11 грудня в рамках циклу заходів, присвячених моніторингу довкілля, відбувся другий воркшоп «Моніторинг забруднення ґрунту та рекультивація забруднених ділянок», присвячений чеським підходам до моніторингу ґрунтів і способам відновлення забруднених територій.
Чеські експерти компанії «Деконта»: Ондржей Урбан, керівник гідрогеологічного відділу, та Мартін Полак, експерт із забруднення ґрунту та води, — розказали про сучасні методи оцінки стану ґрунтів, а також про практики рекультивації, що активно використовуються у Чехії.
До 1989 року в Чеській Республіці був несистематичний підхід до ремедіації. А вже після зміни уряду на початку 90-х розпочалася систематична ремедіація як складова закону про приватизацію. Ондржей Урбан, керівник гідрогеологічного відділу компанії «Деконта», розповів про проблему локального забруднення та його вплив на моніторинг довкілля. Він наголосив на важливості розуміння місцевого контексту та конкретних проблем забруднення.
На початку процесу рекультивації в Чехії не було своїх норм для відновлення грунтів, тому чехи використовували нідерландські норми (Dutch standards) для забруднюючих речовин (цільові та інтервенційні показники). З 2011 року вже використовуються «Нові чеські методичні інструкції»… SITE SPECIFIC APPROACH, який ґрунтується на US EP.
«Тобто ці методики дозволяють подивитися всі забруднення, оцінити ризики для здоров’я, а потім для конкретної локації розробити ліміти. Зазвичай місцевість ми поділяємо на два типи: чітко визначена область, де було підтверджено наявність
забруднення, яке представляє потенційний ризик для людини, води, екосистеми або інших реципієнтів. Місце може бути «забруднене» (із підтвердженим забрудненням) або «потенційно забрудненим», — додав Ондржей Урбан.
Система обліку забруднених місць (SEKM)
Дана система існує Чехії з 1995 року. Так в період з 2018 до 2021 рр. відбулася масштабна інвентаризація, під час якої було перевірено понад 30 020 місцевостей, з них 8 643 місцевостей біли оцінені як забруднені місцевості або потенційно забруднені місцевості.
«Компанія «Деконта» також брала участь у цьому процесі. У підсумку національної інвентарізації було зареєстровано та повністю оцінено 10 134 забруднених місцевостей, з яких тільки близько 1 136 (станом на 2022 рік) позначено як такі, які успішно пройшли ремедіацію», — додав Ондржей Урбан.
Кожна місцевість охарактеризована трьохзначним кодом пріоритетності. Перші два символи цього коду визначають категорію. Систем оцінки включає 10 категорій (A3, A2, A1, P4, P3, P2, P1, N2, N1, N0). Третій символ коду приблизно характеризує невідкладність прийняття рішення в межах поточної категорії.
Етапи проведення санації: від дослідження до реалізації
Ремедіація земель — процес очищення та відновлення, в основному, забруднених земель до безпечного для навколишнього природного середовища та здоров’я людей стану. Це багатоступеневий процес, що починається з детального аналізу стану довкілля та завершується розробкою стратегії очищення.
Процес включає декілька ключових етапів.
1. Попереднє дослідження.
Проводяться перші збори зразків у найбільш ризикованих місцях, які потім аналізуються в лабораторіях. Якщо порушення на значне забруднення не підтверджується, подальші дії можуть бути необов’язковими. Мета — перевірка наявності та підтвердження забруднення. У випадку, якщо спостереження на значне порушення не підтверджується, подальші дії можуть бути непотрібними.
2. Детальне дослідження та аналіз ризиків, що включає
- Ідентифікація джерел і типів забруднювачів.
- Створення концептуальної моделі місцевості (CSM).
- Дослідження повітря, ґрунту, води, а також інших ефектів пошкоджених елементів.
Оцінка ризиків визначає сучасні та наявні загрози для здоров’я людей і довкілля, на основі чого формується звіт. Цей документ є основою для прийняття рішення про необхідність санації.
На фінальному етапі розробляється стратегія (пропозиція ремедіації) виправних заходів, яка включає:
- визначення цілей і фази ремедіації;
- усунення джерел забруднення, очищення ґрунту та води;
- підбір найбільш ефективних технологій очищення.
Цей структурований підхід дозволяє комплексно вирішувати екологічні проблеми, адаптуючи стратегії до особливостей конкретної території. Експерт додав, що навіть після ремедіації земель, ще впродовж 2 років на цих територіях проводять аналіз та моніторинг ґрунтів.
На фото приклад відбору статичним способом.
1. Чітке завдання з точними технічними
технічні характеристики
2. Кваліфікований та досвідчений персонал
3. Відповідні та перевірені процедури – SOP
4. Відповідне обладнання, аксесуари та матеріали
5. Відповідні лабораторії
- Потрібно застосовувати індивідуальний підхід для оцінки забруднення ґрунту, води
- бажано використання роботизованих систем для моніторингу навколишнього середовища
- важливо дослідити наявність тих чи інших забруднювачів, зокрема вплив сучасних шкідливих речовин, таких як мікропластик, на уражені ділянки
- шукати фінансування та можливості співпраці з іноземними партнерами для підтримки зусиль з рекультивації.
Переглянути запис воркшопу «Моніторинг забруднення ґрунту та рекультивація забруднених ділянок» можна ТУТ
Воркшопи організовує чеська неурядова організація «Арніка» в рамках проєктів «Посилення екологічного моніторингу Дніпропетровської області під час воєнного конфлікту» та «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів». Українські партнери – ГО «Зелений світ – Друзі Землі» та КП Центр екологічного моніторингу Дніпропетровської обласної ради.
Заходи відбудуться за підтримки чеського Агентства з Розвитку та Програми «Transition» в рамках Розвитку Міжнародного Співробітництва Чеської Республіки.
