Українська громадянська мережа. Різні промислові міста – однакові проблеми.
Все про повітря

Відбувся семінар-практикум “Що по повітрю?” для Харківської громади: запис, презентації

29. 11. 2023
У вівторок, 28 листопада, відбувся інтерактивний семінар-практикум «Що по повітрю?” для Харківської громади, який організувала команда проєкту «Чисте повітря для України».
На заході були присутні понад 25 представників ВНЗ, громадських організацій та Департаменту довкілля Харківської ОВА.  

Під час семінару академічна спільнота, студенти,  екоактивісти та чиновники детальніше ознайомилися, з чого ж складається станція моніторингу ЕcoСity, дізналися про подальшу технічну підтримку станцій, та обговорили  як системний аналіз даних допомагає розвивати громадську мережу моніторингу в умовах війни.
Представляємо презентацію та відеозапис для всіх зацікавлених.

Про системний аналіз даних станцій моніторингу повітря мережі EcoCity як наступний крок в розвитку мережі громадського моніторингу, на чому ґрунтується подібний аналіз та який алгоритм використовується, розповів Олексій Ангурець, експерт з екології та сталого розвитку програми «Чисте повітря для України».

“З цього тижня ми додали до звіту аналізу даних Харківську область. До цього аналізували Дніпропетровську та Запорізьку. Декілька нових станцій ЕкоСіті додалося у Харкові наприкінці жовтня. Що є позитивною новиною, сподіваюся, не тільки для нас, а також для харків’ян. Ми аналізуємо дані за тижневий період. Тобто тиждень минув, і ми додаємо звіт, зазвичай наступного понеділка на наш сайт та в ФБ. Аналізуються станції, які працювали впродовж попереднього тижня. І з них виключаються ті, де було недостатньо даних (менше за 50 %). Це є частиною верифікації даних. А далі відбираємо станції, де фіксувалася погана чи незадовільна якість повітря: це категорії від 3 до 6  згідно із UAQI (нашим індексом якості повітря). Відповідно ми беремо ті станції, де забруднення відбувалося понад 5 % часу впродовж тижня із зазначенням самих забруднювачів. А потім будується рейтинг станції, відповідно до відсотка часу, коли якість повітря була незадовільна”.

Презентація Системний аналіз даних – наступний крок в розвитку громадської мережі моніторингу довкілля

Ознайомитися з попередніми звітами щодо аналізу якості повітря по Запорізькій та Дніпропетровській областях можна на нашому сайті.

Останній звіт, куди ми вперше включили і дані якості повітря по Харківській області, читайте за посиланням.

Також Олексій Ангурець коротко представив результати дослідження представила дані дослідження громадської організації Arnika and World from Space на основі супутникових знімків Європейського космічного агентства “Погляд з космосу на забруднення повітря: наслідки війни”. 

“Під час дослідження вивчалися зміни концентрацій діоксиду азоту в повітрі промислових агломерацій, зонах бойових дій та в результаті обстрілів населених пунктів. Дослідники проаналізували супутникові знімки, зроблені до початку повномасштабного вторгнення та після, зосереджуючись на діоксиді азоту (NO2) В ході дослідження експерти дійшли висновку, що застаріла промисловість вплинула на стан повітря України більше, ніж бойові дії”,  – додав експерт. 

Згідно із результатами дослідження середня концентрація діоксиду азоту (NO2) на території України протягом досліджуваного періоду знизилася до 0,259·10-4 моль/м2, що становить зниження майже на 10% порівняно з попереднім періодом.  Таке зменшення дослідники пов’язують зі значним скороченням господарської діяльності в районах та закриттям або значним скороченням роботи великих промислових підприємств. Найбільш значне зниження в абсолютному вираженні спостерігалося в Києві та в східних промислових агломераціях (Харків, Луганськ, Донецьк, Дніпро та Запоріжжя).

Переглянути та завантажити дослідження >>

“Погляд з космосу на забруднення повітря: наслідки війни”

Дискусію викликало питання практичного застосування даних станцій моніторингу. Так харківський екоактивіст Артем Приходько поцікавився, чи можна практично десь вже використовувати зібрані дані зі станцій, чи можна з ними йти до суду і чи мають вони юридичну силу.

(Артем Приходько, екоактивіст, Харків)

“Я так само є власником станції моніторингу ЕкоСіті. Чекаю на нову, стару поки відключив, щоб не надавати хибні показники. Те, що ми моніторимо повітря і маємо дані  – добре. Але що я можу робити з цими даними далі? Для мене це є більш актуальним питанням. Чи можу я з цими показниками посилатися до суду, наприклад. І чи будуть вони враховуватися під час судової справи. Ось що мене більше турбує”, зауважив активіст.

