20 грудня відбувся круглий стіл «Сталий розвиток громад: уроки та досвід Чехії для України» (підсумки навчального туру), під час якого представники громад, муніципалітетів, обласних та районних адміністрацій, партнери та колеги дізналися від учасників туру про практичні приклади успішних екологічних та сталих проєктів, реалізованих у Чехії, та напрацюваннями щодо залучення фінансування для екологічних проєктів та співпраці з міжнародними партнерами.
Даний захід став підсумковою подією навчальної поїздки представників громад Дніпропетровщини та Запорізької області до Чеської Республіки в рамках проєкту «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів». Зокрема учасники туру поділилися ідеями щодо впровадження аналогічних ініціатив в українських громадах, а також запропонували кроки для адаптації отриманого досвіду в Україні.
Завдяки освітній поїздці, українські представники отримали можливість перейняти чеській досвід реалізацій сталих екологічних проєктів. Вони відвідали низку невеличких міст та селищ, зазначила на початку координаторка програми “Чисте повітря для України” Марцела Чернохова.
«Оскільки ми твердо віримо в обміну Know-How, в обмін розробками та інформацією, ми організували навчальну поїздку для кількох представників місцевої та регіональної влади до Чеської Республіки. Багато рішень, які побачили учасники туру можна принаймні частково перенести в Україну або адаптувати. Ми розуміємо, що війна все ще відбувається, що пріоритетом є військові і безпекові питання. Та водночас важливо вже готуватися до відновлення українських громад. Аби мати можливість почати негайно цей процес, коли дозволять обставини», — додала вона.
(Учасники туру в лісі Клокочна)
Олександра Тронь, комунікаційниця програми Чисте повітря, супроводжувала учасників навчального туру від української сторони. Вона поділилася своїми враженнями про поїздку та місця, які найбільше їй запам’яталися найбільше.
Комунікаційниця нагадала, що участь у турі взяли громади Дніпропетровщини: Покровська, Верхівцівська, Томаківська, Підгороднянська, та Пологівська й Комишуваська ОТГ з Запорізького регіону. Зокрема, взяли участь у поїздці представниці ОВА: заступниця директора департаменту захисту довкілля Запорізької облдержадміністрації та директорка департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОВА. На початку проєкту Відновлення ми зв’язувалися зі всіма громадами Запорізької області, Дніпропетровської області, і ще була в планах Харківська область. Але, на жаль, через те, що Харківщина потерпає від обстрілів, фізично наша команда не змогла туди потрапити. Проте сподіваємося, що в новому році ми продовжимо цей проєкт також і в Харківському регіоні, додала вона.
«Зазначу, що всі учасники туру були ініціативні та активні. Вони були зацікавлені дізнатися кожну, навіть, на перший погляд, незначну деталь процесу реалізації сталих проєктів в громадах: це стосувалося як джерел фінансування, так і механізмів впровадження. Їх цікавило буквально все! Кожен мав чимало питань і загальних щодо життя у громадах та функціонування місцевих органів самоврядування, зокрема це і наповнення бюджету громади, кількості мешканців, розподілу коштів тощо. Навіть був цікавий випадок, коли ми приїхали до Оржехова. Його голова Томаш Дудік одразу зауважив, що знає, що буде наші учасники полюбляють ставити чимало питань не пов’язаних зі сталими проєктами, але що він готовий розповісти абсолютно все про свою роботу та його колег, а також про життя в громаді. Мене захоплював ентузіазм та допитливість наших учасників, з якими вони досліджували всі локації, які ми відвідували», — розказала Олександра.
Дізнатися більше про всі локації, де побували учасники туру можна ТУТ.
Переглянути і завантажити презентацію Олександри Тронь>>
(з Яхімом Бржезіною, керівником відділу якості повітря Чеського гідрометеорологічного інституту (CHI), м. Брно)
Ірина Пірогова, заступниця директора департаменту захисту довкілля Запорізької облдержадміністрації, як учасниця туру, розповіла про свої враження від поїздки. Вона зазначила, що побачила як інтегровані підходи до відновлення можуть не лише покращити екологічний стан, а й стимулювати економіку місцевих громад.
«В мене враження від поїздки, наче я екстерном отримала курс місцевого самоврядування. Зокрема я дізналася не тільки про роботу чеських громад, а й збагатили мої уявлення про роботу наших тергромад. Оскільки ми мали змогу неформального спілкування з колегами. Я віддаю належне, що нашим ОСМ приходиться працювати у значно більше жорсткіших і суворіших умовах, ніж чеським колегам. Особливу увагу чехи приділяють демократичному підходу до прийняття рішень, партнерству державного та приватного секторів та активному залученню громадян», — сказала Ірина Пірогова.
Заступниця директора департаменту довкілля ЗОВА зазначила, що наші громади мають чимало спільного із чеськими.Проте є і відмінності — це ставлення до виконання закону, збалансованість законодавства в цілому та добросусідство, яке не завжди є між українськими громадами.
(В приміщенні, де розташована опалювальна установка на біомасі з системою розподілу тепла для 80% домогосподарств, с. Хостейтін)
«Мене вразило, наприклад, те, що в пожежній станції однієї з громад працівників, як таких немає. Зазвичай є добровольці, які не постійно перебувають на пожежній станції, а прибувають туди, коли є пожежа. Усі добровольці пожежної служби проходять суворий відбір: будь-хто, навіть маючи бажання, потрапити туди не може. Придбання спецодягу, обслуговування автомобілів і усі необхідні витрати здійснюються коштом громади, при цьому немає витрат на заробітну платню. Добровольці отримують її за основним місцем роботи», — продовжує ділитися враженнями пані Ірина.
Також вона розповіла, що сортування сміття у громадах. Сортуванню відходів навчають з дитинства, приділяють цьому багато уваги. В домоволодіннях є окремі баки, чехи багато компостують. Загалом Чехія – наочний приклад принципу «Відходи – в доходи!».
(Компостування в саді села Хостейтін)
Які основні джерела доходів у чеській громаді — це податки. Податок на землю, на майно – це основні бюджетоутворювальні статті. Підприємств чи інших великих платників податків на території громад мало. Однак чехи дуже ретельно планують бюджет і «їм вистачає тих грошей які в них є».
«Як отриманий досвід впровадити у нас? Як на мене, ключ до цього саме в добросусідстві. Там громада – це один великий організм, в якому усі пов’язані один з одним настільки глибоко, що навіть важко уявити, причому, в усіх сферах життя. Тому нам треба вчитися комунікувати між собою, основам добросусідства, не відокремлювати себе від громади, а навпаки відчувати себе в ній», — наголошує Ірина Пірогова.
І розповідає, які саме практичні моменти можна перейняти українським громадам:
- поводження з дощовими стоками,
- кореневе очищення стічних вод,
- біокоридори задля збереження насиченості водою земель всієї громади.
(Учасники туру йдуть біокоридором на околицях села Шуміце)
«Так, це цілком практичні кейси, які ми побачили. Звісно, маємо певні свої поки що перепони – земля вся розподілена, важко виділити (але все-таки можна) в громаді зайвий шматок для облаштування тих же коридорів. На жаль, зараз т.зв. біокоридори, які у наших умовах мали вигляд лісосмуг – знищуються російською агресією. Наша Природа – під прицілом російських нацистів. Але ми все одно віримо у нашу перемогу, у своїх щирих чеських друзів і з надією дивимося у майбутнє! Щиро дякую Арніці, чеським колегам за запрошення, організацію візиту для делегації, спілкування, гостинність, за усе побачене і набутий мегакорисний досвід!», — додає з надією Ірина Пірогова, заступниця директора департаменту захисту довкілля Запорізької облдержадміністрації.
