Чехія має багатий досвід у розвитку системи моніторингу якості повітря, який став одним з основних інструментів для контролю забруднення навколишнього середовища, зменшення впливу на здоров’я громадян та забезпечення сталого розвитку країни. Система моніторингу повітря в Чехії вважається однією з найбільш розвинених у Європі, і вона стала результатом поступового вдосконалення та інтеграції новітніх технологій, наукових досліджень та ефективної державної політики.
3 грудня відбувся перший воркшоп «Система управління якістю повітря в Чехії: моніторинг, оцінка та прозорість даних» з циклу заходів, присвячених моніторингу довкілля.
Під час заходу Бланка Крейчі (Blanka Krejčí), експертка з якості повітря, керівниця відділу якості повітря в Остраві Чеського гідрометеорологічного інституту, розповіла, як Чехія забезпечує прозорість та ефективність моніторингу якості повітря. Під її керівництвом працює спеціалізована група, яка шукає джерела забруднення повітря, сприяючи покращенню екологічної ситуації в одному з найбільш індустріалізованих регіонів Чехії.
Історія розвитку моніторингу якості повітря в Чехії
Перші кроки щодо моніторингу якості повітря в Чехії були зроблені в середині 60-х років ХХ століття. Однак справжнє зростання системи моніторингу повітря в країні стало можливим після 1989 року, коли в Чехії відбулися значні зміни у політичній та економічній сферах, зокрема після повалення комуністичного режиму. Після цього уряд Чехії почав активно працювати над покращенням екологічної ситуації, що включало розробку та впровадження нових законів і стандартів у сфері екології, зокрема щодо якості повітря. Одним із головних етапів цього процесу стало прийняття заходів для зниження викидів шкідливих речовин у повітря, а також створення ефективної системи моніторингу повітря.
Бланка Крейчі пояснила, що парламент ухвалив законодавство на захист довкілля, і ми змогли зменшити кількість твердих часток у повітрі.
Система моніторингу в Чехії діє повністю на основі законів ЄС. Базовим нормативним актом є «Закон про охорону повітря» №210/2012. Там прописані зони, для яких проводиться оцінка якості атмосферного повітря. Також цей закон встановлює граничні значення забруднюючих речовин. Це потрібно для уникнення негативного впливу на людей та довкілля.
Мережа станцій для моніторингу якості повітря
За словами експертки, людина за день випиває в середньому 1,5 літра води і з’їдає 2,2 кг їжі, а ще пропускає через легені 12,6 кг повітря.
«Я особливо наголошую на останньому показнику. Ось чому, вивчати якість повітря настільки важливо», – констатує докторка Чеського гідрометеорологічного інституту Бланка Крейчі.
Загалом на території республіки Інститут має 7 регіональних представництв: в Празі, в Плзені, в Градець-Кралове, в Остраві, в Чеське Будейовіце, в усті-над-Лабем та в Брно. Острава, в якому працює Бланка Крейчі, є великим обласним центром з промисловою зоною, що знаходиться на північному сході республіки.
Експертка з якості повітря наголосила, що впродовж останніх років ситуація з викидами покращилася, проте регіон, в якому вона проживає – Острава (це північна Моравія та Селезія), залишається одним з найзабрудненіших.
«Та промисловість не єдиний фактор забруднення повітря. Ще одна причина – густота населення в регіоні. Багато викидів йде з домашніх господарств. А ще, з транспортної інфраструктури, бо по обидва боки регіону – чесько-польський кордон», – зазначила Бланка Крейчі.
Одним з основних елементів чеської системи моніторингу є наявність понад 200 станцій для вимірювання якості повітря, розташованих по всій країні. Ці станції здійснюють моніторинг концентрацій основних забруднювачів повітря, таких як діоксид азоту (NO2), частинки PM10 і PM2.5, сірчаний ангідрид (SO2), озон (O3), вуглекислий газ (CO2) та інші шкідливі частки. Дані з цих станцій збираються та обробляються в реальному часі, що дозволяє оперативно реагувати на зміни в якості повітря та забезпечувати своєчасне інформування громадськості.
Умовно станції моніторингу в Чехії поділяють на:
- станції, автоматичної мережі моніторингу, вони знаходяться у мобільних фургонах і передають дані в реальному часі;
- станції, які вимірюють якість повітря в ручному режимі.
Інформація з моніторингових станцій передається до національних та місцевих органів влади, що дозволяє вчасно приймати необхідні заходи для зменшення рівня забруднення, таких як обмеження на рух транспорту, введення спеціальних заходів на підприємствах, зміна режиму роботи промислових об’єктів тощо.
