Круглий стіл “Що по повітрю?” у Запоріжжі 24/10/23

24 жовтня чеська неурядова організація «Арніка» в рамках проєкту «Чисте повітря для України», у співпраці з ГО «Екосенс» (м.Запоріжжя) та за сприяння  Запорізької ОВА, провела круглий стіл “Що по повітрю? Запоріжжя”, присвячений нагальним екологічним викликам міста та шляхам їхнього вирішення.

У круглому столі взяли участь представники органів влади, Держекоінспекції, місцевих екологічних організацій та навчальних закладів.

Представляємо презентації, основні тези доповідачів і фото з заходу.

У вступному слові  Марцела Чернохова, координаторка міжнародного проєкту «Чисте повітря для України» ГО «Арніка» (Чехія), розповіла про результати аналізів осаду з дна Каховського водосховища, зразки яких команда проєкту разом із чеськими фахівцями компанії “Деконта” відібрала в липні цього року поблизу Запоріжжя. Експертка зазначила, що це тільки попередня презентація даних, згодом буде більш ґрунтовна їхня викладка. Дослідження проводилися в Чеській республіці та Нідерландах.

(всі фото Majda Slamova)

 “Загальний висновок, який ми зробили: по ряду забруднювачів в осаді є перевищення лімітів, принаймні тих, що порівнювалися з такими ж лімітами, які є в Чеській Республіці, і які не відповідають нормам американської Environmental Protection Agency. Йдеться про такі забруднювачі: вуглеводні нафти (перевищення у декілька разів обмеження санітарних лімітів, які є в Чехії); поліциклічні ароматичні гідрокарбонати. Також високі показники важких металів: миш’як та хром. Найбільше занепокоєння викликало виявлення в пробах осаду ДДТ – небезпечна речовина, яка заборонена в більшості країн. Варто звернути увагу, що одна з ділянок, яка забруднена всім цим – публічний пляж на березі р. Дніпро у Запоріжжі”.

Марцела додала, що ДДТ накопичується в харчових ланцюжках, що призводить до проблем зі здоров’ям як у тварин, так і в людей. Дана речовина є дуже стійкою, і може мігрувати саме біологічними ланцюжками.  

Координаторка проєкту “чисте повітря для України” наголосила, що наступні кроки команди – відбір нових проб осаду та ґрунтів, щоб виявити конкретне джерело ДДТ та дізнатися, чи є інші забруднені території. Все для того аби мати підстави підтвердити чи спростувати попередні дані.

Далі Марцела Чорнохова перейшла від донних відкладень до повітря і космосу. Вона представила дані дослідження, яке проводилося організацією “Air pollution in Ukraine as seen from space – the effects of the war”, який команда “Чистого повітря для України” переклала українською. Дослідження показало, що застаріла промисловість впливає на стан повітря України більше, ніж війна. 

Ознайомитися та завантажити дослідження>>

“Погляд з космосу на забруднення повітря: наслідки війни”

“Дослідження показують і порівнюють стан повітря в період перед широкомасштабним вторгненням і після початку, а також в період гострої фази війни. Найбільш забрудненими регіонами до 24 лютого 2022 р були Київщина, Схід України, зокрема Дніпропетровщина і Запоріжжя. Після початку активних бойових дій, концентрації забруднення повітря від промисловості зменшився, через зупинку певної частини підприємств. Можемо бачити, що на 30 % зниження середніх концентрацій було саме для таких промислових територій та великих міст, як Київ, Кривий Ріг, Запоріжжя. Тобто дослідження ще раз підтверджує, що значним фактором забруднення атмосферного повітря є саме промисловість. Натомість проаналізувавши забруднення повітря від військової активності та обстрілів, не було виявлено довгострокових наслідків, тобто впродовж певного періоду часу наслідки від вибухів не впливали на загальний стан територіально. Водночас треба враховувати, що дана технологія (моніторингу повітря з космосу) недостатньо підходить для аналізу локальних вибухів  та окремих ситуацій влучання ракети”. 

Завантажити презентацію “Дослідження наслідків війни в Україні: від космічних спостережень до аналізу ґрунтів” Марцели Чорнохової>>

 2023_10_Contamination and Pollution from space

Наступний доповідач Антон Петрухін, директор департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, зазначив, що хотів би більш детально вивчити результати аналізів осаду з дна Каховського водосховища та методику, по якій досліджувалися взяті проби.

“Сподіваємося на плідну співпрацю та закордонний досвід, завдяки якому ми зможемо цю ділянку, яка забруднена ДДТ, дезактивувати. Наша частина берегової лінії звільнена, маємо до неї доступ, і можемо як відібрати ці проби повторно, так і провести певні заходи з деконтамінації. Бо якщо буде рішення щодо відновлення водосховища, то вже не матимемо доступу до певних ділянок на березі річки, тож треба діяти вже зараз. І я сподіваюся, що ми з вами доведемо цю історію до кінця. Що ж стосується забруднення атмосферного повітря, то ситуація, яку ми маємо на сьогодні, не сталася вчора. Це наслідки діяльності підприємств, які накопичувалися десятиріччями. Як представник адміністрації, мій департамент разом з іншими державними структурами починаємо знову системно займатися цим питанням. Зокрема проводимо деякі заходи для того, щоб повернути перевірки на підприємства із залученням Держпродспоживслужби, екологічної інспекції. Вже Держпродспоживслужба почала перевірки деяких підприємств за скаргами, які надійшли до ЗОВА. Водночас можемо підтвердити, згідно з нашими даними, що рівень забруднення повітря повернувся на рівень довоєнного періоду. Зі свого боку, як адміністрація, ми відновили роботу щодо запровадження моніторингу повітря».

Останнє, на чому наголосив, директор департаменту захисту довкілля ЗОВА, що на сьогодні місто замовило розробку програми поетапного зменшення викидів, закликавши приєднуватися до робочої групи, яка розглядатиме цю програму, громадськість та представників екологічних ГО, аби надалі разом впливати на якість життя в м. Запоріжжя. 

Павло Касілов, т.в.о. начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Запорізької області Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), підтвердив, що наразі планові перевірки не можливі, натомість   є можна здійснювати лише позапланові, але їхній механізм зараз дуже бюрократично зарегульований. 

“Головна умова проведення позапланової перевірки  – це наявність загрози, що має негативний вплив на життя та здоров’я людей, а також захист навколишнього середовища.  Тобто звернення, які надходять на інспекцію, мають відповідати ряду критеріїв. Від початку 2023 року до нас надійшло близько 21 звернення щодо незадовільного стану атмосферного повітря. При цьому більшість звернень не мали інформації щодо суб’єктів господарювання, які можуть бути порушниками умов правоохоронного законодавства. По тим зверненням, які містили всю інформацію про підприємства (які можуть бути забруднювачами) та відповідали всім критеріям, відправлялися листи до центрального органу виконавчої влади, щоб отримати дозвіл на позапланову перевірку”.

Також інспекція фіксує збитки завдані довкіллю внаслідок російської агресії та постійних обстрілів міста. За словами Павла Касілова, на сьогодні інспекцією Південного округу нараховано всього збитків понад 161 млрд грн, з них по Запорізькій області розрахована сума становить понад 15,3 мільярда грн, з яких понад 125 мільйонів грн за забруднення атмосферного повітря, 1,6 мільйона грн за забруднення водних ресурсів, і понад 13,6 мільярда грн. за забруднення та засмічення земельних ресурсів, зокрема понад 1,5 мільярда грн через підрив Каховської ГЕС завданих територіям природно-заповідного фонду. Матеріали розрахунків надсилаються до Оперативного штабу при Державній екологічній інспекції України та до Запорізької обласної прокуратури для долучення до кримінальних справ та слугуватимуть доказами для визначення ступеня забруднення довкілля, кваліфікації вчиненого злочину, обчисленню шкоди екологічних злочинів.

Під час свого виступу Олексій Трелевський, куратор Української мережі моніторингу EcoCity  та експерт проєкту «Чисте повітря для України», наголосив на важливості моніторингу довкілля під час війни та своєчасному сповіщенні населення в разі настання радіаційної небезпеки та погіршення якості повітря. Але свою доповідь експерт почав зі слів подяки запоріжцям за їхню стійкість, бо навіть під час війни та постійних обстрілів вони переймаються станом атмосферного повітря, думають про моніторинг та загалом про стан довкілля м. Запоріжжя та області.

“EcoCity  – це найбільша мережа моніторингу громадського. Вона на даний час налічує близько 250 активних станцій по цілій Україні. Кожна станція 24 години, 7 днів на добу визначає якість повітря, де вона встановлена. Наша мережа вимірює порядка 19 забрудників.  Це все в залежності від різних сенсорів, якими оснащена станція. І особливу увагу ми приділяємо саме вимірюванням під час війни радіаційного фонду. Тому що вже були випадки російського ІПСО, зокрема спекуляцій на рахунок витоку нафтових речовин. І коли були пожежі в Чорнобильській зоні, і коли росіяни наступали на Київ, і під час вибухів поблизу Запорізької АЕС тощо.  І саме станції громадського моніторингу відіграли важливу роль у зменшенні цієї паніки саме в цей період. Тому що можна було зайти на карту EcoCity  і в реальному часі бачити показники по радіаційному фонду. Вони всі були в нормі. Інколи влада залишається на паузі, не надає швидко інформацію, зокрема після обстрілів, щоб не створювати паніку. Але з іншого боку населення має розуміти, з чим має справу в той чи інший момент часу, тому в таких випадках саме громадським моніторинг стає в пригоді, бо може надати ці дані по стану атмосферного повітря”. 

Олексій нагадав, що був створений telegram-чатбот Radiation and Smog Alarm , який дає можливість швидкого оповіщення населення. Чатбот працює і по якості повітря, і по хімічній та радіаційній загрозам. Також завдяки науковцям був розроблений Український індекс якості повітря, відповідно якого були пророблені різні рекомендації, що потрібно робити відповідно до певного рівня забруднення.  

Можна підписатися на дані однієї станції моніторингу поруч чи на декілька станцій в районі – обмежень немає. А також перевірити інформацію по цілому місту.

 Завантажити презентацію>>

Як_моніторинг_якості_повітря_та_радіаційного_фону_надає_безпекову Трелевський 

Про системний аналіз даних станцій моніторингу повітря мережі EcoCity як наступний крок в розвитку мережі громадського моніторингу, на чому ґрунтується подібний аналіз та який алгоритм використовується, розповів Олексій Ангурець, експерт з екології та сталого розвитку програми «Чисте повітря для України».

“Все те, що ми зараз робимо у сфері громадського моніторингу – це пілотний проєкт (експеримент), який стане підґрунтям для розвитку державної системи моніторингу повітря. Ми пройдемо певні випробування, протестуємо як роботу самого обладнання, так і аналізу даних, інформування тощо. І згодом це все буде легше робити в державному секторі. Наша команда дуже сподівається, що держава візьме на озброєння все те, що ми вже зараз напрацьовуємо. В роботі наразі дві області – Запорізька та Дніпропетровська. Декілька причини, чому ми обрали саме ці регіони. По-перше, по цих областях вже є чимало напрацювань. По-друге, обидва регіони промислові, тобто проблема забрудненого повітря є, на жаль, сталою для них. На перспективу, звісно, ми плануємо розширювати географію досліджень”.

Завантажити презентацію>> 2023.10.24 Запоріжжя Системний аналіз даних Ангурець

Команда робить такі звіти аналізу якості повітря щотижня, ознайомитися із ними можна на сайті.

Євген Тулушев, завідуюч відділу моніторингу та реагування на небезпеки ДУ «Запорізький ОЦКПХ МОЗ», поділився їхніми даними моніторингу повітря за останні 8 років із зазначенням відсоткавідхилень від загальної кількості досліджень. Дослідження стану якості повітря здійснюється за 22-ма показниками.