На це питання кожен з експертів проєкту “Чисте повітря для України” мав свою позицію. Олексій Ангурець одразу зауважив, що потрібно розрізняти контроль від моніторингу, бо це два різні поняття.

“Завдяки громадському та офіційному моніторингу людина, коли бачить перевищення по забруднювачах, самостійно приймає рішення: чи їй займатися на вулиці спортом, чи зачинити вікно тощо. А коли ми говоримо про юридичний аспект питання, то варто зазначити, що контроль здійснює Держекоінспекція. Як він працює, на жаль, це велика окрема історія. А дані, які ми бачимо, підштовхують нас до громадської активності, в першу чергу. Це як основа, щоб ми могли відстоювати свої права”.

Водночас засновник ЕкоСіті – найбільшої в Україні мережі, яка єдина надає можливість моніторингу радіації в реальному часі, Олексій Трелевський додав: “Коли вам говорять, що наші станції не сертифіковані, і, відповідно, не несуть юридичної інформації, то це брехня. Тому що подаватися до суду можна навіть із даними від станцій громадського моніторингу. Питання в іншому. Наше законодавство настільки розбалансоване, що навіть якщо ви матимете офіційні дані про забруднення, ви не можете довести причинно-наслідковий зв’язок, що саме через це забруднення у вас погіршилося здоров’я”. 

Леонід  Пісня, провідний науковий співробітник, НДУ Український НДІ екологічних проблем, під час обговорення додав наступне:
“З мого досвіду, щоб змусити людей, які є відповідальними за це, виконувати свої функції, необхідно формулювати вашу вимогу відповідно до 3 статті Конституції. І не потрібно буде жодних додаткових питань. Тобто якщо конституційні вимоги закласти в основу, то і дані з громадського моніторингу запрацюють. Але питання сертифікації все ж залишається. Чому вони не хочуть брати ваші станції на баланс, бо потім з ними треба рахуватися”.

Олексій Трелевський також нагадав присутнім, що функція моніторингу – оперативно надати людям інформацію про забруднення, що зараз є життєво необхідним.

Так від функції моніторингу  експерт програми “Чисте повітря для України” перейшов до технічного оснащення станцій моніторингу та їх подальшого обслуговування.

 (Олексій Трелевський демонструю найновішу 10 версію станції громадського моніторингу)

“Це Air Fresh Max – найпоширеніша зараз наша станція. Вона оснащена декількома сенсорами. Також її можна дообладнати газовими сенсорами, також колбами з сенсорами. Вона йде на кронштейні 50 см, щоб її можна було монтувати на стіну, і щоб завдяки цьому нівелювати висхідні потоки повітря, які можуть впливати на показники моніторингу”, – розповів експерт.

Засновник та куратор Української мережі моніторингу EcoCity  Олексій Трелевський детально відповів на всі питання, які цікавили учасників заходу. А саме, з чого складається станція, як передаються дані на сервер, скільки коштує станція та її обслуговування, як відбувається діагностика (коли краще відправляти на діагностику) та який середній життєвий цикл станції. 

Щодо вибору локації для встановлення станції моніторингу та основних умов, яких потрібно при цьому дотримуватися, експерт зауважив:
“Загальні рекомендації до 3 м встановлення від поверхні землі, має бути wi-fi з’єднання (можна з’єднати і по кабелю). Якщо станцію купує людина, аби моніторити повітря біля свого будинку, то вона встановлює як їй зручно: біля вікна свої квартири чи на будинку тощо. Якщо це запит якоїсь громади чи адміністрації, ВНЗ, то, звісно, ми обговорюємо локацію, де саме найчастіше спостерігається забруднення”.

Запрошуємо передивитися відеозапис заходу на нашому каналі, аби і ви мали всю інформацію щодо роботи, оснащення та технічної підтримки станцій моніторингу повітря ЕкоСіті. А також почули, які ще нагальні питання обговорювали учасники заходу.

 

ПЕРЕДИВИТИСЯ ВІДЕОЗАПИС>>

 

 

Програма «Чисте повітря для України» реалізується неурядовою організацією Arnika (Чеська Республіка) у співпраці з українськими громадськими організаціями та ініціативами за фінансової підтримки Transition Promotion Program Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Про нас

Програма "Чисте повітря для України" реалізується з 2018 року неурядовою організацією Arnika (Чеська Республіка) у співпраці з місцевими громадськими ініціативами з різних регіонів України за фінансової підтримки Transition Promotion Program Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Ви можете знайти більше інформації про нашу діяльність та можливості участі або поділитися з нами своїми думками, надіславши повідомлення на адресу info@cleanair.org.ua.

Координатори:

Партнери програми:

Донори:

Інформаційні партнери: