейських стандартів енергоефективності та модернізації виробництв. Промислові концерни не мають заробляти гроші на здоров’ї українців. Український народ заслуговує на чисте повітря та довкілля”, – додала вона.
Водночас координаторка проєкту “Чисте повітря для України” розповіла про результати дослідження донних відкладень з дна Каховського водосховища, які в липні поточного року експерти команди відбирали поблизу Запоріжжя.
Виявили перевищення лімітів по наступним забруднювачам: вуглеводні нафти, поліциклічні ароматичні гідрокарбонати. Також високі показники важких металів: миш’як та хром. Ці та інші речовини не відповідали лімітам, які встановлені у Чеській республіці та не відповідають нормам американської Environmental Protection Agency. Але найбільше експертів непокоїть виявлення в пробах осаду ДДТ – хлорорганічний пестицид, який вважають канцерогенним. Дана речовина заборонена в більшості країн.
“Зазначу, що одна з ділянок, яка забруднена всім цим – це публічний пляж на березі р. Дніпро у Запоріжжі. Небезпека ДДТ в тому, що дана речовина накопичується в харчових ланцюжках, що згодом може призвести до проблем зі здоров’ям як у тварин, так і в людей. Цей забруднювач є дуже стійким, і може мігрувати саме біологічними ланцюжками”.
Завантажити презентацію “Дослідження наслідків війни в Україні: від космічних спостережень до аналізу ґрунтів” Марцели Чорнохової>>
2023_10_Contamination and Pollution from space
Під час відвідування командою Запоріжжя в рамках проведення круглого столу 24 жовтня, експерти відібрали чергові проби осаду, щоб виявити конкретне джерело ДДТ та дізнатися, чи є інші забруднені території. Марцела зазначила, що наразі основна мета – це підтвердити чи спростувати попередні дані.
Анна Амбросова, екологиня ГС “ДТКР”, додала, що у 2018-2019 роках в подібному дослідженні брали участь і ГС “ДТКР” разом із Арнікою та ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія». Тоді в кількох пісочницях Дніпра й Маріуполя виявилося, що діти контактують із високим рівнем цинку та свинцю, а також виявили і ДДТ – у донних відкладеннях у Харкові та в чотирьох пісочницях у Дніпрі. Експертка зазначила, що часто з берегів річок беруть пісок, який зокрема потрапляє на дитячі майданчики. Тому нові результати з донних відкладень чекають з цікавістю усі представники як державного сектору, так і громадського.
Під час обговорення цього блоку круглого столу, торкнулися і недосконалості правового боку затвердження нормативів по ґрунтах в країни.
Олена Шафранова, адвокатеса, координаторка коаліції ГС “ДТРК”, зауважила:
“Якщо Україна своє законодавство робить відповідним європейських директив, то наш обов’язок приводити все до ладу відповідно до європейського законодавства, адже ці всі норми дуже порушені. Особливо, коли ми говоримо про відновлення України після нашої перемоги. Варто вже наразі думати про те, як нам йти до тих стандартів, які має Європейський Союз, і продовжувати узгоджувати законодавства з точки зору контролю цих речовин, про які ми говорили. І саме з цією проблемою стикнулися під час минулих досліджень, тому що в Україні були скасовані радянські стандарти і не були прийняті українські. Відтоді, скажімо, з 2018-2019 року в нас є трішечки зрушення, але досі маємо прогалини щодо цього в нашому правовому полі”.
Основна частина заходу була присвячена стану та розвитку системи моніторингу повітря в Кривому Розі.
Наразі дані від моніторингових постів повітря закриті для публічного перегляду в режимі онлайн для містян, про що зазначив Олександр Скакальський, начальник Управління екології виконкому Криворізької міської ради. За його словами, таким чином влада нівелює потенційну небезпеку обстрілу тих об’єктів, де встановлені станції. Водночас усереднені дані комунального моніторингу департамент оприлюднює згодом, також надає ці показники по запиту ГО. Проте запевнив, що нині департамент працює над новими розробками в місті щодо інформування населення про стан повітря у реальному часі.
“В Кривому Розі на сьогодні функціонує автоматизована система публічного моніторингу: отримуємо інформацію з наявних 34 постів, які заведені в систему. Наскільки вона досконала? Можна піддавати критиці ті чи інші моменти. В місті намагаються створити новий геоінформаційний портал. І ми будемо обирати шлях, як висвітлювати дані в режимі онлайн, але мінімізуючи ту небезпеку, яку саме геоінформаційний характер цих даних несе. Адже моніторинг, окрім основної функції, яка полягає в тому, що вона є основою для прийняття управлінських рішень, все ж таки ще і система про інформування населення. Мешканці міста мають право знати, чим вони дихають. І як місцева влада має робити це якісно та вчасно. Крім того, в нас створено в рамках комунального підприємства «Інститут розвитку міста», який має аналітичний відділ якості показників атмосферного повітря. Ми прагнемо створити місцеві центри екологічного моніторингу, порядок створення яких вже 15 років розробляє держава. От наразі проходить черговий етап активного обговорення порядку створення цих центрів. Ми натомість не чекаємо на ці порядки, а створюємо що можемо, і як можемо”, – розповів Олександр Скакальський.
