Про системний аналіз даних станцій моніторингу повітря мережі EcoCity як наступний крок в розвитку мережі громадського моніторингу, на чому ґрунтується подібний аналіз та який алгоритм використовується, розповів Олексій Ангурець, експерт з екології та сталого розвитку програми «Чисте повітря для України».
“З цього тижня ми додали до звіту аналізу даних Харківську область. До цього аналізували Дніпропетровську та Запорізьку. Декілька нових станцій ЕкоСіті додалося у Харкові наприкінці жовтня. Що є позитивною новиною, сподіваюся, не тільки для нас, а також для харків’ян. Ми аналізуємо дані за тижневий період. Тобто тиждень минув, і ми додаємо звіт, зазвичай наступного понеділка на наш сайт та в ФБ. Аналізуються станції, які працювали впродовж попереднього тижня. І з них виключаються ті, де було недостатньо даних (менше за 50 %). Це є частиною верифікації даних. А далі відбираємо станції, де фіксувалася погана чи незадовільна якість повітря: це категорії від 3 до 6 згідно із UAQI (нашим індексом якості повітря). Відповідно ми беремо ті станції, де забруднення відбувалося понад 5 % часу впродовж тижня із зазначенням самих забруднювачів. А потім будується рейтинг станції, відповідно до відсотка часу, коли якість повітря була незадовільна”.
Ознайомитися з попередніми звітами щодо аналізу якості повітря по Запорізькій та Дніпропетровській областях можна на нашому сайті.
Останній звіт, куди ми вперше включили і дані якості повітря по Харківській області, читайте за посиланням.
“Під час дослідження вивчалися зміни концентрацій діоксиду азоту в повітрі промислових агломерацій, зонах бойових дій та в результаті обстрілів населених пунктів. Дослідники проаналізували супутникові знімки, зроблені до початку повномасштабного вторгнення та після, зосереджуючись на діоксиді азоту (NO2) В ході дослідження експерти дійшли висновку, що застаріла промисловість вплинула на стан повітря України більше, ніж бойові дії”, – додав експерт.
Згідно із результатами дослідження середня концентрація діоксиду азоту (NO2) на території України протягом досліджуваного періоду знизилася до 0,259·10-4 моль/м2, що становить зниження майже на 10% порівняно з попереднім періодом. Таке зменшення дослідники пов’язують зі значним скороченням господарської діяльності в районах та закриттям або значним скороченням роботи великих промислових підприємств. Найбільш значне зниження в абсолютному вираженні спостерігалося в Києві та в східних промислових агломераціях (Харків, Луганськ, Донецьк, Дніпро та Запоріжжя).
Переглянути та завантажити дослідження >>
“Погляд з космосу на забруднення повітря: наслідки війни”
Дискусію викликало питання практичного застосування даних станцій моніторингу. Так харківський екоактивіст Артем Приходько поцікавився, чи можна практично десь вже використовувати зібрані дані зі станцій, чи можна з ними йти до суду і чи мають вони юридичну силу.
(Артем Приходько, екоактивіст, Харків)
“Я так само є власником станції моніторингу ЕкоСіті. Чекаю на нову, стару поки відключив, щоб не надавати хибні показники. Те, що ми моніторимо повітря і маємо дані – добре. Але що я можу робити з цими даними далі? Для мене це є більш актуальним питанням. Чи можу я з цими показниками посилатися до суду, наприклад. І чи будуть вони враховуватися під час судової справи. Ось що мене більше турбує”, – зауважив активіст.
На це питання кожен з експертів проєкту “Чисте повітря для України” мав свою позицію. Олексій Ангурець одразу зауважив, що потрібно розрізняти контроль від моніторингу, бо це два різні поняття.
“Завдяки громадському та офіційному моніторингу людина, коли бачить перевищення по забруднювачах, самостійно приймає рішення: чи їй займатися на вулиці спортом, чи зачинити вікно тощо. А коли ми говоримо про юридичний аспект питання, то варто зазначити, що контроль здійснює Держекоінспекція. Як він працює, на жаль, це велика окрема історія. А дані, які ми бачимо, підштовхують нас до громадської активності, в першу чергу. Це як основа, щоб ми могли відстоювати свої права”.
Олексій Трелевський також нагадав присутнім, що функція моніторингу – оперативно надати людям інформацію про забруднення, що зараз є життєво необхідним.
Так від функції моніторингу експерт програми “Чисте повітря для України” перейшов до технічного оснащення станцій моніторингу та їх подальшого обслуговування.
(Олексій Трелевський демонструю найновішу 10 версію станції громадського моніторингу)
“Це Air Fresh Max – найпоширеніша зараз наша станція. Вона оснащена декількома сенсорами. Також її можна дообладнати газовими сенсорами, також колбами з сенсорами. Вона йде на кронштейні 50 см, щоб її можна було монтувати на стіну, і щоб завдяки цьому нівелювати висхідні потоки повітря, які можуть впливати на показники моніторингу”, – розповів експерт.
Засновник та куратор Української мережі моніторингу EcoCity Олексій Трелевський детально відповів на всі питання, які цікавили учасників заходу. А саме, з чого складається станція, як передаються дані на сервер, скільки коштує станція та її обслуговування, як відбувається діагностика (коли краще відправляти на діагностику) та який середній життєвий цикл станції.
ПЕРЕДИВИТИСЯ ВІДЕОЗАПИС>>
Програма «Чисте повітря для України» реалізується неурядовою організацією Arnika (Чеська Республіка) у співпраці з українськими громадськими організаціями та ініціативами за фінансової підтримки Transition Promotion Program Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