Усі проби повітря проходять крізь лабораторії. За допомогою такого аналізу можна зрозуміти, якими речовинами дихають люди. Чеський Гідрометеорологічний інститут має 4 лабораторії, і всі вони знаходяться в різних куточках республіки. Одна з них в Празі. А для того, щоб переконатися в правдивості результатів досліджень, у СНМІ використовують перевірку інформації.
Також у чехів працює система моніторингу смогу, якою керує Гідрометеорологічний інститут за дорученням Міністерства навколишнього середовища. Система моніторингу смогу має інформувати населення та владу про шкідливі речовини в повітрі, а також, за можливості, попередити їх подальші викиди. В основі роботи системи моніторингу смогу лежить Закон №201/2012.
Технологічні інновації та інтеграція сучасних рішень
Чехія активно інтегрує новітні технології у свою систему моніторингу якості повітря, що дозволяє значно підвищити точність даних і знизити витрати на збір та обробку інформації. Однією з таких інновацій є використання мобільних станцій моніторингу, які можуть бути переміщені в різні райони залежно від потреб. Ці мобільні станції забезпечують ще більш точне вимірювання забруднення у різних точках міста, зокрема в районах з високою щільністю населення або великими промисловими зонами.
Також, завдяки розвитку технології великих даних (big data) та штучного інтелекту (ШІ), чеська система моніторингу стає все більш адаптивною і здатною прогнозувати майбутні рівні забруднення на основі історичних даних, що дозволяє приймати превентивні заходи до того, як рівень забруднення стане небезпечним для здоров’я громадян.
Взаємодія з громадськістю та міжнародне співробітництво
Чеська система моніторингу якості повітря активно взаємодіє з громадськістю через відкриті бази даних і онлайн-платформи, які дозволяють кожному громадянину отримати доступ до інформації про стан навколишнього середовища в реальному часі. Одна з таких ініціатив — це платформа Air Quality Index, яка надає дані про якість повітря по всій країні, а також дає рекомендації щодо того, що робити в умовах високого рівня забруднення.
«Мета моніторингу – це, зокрема, допомога законодавцям приймати обґрунтовані рішення щодо викидів у повітря. На мою думку, комунікація з ними не односторонній, а двосторонній процес, — додає Бланка Крейчі.
Водночас Чехія активно співпрацює з іншими європейськими країнами та міжнародними організаціями у питаннях вдосконалення систем моніторингу та боротьби з глобальними екологічними викликами. Однією з основних платформ для такої співпраці є Європейська агенція з охорони навколишнього середовища (EEA), яка координує зусилля з моніторингу якості повітря в межах Європейського Союзу. На основі таких мап аналізуються тенденції. На фото нижче є такий звіт за минулий, 2023 рік.
«Тут можна простежити, як знизилася концентрація викидів протягом останніх кількох років. Утім, в Чехії все ще залишається багато проблем. Це – дрібнодисперсні частини РМ 2,5 та РМ 10. Концентрація бензопірену та літня концентрація озону яка, на жаль, не зменшується», – прокоментувала Бланка Крейчі.
Як видно з мапи, території Східної Європи більше забруднені, ніж Західної.
Висновки та уроки для України
Чехія є яскравим прикладом того, як системний підхід до моніторингу якості повітря може допомогти вирішувати проблеми забруднення навколишнього середовища та поліпшувати здоров’я населення. Завдяки комплексним заходам, спрямованим на зменшення викидів шкідливих речовин і вдосконалення технологій моніторингу, Чехія змогла досягти значних успіхів у боротьбі з забрудненням повітря.
Україна може навчитися у Чехії у питаннях розвитку системи моніторингу якості повітря, зокрема шляхом впровадження більш ефективних методів збору і обробки даних, інтеграції сучасних технологій та розвитку громадянської науки. Враховуючи поточні екологічні виклики, зокрема, на фоні війни, якість повітря та екологічний моніторинг мають стати одним із пріоритетів для розвитку країни в післявоєнний період.
Переглянути запис воркшопу «Система управління якістю повітря в Чехії: моніторинг, оцінка та прозорість даних» можна ТУТ.
Воркшопи організовує чеська неурядова організація «Арніка» в рамках проєктів «Посилення екологічного моніторингу Дніпропетровської області під час воєнного конфлікту» та «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів». Українські партнери – ГО «Зелений світ – Друзі Землі» та КП Центр екологічного моніторингу Дніпропетровської обласної ради.
Заходи відбудуться за підтримки чеського Агентства з Розвитку та Програми «Transition» в рамках Розвитку Міжнародного Співробітництва Чеської Республіки.
