4 жовтня 2023 року у приміщенні пресцентру телеканулу “Відкритий” експерт з екології та сталого розвитку програми «Чисте повітря для України» Олексій Ангурець, та проректор з наукової роботи Дніпровського національного університету імені Гончара Олег Маренков розповіли журналістам і глядачам про важливість та унікальність роботи станції моніторингу води Наяда-2, яка допомагає досліджувати стан біоресурсів р. Дніпро в умовах воєнних дій.
(фото телеканал Відкритий)
“Екологічний стан р. Дніпро є важливим як для довкілля, так і для здоров’я мешканців регіону, зокрема м. Дніпро. Завдяки співпраці Центру Моніторингу ДОР, Програми “Чисте повітря для України” за підтримки чеської неурядової організації “Арніка”, яка нам допомагає, та Дніпровського Національного Університету ім. О.Гончара, маємо унікальну ініціативу з відновлення роботи станції моніторингу води Наяда-2”, – розповів експерт з екології та сталого розвитку програми «Чисте повітря для України» Олексій Ангурець.
Еколог зазначив, подібні станції моніторингу поверхневих вод в Україні – рідкість. А унікальність Наяда-2 в тому, що моніторинг відбувається автоматизовано.
(слайд з презентації О.Ангурця)
“Таких приладів по країні можна по пальцях порахувати. Ще менше знайдете тих, які працюють зараз. Наша станція встановлена на Монастирському острові, на базі університету «Акваріум». Наразі ми вимірюємо 14 фізико-хімічних параметрів води в реальному часі. Онлайн моніторинг дає можливість оцінити динаміку водних процесів. Ми намагаємося попри війну не просто збирати ці дані, але й аналізувати їх. І якраз в останньому нам допомагає університет, наші колеги. Особливо це важливо підкреслити, що ми аналізуємо не питну воду, а поверхневу, тобто стан річки Дніпро. І перш за все її стан з точки зору ситуації для екосистеми Дніпра, для біоти, певним чином для водогосподарського споживання. Проте це не є оцінкою епідеміологічною, зауважую на цьому”, – говорить Олексій Ангурець.
(фото телеканал Відкритий)
Від початку повномасштабного вторгнення фінансування ЦЕМу припинило, тому роботу всього обладнання центру зупинили. Та завдяки чеським партнерам в програмі “Чисте повітря для України” неурядової організації Арніка (Чехія) вдалося відновити роботу станцію моніторингу поверхневих вод Наяда-2.
“Це сталося після Каховської катастрофи. Ми зрозуміли, що безпосередньо для нас, в межах міста Дніпро, саме на річку Каховська катастрофа не впливає, тому що руйнування сталося значно нижче за течією. Водночас опосередковано все ж таки це одна річка, як одна глобальна екосистема, тому нам важливо розуміти її стан, щоб інформувати населення щодо цього. Спільно з науковцями, фахівцями вже в динаміці, завдяки наявним даним, ми можемо, наприклад, дізнатися, яка була ситуація. Коли ми знаємо стан річки, то надалі можемо формувати рекомендації для органів влади, що потрібно робити, що покращувати, на що звернути увагу”, – пояснив експерт з екології та сталого розвитку програми «Чисте повітря для України» Олексій Ангурець.
(фото телеканал Відкритий)
Проректор з наукової роботи Дніпровського національного університету імені Гончара Олег Маренков зазначив, що на основі моніторингових даних критичних змін, які б вказували на критичну екологічну ситуацію – немає. І поділився висновками щодо стану р.Дніпро в межах міста : “За моніторинговими даними (за всіма показниками), відмічаємо сезонні коливання, які притаманні переходу водного середовища до осіннього періоду, показники відповідають рибогосподарським нормам. Саме за цими нормами можна оцінити вплив на компоненти водної екосистеми, на рибу, як одну з ключових ланок екосистеми, на водорості, на інших гідробіонтів. Але зараз така ситуація, що було досить спекотно в вересні, то спостерігали ще коливання показників вмісту органічного вуглецю, кисню, біологічне споживання кисню. Це пов’язано з тим, що ще досі йде цвітіння Дніпра, ви можете спостерігати синьо-зелені водорості, які максимально розвинуті. І це якраз і впливає на гідрохімічні показники”.