Переглянути та завантажити презентацію Ірини Пірогової можна нижче:
Ольга Барвіненко, головний спеціаліст відділу з питань містобудування, архітектури та енергетичного менеджменту виконавчий комітет Покровської селищної ради (Дніпропетровщина), учасниця туру, розповідає, що для неї ця поїздка стала не тільки про відкриття кордонів (перша поїздка за кордон), а й про відкриття нового ставлення до довкілля, відкриття прикладу як чехи дбайливо оберігають те, що мають.
«Наприклад, кожна земельна ділянка, вільна від забудови, засаджена й засіяна зеленими травами. Це створює атмосферу відпочинку та залученості природи саме в межах достатньо великого міста. І такі острівці ми бачили по всіх, Як маленьких, так і великих містах та селах», — каже пані Ольга.
Ольга Барвіненко відповідальна за провадження системи муніципального енергоменеджменту в Покровській територіальній громаді, тож звертала особливу увагу на використання енергоощадних технологій в громадах та будинки, які були збудовані урахуванням принципів енергоефективності. Так, будівля Чеського гідрометеорологічного інституту (CHI), як зауважила спеціалістка:
«Будівля інституту повністю тепло модернізована. І це є прикладом розумного ставлення до збереження енергії. Оскільки утеплення зовнішніх конструкцій — це перший крок до енергоефективності»,— додає Ольга.
Ще один приклад енергоефективності та свідомого споживання ми зустріли в екологічному селі Гостетіні, де учасники туру відвідали пасивний будинок — це такий будинок, який практично не споживає ззовні енергію.
«В чому полягає його принцип. Стіни утеплені органічними матеріалами — очеретом і соломою. Також будинок облаштований сонячними колекторами, завдяки яким вода нагрівається від енергії сонця. Ця вода споживається для побутових потреб. Водночас будинок облаштований і сонячними панелями, які виробляють сонячну енергію для цього будинку. Ще один цікавий момент — це рекуперація. Це такий пристрій (теплообмінник), який дозволяє нагрівати те повітря, яке заходить ззовні в будівлю завдяки теплому обміну з відпрацьованим повітрям, яке викидається назовні. Таким чином підвищується і зберігається температура в приміщенні. В даному будинку ще використовуються дощові води, які потім використовуються для побутових потреб. Є спеціальні місткості для їхнього збору, а також дощова вода перед використанням проходить фільтрацію», — ділиться враженнями Ольга Барвіненко.
Найголовніше, що цей будинок не стоїть сам по собі і не є музейним експонатом. Це активний сучаний навчальний центр, де збираються молодь та діти, яким допомагають оволодіти навичкам енергоефективності, додає головний спеціаліст відділу з питань містобудування, архітектури та енергетичного менеджменту виконавчий комітет Покровської селищної ради.
Пані Ольга поділилася не тільки враженнями від реалізації сталих проєктів, а й про очільників громад. Так, вона підкреслила особисті якості старости села Нова вес поблизу нового міста на Мораві Гелени Тучкової:
«Пані Гелена — жінка-генератор ( в найкращому розумінні цього слова)! Вона дуже цілеспрямована, ініціативна, наполеглива і справжня господиня свого обійстя. Саме завдяки її зусиллям відбулася ревіталізація ставка. І що цікаво, на його реалізацію знадобилося всього 2 роки (з 2021 по 2022 рік). Було проведено багато робіт, та цей ставок нині є блакитними легенями села», — розповідає Ольга.
Та додає, що в даному селі чудово налогоджений процес управління побутовими відходами. А починається цей процес із дошкільного закладу, де дітей вчать сортувати сміття та компостувати органічні відходи.
«В іншому селі, Клокочна, ми побачили кореневу систему очищення води. І це стало можливим завдяіки ще однієї активної та ініціативної стаорости села пані Яна Прохаскова. Це перше, і поки що, єдине село, яке має саму таку сситему очищення. До того ж село забезпечене централізованим водовідведенням», – каже Ольга Барвіненко.