“Ми 24/7 вимірювали радіаційний фон, результати були задовільні – жодного перевищення. Моніторинг ми здійснюємо завдяки нашій мобільній лабораторії моніторингу довкілля, яка означена референсними приладами. Проводимо близько 16-18 тисяч досліджень на рік у всіх районах міста і поза містом. Ви бачите, що те, що казала пані Марцелла, наші дослідження підтверджують. З початком воєнних дій у нас дещо зменшилось забруднення, а в цьому році, в 2023-му, воно дещо збільшилось. Десь кожне 4-5 дослідження зараз фіксуємо з перевищеннями концентрацій. В наших даних зазначено дрібнодисперсний пил, але я б поставив його на перше місце по забурднювачам. Згідно директиви ЄС і нормативів ВООЗ, 3-4 доби на рік допускається перевищення концентрацій дрібнодисперсного пилу, по Запоріжжю цей показник перевищує нормативи  ВООЗ в десятки разів. На другому місці – сірчані з’єднання (сірководень, сірковуглець), формальдегід. Згідно із нашими даними найбільше заюруднений Заводський район, більше 70% від всіх проб, найменше – Комунарівський район міста. Зазначу, що всі дані моніторингу є на нашому офіційному сайті,  висвітлюємо їх кожну добу. Також передаємо ці дані на сайт міськради. Кожну п’ятницю я пишу звіт до екологічної інспекції, до облдержадміністрації, до запорізького в.о. міського голови, де відмічаю кожне перевищення. І до прокуратури теж”.

Також відділ моніторингу та реагування на небезпеки постійно здійснював дослідження питної води, якість якої значно погіршилася, що є великою проблемою для Запоріжжя. Євген Тулушев зазначив, що таких поганих результатів досліджень вже давно не бачив.

Завантажити презентацію>> Якість атмосферного повітря Євген Тулушев

Самі запоріжці рішучі й налаштовані на результат, і вже  багато років успішно впроваджують екологічні ініціативи. 

Тетяна Жавжарова, голова ГО “Екосенс” (м.Запоріжжя), розповіла про проєкти, які виконувалися в співпраці з програмою «Чисте повітря для України» і про те, яким чином їм вдалося за допомогою системи моніторингу ЕкоСіті досягнути певних результатів у своїй роботі, а також поділилася досвідом щодо попередженні населення про екологічні ризики під час війни. 

“Саме в Запорізькій області після повномасштабного вторгнення було встановлено найбільше станцій контролю радіаційного фону. Тоді це було для нас життєво важливо через загрозу підриву атомної станції.  До речі, станції досі працюють і в Енорфодарі, Малокатеринцівці, і в Нікополі, і по всій Запорізькій області. Закликаю, хто ще не підписався на telegram-чатбот Radiation and Smog Alarm. Під час війни ми робили дослідження в якості води, встановлювали станцію хімічно-радіаційного моніторингу саме ЕкоСіті. Також Екосенс проводив дослідження щодо Малихи річок міста Запоріжжя. Дані цього дослідження зараз доступні. Вони як раз довели потребу працювати із малими забруднювачами, навіть із населенням, і оновлювати, можливо, систему водоочистки. Ці проблеми були ще до війни, але якраз війна підкреслила важливість цього. Ще одне дослідження, яке також доповнює вищенаведену інформацію про вплив забруднення промислового та вплив великих спальювальних установок на якість повітря в Запоріжжі. Ми проаналізували, наскільки впливає опалювальний сезон, коли котельні починають працювати, генератори, про які я говорила, що вони дуже забруднюють повітря.  До речі, під час цього дослідження була вперше зафіксована одорація (тобто неприємний запах). І відповідно, з цікавих результатів ми виявили, що найгірша якість повітря Запорізької агломерації була саме в четвертому та першому кварталі, тобто якраз взимку. Тобто, якщо брати пил на тверді частинки, то все ж таки впливає викопне паливо. Але якщо подивитися вище про те, як початок війни і припинення роботи підприємств вплинуло на якість повітря, то, підкреслюю, це доводить ще раз оці дані ступутникового моніторингу: в Запоріжжі якість повітря на початку війни покращилася і з поганого умовно перейшла до… умовно поганого”.