Біолог також зауважив, чому для розташування станції моніторингу поверхневих вод обрали саме Монастирський острів.
“Це центр міста, вплив промислових агломерацій, водночас це центр відпочинку і рекреації, а також потужна наукова база нашого університету, навчальна науковий комплекс «Акваріум». Там є лабораторії гідробіології, радіобіології, де працюють науковці і аспіранти. І коли є така можливість повноцінно отримувати моніторингові дані, аспіранти і вчені вивчають рибу, планктон, який мешкає в цьому районі, і в порівнянні з цими даними можна вибудовувати кореляції, сезонні зміни, вплив забруднення, наприклад, якщо це відбувається, станція миттєво може показати зміну показника, на це буде реагувати угрупування екосистеми. Таким чином можна цей аналіз проводити для подальшого управління водними ресурсами, надавати певні рекомендації, створювати науково-прикладну продукцію для реалізації різних екологічних заходів. Тому така співпраця дуже вигідна і правильна”.
З 14 показників, що в режимі реального часу збираються фізико-хімічні дані про стан р. Дніпро, Олег Маренков виділив декілька, по яких спостерігаються відхилення, але вони не критичні.
“Іноді це показники по біологічному споживанню кисню, по хімічному споживанню кисню і саме коливання вмісту кисня, яке пов’язане знову ж таки з синьо-зеленими водоростями. Вони в день продукують кисень (до речі, 80% кисню, яким ми дихаємо на планеті, продукується водоростями, зокрема синьо-зеленими водоростями). А вночі вони навпаки його поглинають. Тому ми можемо бачити вдень підвищення вмісту кисню, вночі дефіцит кисню. І ось саме через це іноді в ранкові часи відбуваються заморні явища у риб, коли дефіцит кисню спостерігається. Водночас автоматизована станція дозволяє в майбутньому прогнозувати, за якою температурою, в яких умовах, за якого вмісту кисню, ми можемо очікувати ті чи інші неприємні випадки для екосистеми”, – пояснив біолог.
(як приклад, Зіставлення: концентрації Біохімічного споживання кисню та Хімічне споживання кисню з останнього звіту)
На питання журналістів, як руйнація Каховського водосховища вплинула на біоресурси річки Дніпро, біолог відповів так:
“Каховське водосховище було найнижчим в каскаді водосховищ. І щорічно там виловлювали близько однієї тисячі тонн риби, яка реалізовувалась і використовувалась для споживання. Це науково регламентована норма, яка розробляється Інститутом рибного господарства, сумісно з нашими дослідженнями. Руйнування цього водосховища привезли до того, що велика частина гідробіонтів загинула, особливо сидячі форми – це молюски, раки, які просто не встигли переміщатися стоком води. Також загинула і велика частина риб та мальків риб, які залишилися в прибережній ділянці та були відокремлені від основного току води. Ми підрахували приблизно збитки лише по рибі і по втраті кормових об’єктів – це десь 36 мільярдів гривень. Тобто майже один мільярд доларів США – це збитки рибного господарства внаслідок втрати рибних ресурсів, їх потомства та кормових об’єктів. Але тут ще не враховано втрати амфібії, рептилій, які загинули, птахів тощо, втрати місць нагулу, нерестовищ”.
Під час пресконференції присутні журналісти цікавилися і заходами, які потрібно вжити задля збереження і відновлення популяризації гідробіонтів.