Своєю чергою представники криворізьких екологічних організацій висловили бажання долучитися до процесу створення відповідної системи оповіщення про стан повітря в Кривому Розі. Зокрема експертки ГС “ДТКР” запропонували підв’язати системи державного моніторингу до їхнього мобільного застосунку “Дихай, Дніпропетровщино!”, щоб через нього сповіщати про локальні забруднення вчасно в певному районі.
Експерт проєкту “Чисте повітря для України”, засновник та куратор Української мережі моніторингу EcoCity Олексій Трелевський, під час свого виступу підтримав присутніх в їхньому прагненні щодо своєчасного сповіщення населення в разі настання радіаційної небезпеки та погіршення якості повітря.
“Безпекова інформація є не менш важливою, ніж сповіщення про початок ракетної тривоги. Тим більше, що російське ІПСО ніхто не скасовував. Було багато спекуляцій на рахунок витоку нафтових речовин, так само багато російських вкидів було під час пожеж в Чорнобильській зоні. Саме станції громадського моніторингу відіграли важливу роль у зменшенні цієї паніки в населення в цей період. Також маємо кейс по Хмельницькому, коли влітку поблизу аеродрому були влучання. І в людей на відстані 15 кілометрі повилітали шибки. А мешканці Хмельницького, які проживали на околиці міста спостерігали клуби диму. На той момент влада була на паузі: ніхто оперативно не надав людям інформацію по радіаційному фону. І тільки наприкінці дня влада таки сповістила, що загрози немає. Тобто оця пауза на 10 годин реакції від офіційної влади, вона умовно створила паніку в місті, і люди просто повиїжджали. Але цього можна було уникнути. Хоча б завдяки даним з мережі моніторингу ЕкоСіті. Я думаю, громадський моніторинг зараз – це є один з, можна сказати, інструментів джерел сповіщення для населення”.
Експерт закликав підписатися на telegram-чатботRadiation and Smog Alarm , який дає можливість швидкого оповіщення населення. Чатбот працює як по якості повітря, так і по хімічній та радіаційній загрозам. Можна підписатися на дані однієї станції моніторингу поруч чи на декілька станцій в районі – обмежень немає. А також перевірити інформацію по цілому місту.
Завдяки науковцям був розроблений Український індекс якості повітря, відповідно якого були пророблені різні рекомендації, що потрібно робити відповідно до певного рівня забруднення.
Завантажити презентацію>>
Як_моніторинг_якості_повітря_та_радіаційного_фону_надає_безпекову Трелевський
На питання журналістки «Першого Криворізького» Олени Музики щодо роботи станцій моніторингу, які розташовані на нині окупованих територіях в Херсонській та Запорізькій областях, та який стан повітря вони фіксують, Олексій Трелевський відповів наступне:
“По Херсону погана статистика. Хоча і дуже багато станцій працювало навіть в окупації. Але ми не мали чіткий зв’язок з власниками станцій. І коли станція показувала нам перевищення по радіаційному фону (воно не дуже суттєве: в середньому 22 мікрорентген/год, це в межах норми, але більше, ніж зазвичай), то ми хотіли достукатися до власника цих станцій, але з ним не було зв’язку. І тому ці станції ми поставили на сервіс (на карті відповідно по цих станціях стоятиме ключик). В нас є ці дані. Проте чекаємо, коли вийде зв’язатися із власником. Станції, які знаходяться на вже деокупованій території, ми маємо отримати на діагностику, щоб самим перевірити: чи дійсно перевищення показників по забруднювачах були через бойові дії чи якісь інші викиди. Також є станція під Енергодаром і у Новій Каховці. Там так само не можемо зв’язатися. В нас навіть є станція на Донеччині, яка досі працює без проблем. Ми відповідаємо за наші показники, але тоді, коли точно знаємо, що щось сталося. Але і власники станції так само мають розуміти цю відповідальність”.
Олексій Ангурець, експерт з екології та сталого розвитку програми «Чисте повітря для України», розповів про системний аналіз даних станцій моніторингу повітря мережі EcoCity як наступний крок в розвитку мережі громадського моніторингу, на чому ґрунтується подібний аналіз та який алгоритм використовується.