Тетяна Жавжарова звернула увагу на  кабінет дослідника, дані якого експерти ГО Екосенс використовували для дослідження стану якості повітря під час опалювального сезону. Кабінет дослідника дає можливість порівняти цілий пласт даних, які були у вибраному вами регіоні (обов’язково вказавши, що джерело даних для дослідження ви брали саме звідти). Такий пласт даних зручно використовувати для МАНівських робіт, навчання школярів, також для громадських організацій, які роблять певні висновки. Звісно, що це неофіційні дані, але як додаткове джерело інформації мають сенс бути.

Завантажити презентацію Тетяни Жавжарової>> Ecosense Arnika 10 2023 

Тетяна Ярмохіна,  уповноважена мітингу “Маю право дихати!” та секретарка Духовної ради християнських церков Запорізької області, розповіла про проєкти екопросвіти з дітьми та людьми з особливими потребами  та поділилася своїм досвідом адвокації екологічних прав запоріжців.

“У нас працює екостудія для дітей, також екомайстерня “Відходи на доходи”. У нас діти вже навчені сортувати сміття. Ми цей досвід масштабуємо, тому що співпрацюємо з Широківською громадою. Виїжджаємо, проводимо ці заходи від екомайстерні “Відходи на доходи”,  розповідаємо про зелені енергії з картинками, показуємо дітям, як користуватися щоденником, як економити електроенергію, і вони заповнюють. Тобто діти навчаються граючись. І зараз в нас запитів на подібні заходи більше, ніж ми можемо охопити.  Водночас, на прикладі Запоріжжя, ми доводимо важливість адвокації екологічних прав. Нам вдалося домогтися, що зарз у нас розробляється міська програма. Маємо два великих заводи, які  заборонююють довкілля, але завдяки небайдужості містян, вони не можуть отримати дозволи без громадськості. Звісно, цьому процесу передували ряд дій, які були системною роботою та відповідальністю, моєю і колег. Тобто ми збирали громадські слухання, коли побачили дані моніторингу повітря. До речі, це були перші громадські слухання Запоріжжя, які проведені в Запоріжжі на основі виконання 7 статті статуту громади. на яких нам подарували перші дві труби для моніторингу. Саме публічно на цих громадських слуханнях нам подарували перші дві труби для моніторингу. Далі були мітинги та звернення до депутатів Верховної ради. Але роботи ще багато попереду”.

Наступні доповідачі розповіли про досвід шкіл як осередків екопросвіти.

Неля Божко, вчителька біології та екології гімназії №6,  поділилася, як навчає біології, використовуючи станції Екосіті. Педагогиня розповіла, що станцію свого часу виграла під час проведення Екоквізу. 

“Я дотична до формування екологічної свідомості школярів. Під час уроків ми разом обговорюємо екологічні проблеми, проводимо дискусії, проєкти, конкурси, олімпіади. Але я вирішила, що найкращий приклад – це власний. Тож я долучилася до громадського моніторингу. Коли я виграла станцію, то могла би її встановити вдома. Та я подумала, якщо встановлю її у школі, то канал поширення інформації стану повітря буде ширшим, тобто більше людей підпишуться і будуть мати ці дані. Це і учні, і їхні батьки, родичі. На уроках я також розповідаю дітям, що таке моніторинг повітря, для чого він необхідний.Пояснювала, що забруднення в нашому місті можна побачити, відчути, але щоб щось змінити, потірбен, на мою думку, науковий підхід (точні дані), які зможуть стати важелями впливу. Завдяки станції мияк раз маємо такі дані”.

На останок команда “Чисте повітря для України” презентувала станцію Екосіті  Ірині Піроговій, заступниці директора департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, аби система моніторингу в Запоріжжі ставала ширшою і покривала ще більше території міста.

 Під час круглого столу діалог між представниками органів влади, експертами, представниками екологічних ГО та вчителями був плідним: вирішили й далі разом дбати про довкілля, що особливо актуально під час війни, а також не забувати про важливість розбудови системи моніторингу. 

Більше фото дивіться тут.