(фото телеканал Відкритий)
На це проректор з наукової роботи ДНУ ім.О. Гончара Олег Маренков зазначив наступне: “У нас заростають береги, тому потрібно цілеспрямовано, науково обґрунтовано викошувати деякі ділянки річки. Також проводити днопоглиблювальні роботи для того, щоб вибирати зайвий мул, який накопичується і замулюється течією. Ефективним є використання штучних нерестовищ для відтворення гідробіонтів. У нас в університеті реалізовано було декілька проєктів. Різні конструкції є, які дозволяють гідробіонтам відкладати ікру на спеціальних субстратах при перепаді рівня води, який може бути весною дуже суттєвий. Звичайно, потрібно прагнути до зменшення скиду нітратів, фосфатів і нітратовмісних речовин до річки, оскільки саме ці речовини є субстратом для живлення водоростей (їхнього розмноження та цвітіння)”.
Експерт з екології та сталого розвитку програми “Чисте повітря для України” Олексій Ангурець зауважив, що одними з найбільших забрудників річок є водоканали, зокрема і в м. Дніпро.
“В Україні основні джерела забруднення водних об’єктів: сільське господарство, промисловість, сільське господарство і на третьому місці побутові скиди. Комунальне підприємство, яке відповідальне за збір всіх стоків (і не тільки у Дніпрі, а й по всій країні) наразі потребує реконструкції очисних споруд, нових технологій. Якщо казати про всю Україну, це мільярди євро, щоб прийти до нормативів ЄС, як для питної води, так і для нормативів для біоти (для нормального стану водних об’єктів). Але ми маємо спонукати державу та органи місцевого самоврядування до реформи та модернізації водоканалів”.
Наостанок спікери додали, що важливо мати не одну чи дві подібні станції моніторингу поверхневих вод, – це має бути створена мережа з подібних станцій. Причому вони мають моніторити не тільки великі річки, як Дніпро, а й малі, щоб надалі ці дані обробляли фахівці із відповідальних структур таких як Держводагентство, Міністерство екології тощо.
“Водна проблема, з екологічних, на мою думку, є найбільш важливою взагалі для України. З атмосферним повітрям ситуація погана, особливо в промислових містах, але поступово покращується. З водними об’єктами зазвичай ситуація погіршується, і це пов’язане, в тому числі зі зміною клімату. Дніпропетровська область є вододефіцитною, і тут потрібна доволі серйозна спільна фахова робота для того, щоб принаймні зупинити негативні зміни, а бажано покращити і повернути природні об’єкти до їх максимально можливого природного стану. Не забуваючи про здоров’я людей”, – зазначив Олексій Ангурець, експерт з екології та сталого розвитку програми “Чисте повітря для України”
“Щодо кількості таких станцій, це неймовірно мала кількість. Коли їх буде декілька, це буде цікаво і зрозуміло. Ми будемо розуміти джерела забруднення. Коли приходимо на Дніпро і бачимо просто водну гладь, берег і таке інше. Так було і на Каховському водосховищі. Коли його зруйнували, виявилася куча труб, про які ніхто і не знав, що вони там виходять, і що з них витікала різна рідина, яка потрапляла в Дніпро. І не факт, що там моніторингові дослідження проводили саме в цій точці, на якійсь глибині, де знаходилася труба. Тому такі станції дозволили б повністю побачити картину забруднення і самоочищення водойми. Тоді буде змога взяти механізми самоочищення за основу і використовувати їх для відновлення екосистеми в найбрудніших районах”, – доповнив Олег Маренков, проректор з наукової роботи ДНУ ім.О. Гончара.
Повне відео з пресконференції ТУТ
Команда “Чисте повітря для України” у співпраці з ЦЕМ ДОР та фахівцями Дніпровського Національного Університету ім. О.Гончара кожні два тижні формують звіт щодо оцінки поверхневих вод р. Дніпро в межах міста Дніпра з загальним аналізом показників за цей період (2 тижні) і з науковою інтерпретацією якраз від наших колег щодо цього стану поверхневих вод річки Дніпро в межах міста Дніпро.
Ознайомитися зі звітом можна на сайті або ФБ сторінці “Чисте повітря для України”
Останній звіт щодо оцінки якості поверхневих вод в м. Дніпро з 11.09.2023 до 24.09.2023 ТУТ