“Все те, що ми зараз робимо у сфері громадського моніторингу – це пілотний проєкт, який стане підґрунтям для розвитку державної системи моніторингу повітря. Наша команда дуже сподівається, що держава візьме на озброєння все те, що ми вже напрацьовуємо у сфері громадського моніторингу. На сьогодні ми щотижня робимо звіти щодо стану якості атмосферного повітря завдяки мережі станцій Екосіті по двох областях – Дніпропетровська та Запорізька. Наша команда створює такі ідеї, щоб інтегрувати громадський моніторинг разом з державною системою. В чому це полягає? Державна система хоче базуватися на референсних постах (тобто хочуть мати референсні, менше індикативні). І саме громадський моніторинг може сприяти та привести державний до відповідності (до рівня індикатива). Саме громадська мережа якраз і дає оцей індикатор, куди вже можна їхати мобільній лабораторії референсній при фіксуванні поганої якості повітря”.
Експерти Чистого повітря для України додали, що державний моніторинг потребує великого фінансування. І якщо в кожній області буде стояти хоча б по 4 референси і мобільна лабораторія референсна – це буде чудовий початок для розвитку мережі моніторингу в країні. Тому що референс – це обладнання, яке в тисячі разів дорожче за індикативне обладнання, але точніше. При цьому воно не може бути таким розгалуженим. Наприклад, мобільна станція Сапфір коштує від 63 до 100 тисяч відповідно. Водночас зараз постреференс коштує 12-18 мільйонів.
Ознайомитися з попередніми звітами щодо аналізу якості повітря можна на нашому сайті.
Завантажити презентацію>> 2023_10_26_Кривий_Ріг_Системний_аналіз_даних Ангурець
Екологиня ГС “ДТКР” Анна Амбросова представила аналіз роботи міської системи моніторингу у 2021-2023 роках. Експертка розповіла про зміни якості повітря за даний тривалий період та надала рекомендації щодо вдосконалення управління якістю повітря в агломерації Кривий Ріг, розроблені на підставі цього дослідження. Також екологиня нагадала про мобільний застосунок «Дихай, Дніпропетровщино», який нещодавно презентувала ГС “ДТРК”.
Екологиня розповіла, що дослідження ДТКР спираються на даних середньодобових концентрацій забруднюючих речовин на основі муніципальної системи. Згідно із результатами, від 24 лютого 2022 року якість повітря агломерації міста Кривий Ріг поліпшилася, а вже від початку 2023 року експерти ДТКР фіксували стрімке погіршення якості повітря.
“Обраний період дослідження (з 2021 по 2023 рр) є показовим з декількох причин. Він демонструє загальний довгостроковий контекст змін якості повітря і безпечності в агломерації Кривого Рогу. Ми можемо порівняти за різними періодами року, за різними соціально-економічними умовами, ковід, війна, все інше. Це дозволяє нам переглянути екологічну політику, плани управління якості повітря на рівні нашої агломерації (а в іншій наш приклад брати за основу). Зокрема змінилася структура забруднення: збільшився вплив органічних та неорганічних сполук – C6H6, NH3, H2S, оксидів азоту”.
Також Анна Амбросова зауважила, що за весь період спостережень 2021-2023 років середні значення індексу UAQI стабільно знаходяться в межах 75…100 пунктів CAQI. Такі високі значення індексу вимагають від органу управління впровадити заходи поліпшення якості повітря агломерації. У переважній кількості випадків (~80 %) Індекс якості повітря визначається підвищеним та високим вмістом у повітрі загального пилу. В інших випадках якість повітря визначається підвищеним та високим вмістом вуглецю оксиду (чадного газу), сірководню та бензолу.
“Основна рекомендація ДТКР – удосконалювати план управління якістю повітря агломерації. Разом із тим ми розробили і випустити мобільний додаток «Дихай, Дніпропетровщино». Технічну допомогу надав Олексій Трелевський та мережа EcoСity. Наш застосунок надає інформацію про якість повітря Дніпропетровської області у простій і зрозумілій формі, попереджає про небезпечні рівні забруднення та містить рекомендації щодо активностей за різної якості повітря”.
Завантажити презентацію>>26.10.2023 ДТКР Анна Амбросова
Адвокатеса “ДТРК” Олена Шафранова знову звернула увагу учасників заходу, що питання моніторингу довкілля, як і будь-яке питання захисту довкілля, міститься саме в правовій площіні. Якщо законодавчо не закріплені певні обов’язки місцевої влади і всіх інших, що мають впроваджувати заходи, то моніторингу не буде.