Також тут є приватна плантація енергетичної верби. А це є прикладом того, що навіть приватні власники турбуються і шукають можливості переходу на альтернативні види палива. І от вирощують вербу саме для своїх потреб, додає пані Ольга. Також за ініціативи старости для села був розроблений стратегічний план громади до 2026 року, де захист довкілля є одним з основних пріоритетів. Зокрема, у селі провели інвентарізацію всіх зелених насаджень.
На останок Ольга Барвіненко зауважила на ще двох цікавих спостереженнях, які її вразили під час поїздки:
«Останньою точкою нашої поїздки була Прага. Але зупинюся на двох моментах. Як бачите, коні на фоні багатоповерхового житлового будинку, а вікна у людей відкриті. Тобто коні не заважають людям. Навпаки, вони створюють таку колоритну атмосферу. І тут, до речі, ми теж бачимо втілення природно орієнтованих рішень, як от збір дощової води. Біля кожної конюшні та сарайчика є такі ємності. А ще хочу вам показати звичайну їдальню, на території цього гостинного комплексу. Ми звикли, що за нами в кав’ярнях прибирають і ми не замислюємося, куди дівають залишки. Тут же самообслуговування. І ставлячи бурдний посуд на мийку, кожен має подбати про свої залишки: тут є окремі ємності для різних видів сміття. І на мою думку, якби в наших закладах харчування стояли такі столики, ми б,, мабуть, швидше зрозуміли принцип сортування сміття і що це не так важко», — ділиться Ольга.
«Я дуже вдячна нашій “трансрегіональній” спільноті за цей тур! Всіх нас турбують одні й ті ж самі проблеми, що розуміємося ми і на “землі”, і на “ЖКГ”, і на “екології” з її наслідками, і на “складових повітря”! І це не тільки про роботу…. Це про власний досвід, про власне ставлення до суті розвитку громад, можливості та реалії їх підтримки. Вірю, кожному з нас стане у нагоді отриманий досвід, поради чеських колег!!!» — каже Ольга Барвіненко.
Головний спеціаліст відділу з питань містобудування, архітектури та енергетичного менеджменту виконавчий комітет Покровської селищної ради також розповіла, що повертаючися з туру додому, вона розмірковувала, що саме вона могла б втілити в своїй громаді прямо зараз з побаченого під час поїздки. Оскільки розташування Покровської громади не дозволяє їм реалізувати великі проєкти, але при цьому є можливість втілити невелички.
«Тож на сьогодні управління твердими побутовими відходами є найактуальнішим і найдоцільнішим проєктом для нащшої громади. Тому виникла ідея розпочати із аналізу морфології та складу того сміття, яке викидається та вивозиться на сміттєзвалище. І як продовження, ми вигадали невеличкий артоб’єкт, щоб продемонстувати можливість роздільного збору сміття. Тому ми плануємо створити локацію, на якій розташуємо ємності у вигляді традиційного кухонного посуду макітр. Таким чином ми хочемо продемонструвати інноваційні рішення із сортування смтіття, та водночас щоб це було самобутнім та національним, зручним та зрозумілим для нас», — привідкриває таємницю майбутнього проєкт Ольга.
Фінансування на створенння та реалізацію даного рішення щодо сортування побутового сміття відбудеться завдяки проєкту «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів» в рамках програми Чисте повітря для України за сприяння НГО Арніка та за підтримки Програми сприяння Transition Міністерства закордонних справ Чехії.
Кожен з учасників поїздки знайшов для себе щось цікаве та практичне, щоб він чи вона могли втілити у своїх громада, чи адаптувати. Ми впевнилися, що подібні навчання дають можливість навчатися та осягати щось нове. Водночас побачити себе зі сторони й перейняти досвід, як у інших країнах, громадах, спільнотах працюють люди та втілюють проєкти сталих рішень. А головне взяти сампе для себе найкраще, і зрозуміти — що все можливо!