“На сьогодні Кривий Ріг і завдяки громадськості, і завдяки бажанню місцевої влади, є на першому місці по моніторингу якості повітря в Україні. Тобто саме в нашому місті найбільш розгалужена система моніторингу. І також завдяки Арніці, яка, до речі, і розпочинала громадський моніторинг. Тоді саме ця організація надавала нам першу станцію, потім ДТКР його розширювала. І це при тому, що громадська система моніторингу повітря почала розбудовуватися ще до прийняття Закону України про моніторинг. Це дивно, і зазвичай Кривий Ріг відрізняється не хорошим чимось, але це наш дуже-дуже великий плюс. Ми сподіваємося, що моніторинг довкілля має розвиватися, і за нашим принципом і баченням це має бути, як сказав Олександр Скакальський: онлайн тут і зараз. Тобто те, що відбувається саме зараз, а не через тиждень усереднений показник, не через місяць тим більше. Маємо знати, чим ми зараз дихаємо. Така інформація має бути правдива, повна і актуальна. Водночас важливе питання, де саме відбувається це забруднення? Тобто станції моніторингу мають стояти безпосередньо біля джерел викидів”.
Учасники були одностайні в тому, що потрібно відновлювати і посилювати виробничий, муніципальний і державний контроль викидів від організованих джерел.
Нагадаємо, що наразі перевірки підприємств заборонені.
Вадим Щокін, д.т.н., професор, директор Науково-дослідного гірничорудного інституту, розповів про відновлення довкілля Дніпропетровської області та розробки НДІБПГ та НДГРІ: технологія зменшення викидів забруднюючих речовин при масових вибухах; результати експериментів з пилозакріплення на хвостосховищах, відвалах та укосах.
“В нас є технічна та наукова можливість впливу на підприємство з метою локалізації чи нівелювання викидів нестаціонарних джерел. Маю на увазі кар’єри, вибухи, пиління хвостів відвалів, укосів. Проблема в тому, що майже жодне підприємство не контролює виконання алгоритму щодо зменшення викидів в повітря під час вибухів. Детальніше про ці заходи можна почитати в документі “Провітрювання кар’єрів” та охорони праці. Тобто підприємство робити внутрішню/зовнішню гідрозабійку водою або зовнішню забійку з рукавами. Згідно з інформацією Науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, під час вибухів при підриванні гірничої маси до атмосфери виділяється від 0,027 до 0,17 кг пилу. Це проблема. Наприклад, в наступному році у заходах Центрального гірничо-збагачувального комбінату заплановано підрив 4 млн тонн гірничої маси. Тобто можемо собі уявити об’єм потрапляння пилу до атмосферного повітря”.
Професор додав, що в результаті експериментів з пилозакріплення на хвостосховищах, відвалах та укосах науковці Науково-дослідного гірничорудного інституту розробили гуматовий реагент, який дозволяє зменшити потрапляння викидів в повітря.
“Даний реагент використовують замість води у скважинах під час вибухів. Застосування зовнішньої та внутрішньої гідрозабійки з використанням реагентного складу на гуматовій основі має наступну ефективність: зниження викидів пилу 51%, газів 70%. Станом на жовтень 2023 року гуматовий реагент в якості зовнішніх забійок використовують підприємства: Північний ГЗК, Інгулецький ГЗК, Центральний ГЗК. Щодо досліджень закріплення пилової поверхні хвостосховищ також з використанням гуматового реагенту: фінальною стадією цих досліджень була обробка поверхні майже 2 гектарів хвостосховищ Північного ГЗК. Ми завершили ці дослідження і отримали вже результати. Хочу сказати, що певна кількість підприємств використовує реагенти під час масових вибухів, які містять хімічні речовини. В презентації ви побачите таблицю, де ми зібрали документальну основу для застосування тих реагентів, які є у нас на ринку, і відповідно довели можливість або неможливість їх використання. Проблема в тому, що підприємства удають, що вони проводять експерименти із різними реагентами, хоча це не так”.
Завантажити презентацію>> NDGRI Щокін
Учасники круглого столу погодилися, що всі дослідження (екологічних організацій, науковців та органів місцевої влади) в чергове підтвердили: війна в Україні завдала значної шкоди довкіллю, але не меншим викликом залишається місцева промисловість, яка потребує модернізації у багатьох процесах. Водночас держава має повернути контроль за технічними процесами на підприємствах. Оскільки здебільшого промисловці нехтують технологічними алгоритмами, аби зменшити собівартість.
Щодо мережі моніторингу міста Кривий Ріг, то вона потребує технічної, фінансової і організаційної підтримки, а також захисту та збереження постів спостереження, які вже існують.
Також учасники заходу зійшлися на думці, що екологічні ініціативи мають йти від локального до загального, а не навпаки. Тобто не чекати поки Міністерство довкілля почне діяти у напрямку розбудови державної системи моніторингу, а краще на місцях реалізовувати локальні ідеї, розвивати їх та поширювати, щоб надалі Міністерство мало підґрунтя для швидкого втілення таких ініціатив по Україні.
Більше фото дивіться за посиланням тут.
